Які мотиви в івано-франківських кандидатів до ВРУ?
Головне не перемога, а участь. З таким лозунгом йдуть на вибори чи не усі «технічні» кандидати. Експерти прогнозували давно, що технічні кандидати будуть і від них нікуди не дінешся. Деякі беруть участь у виборах з перспективою на парламентські. А дехто хоче просто відібрати чиїсь голоси. Як на мене останніх мабуть більше.
На разі зареєстровано бажаючих іти до Верховної Ради від Івано-Франківська офіційно є тільки п’ять, однак про такі наміри оголосило з десяток активістів та політиків. Та є такі, що й забирають свої слова назад. От наприклад, передумав балотуватися «голос Івано-Франківського майдану» Ростислав Микитюк.
Мовляв,зрозумів, що велика кількість кандидатів може в підсумку подарувати мандат не чистому на руку політику. Це підтверджується спробами закулісних домовленостей.
Як на мене він можливо й отримав би чималу кількість голосів. Але Микитюк стверджує, що не хоче йти до старих політиків, мовляв, у такому випадку його називатимуть «чиїмось проектом» . Чоловік також каже, що деяким опонентам було вигідно, щоб він балотувався в депутати і таким чином відтягнув голоси від патріотично налаштованих кандидатів. На жаль чи на щастя цього так і не станеться, пан Ростислав голоси ні в кого не забере. Як то кажуть поїзд поїхав.
А от хто з бажаючих йти в парламент є «технічним» кандидатом стане відомо за один-два тижні. Такі висновки можна буде робити після аналізу дій бажаючих йти до Верховної Ради. Як на мене зробити це дуже легко. Найсмішнішим є те, коли технічний кандидат має прізвище схоже до прізвища лідера перегонів. У нас таке вже було не одноразово.
Такі люди не представляють відомі партії, вони мало публічні, не володіють великим фінансовим капіталом і не вирізняються ідеологічними позиціями. Навіть гроші вони збирають поміж добрих людей для того, щоб зареєструватися в Центральній виборчій комісії. От наприклад Микола Гавриляк, зібрав за 5 днів майже 14 тисяч гривень і поїхав до Києва реєструватися. Звичайно ж, я не можу стверджувати, що він технічний кандидат, але все ж таки, погодьтеся, щось тут не те. Ну навіщо молодому хлопцеві «брудна» політика? Але він мабуть знає навіщо, раз так серйозно налаштувався.
Микола Гавриляк каже, що збирає гроші на реєстрацію через створену власними руками групу Вконтакті та заклики в ін.соцмережах
Зазвичай, є основні цілі для чого використовуються «технічні» кандидати. Перша і основна – це технічна частина. Тобто це збільшення пропорцій своїх людей у виборчих комісіях. Інший мотив – «зливання» компромату. Коли починається боротьба між реальними кандидатами, через «технічного» кандидата можна легко вести «брудну» кампанію. Ну і третя ціль – відбирання певної кількості голосів у певного кандидата.
Технічним кандидатам чи не технічним варто пам’ятати і про своєрідне змагання програм, без них рейтинг не зросте. Може хто надіється ближче до виборів організувати замах на себе, з метою збільшити свої шанси на перемогу, то може бути дуже розчарований результатом. Тепер на таке ніхто не поведеться. Українці хочуть не просто військової риторики, а впевнених кроків до змін. Таких слів як «корупція», «війна», «люстрація» кандидатам слід уникати. Інакше ми ризикуємо залишитися в стані вічної боротьби.
От тут знову можна буде зробити висновки: хто з якими лозунгами йде на вибори і хто кого представляє.
