Закони як дишло

Навколо законів щодо самоврядування та амністію на Донбасі вже чимало галасу, гучних заяв та обурення. Та найбільше громадян України обурює те, що терористів, які за підтримки Московії захопилии частину нашої держави будуть фінансувати з українського бюджету.

Але, зрозуміло, що це вимоги Кремля, на які пристав від безвиході Порошенко. Інакше б ні про яке перемир’я не йшолося.

Втім, залишимо міркування про це за межами цього невеличкого тексту, як залишимо за його межами й те, що засідання по прийняттю доленосних для українських громадян законів проводилось в закритому режимі.

Зрозуміло, що ці закони є наслідком мінських перемовин (які вже назвали сепаратними). От про них і поговоримо.

Насправді питання не в тому  про що йдеться в тих домовленостях, а в тому з ким їх підписали. А підписали їх з Московією, про вартість домовленостей з якою свого часу недвозначно висловився Отто фон Бісмарк.

Як тут не згадати «Брестський мир» підписаний Совєцькою Московією в Брест-Литовську у березні 1918 року. Тоді Московія визнавала свою поразку в Першій світовій, і від неї відторгалися привіслінські губернії, Україна, губернії з переважаючим білоруським населенням, Естляндська, Курляндская і Ліфляндськая губернії, Велике князівство Фінляндське.

Більшовицький уряд припиняв війну з Українською Народною Республікою і укладав з нею мир.

Отримавши перепочинок, Московія накопичила сили, реформувала та озброїла армію і вже в листопаді того року ВЦИК анульовує договір і починає війну, яка тривала до 1922 року. Першою під удар, звичайно ж попала Україна. Знову згадаймо Бісмарка.

В нашій ситуації в ролі тих кому потрібен перепочинок, щоб накопичити сили, виступає наша держава. Ось тут і полягає основна відмінність. Бо більшовики в 1918 році підписали договір з державами, котрі звикли дотримуватися досягнутих домовленостей, а ми в 2014 з державою про яку так влучно говорив німецький канцлер.

Тому ніякого перепочинку (перемир’я) не буде.

В законах щодо самоврядування та амністію на Донбасі згадуються якісь чітко окреслені території? Питання доречне, бо за час «перемир’я» мирні амністовані терористи вже захопили три українських містечка на сході, а гуманітарний конвой з Московії вкотре привіз бойовикам гуманітарне озброєння.

Чи повинна в таких умовах Україна виконувати пропхані Порошенком через раду закони?

That is the question!

Володимир МУЛИК, Анонс-контракт