Замість паперової трудової книжки – пластикова страхова картка

Берегти її як зіницю ока аж до самої… пенсії. Заповнювати її, ретельно вести, оберігати… І тремтіти перед записом «звільнений згідно з…», який міг або відкрити кар’єрні можливості, або кинути тінь на світле майбутнє.

Так було завжди, ну принаймні, у часи радянської доби. Нещодавно в урядовців дозріла ініціатива відмовитись від трудової книжки як пережитку минулого, замінивши її сучасним електронним реєстром. Соцпрацівники кажуть, що давно пора позбутись цього «паперового монстра», а трударі побоюються чергового «полегшення життя» від влади. Які ж функції нині виконує трудова книжка, які плюси та мінуси такого обліку трудового стажу та які сучасні альтернативи їй можуть бути?   

Звільнена у зв’язку з… неактуальністю

Відмовлятись від пережитків радянського минулого – справа благородна. Але виключно тоді, коли є більш сучасні речі, які можуть їх замінити. Наразі ж трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Зрозуміло, що паперові носії у наш вік цифрових технологій це вже немодно і незручно. Але інакших ми поки що не маємо, пише Західний курєр

Та й не така це вже легка справа. Для цього необхідно внести зміни у 22 (!) закони, де трудова книжка згадується як основний документ. Дивним виглядає і те, що таку інновацію для трудящих запропонувало Міністерство економічного розвитку, а не соціальної політики, як і їх основний аргумент – економія коштів через скасування вакансій зайвих кадровиків. І це у період масового безробіття!

Заступник начальника управління праці Івано-Франківської ОДА Олександра Гринів говорить, що як і у кожній реформі, ця має свої плюси та мінуси. «Стаття 48 Кодексу законів про працю говорить, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує трудовий стаж працівника. З іншого боку – жодна країна Європи не має таких книжок. Це так званий залишок Радянського Союзу. На даний момент вона є необхідною вкрай, адже не створено єдиної бази. Крім того, як бути з трудовим стажем до 2000 року, відколи нам присвоїли ідентифікаційні коди. Саме трудова може підтвердити «радянську» трудову біографію».

Єдина електронна база може зняти деякі негативні моменти. В Україні є 1,7 млн. підприємств різного розміру. Найбільша проблема – у малих приватних підприємствах. Вони ліквідовуються, не здаючи ніяких документів в архівні установи.

«Зараз маємо проблему з колишніми працівниками підприємств Калуша. Підприємства банкрутували, не маючи грошей навіть на зарплату, не те, щоб платити ще й архівам. А тут ще шкідливі умови праці, що неодмінно враховується при виході та нарахуванні пенсій. І зараз колишні працівники масово виходять на пенсію, а фактичного підтвердження трудового стажу немає», – продовжує управлінець.

Роботодавці «за», враховуючи ту ж економію на кадровиках. Вирахували, що в середньому одна година на одного працюючого в рік йде на ведення трудової книжки. У масштабах країни – це економія до 500 мільйонів гривень. Але ж повинен бути кадровик, який зайде у той же реєстр та внесе туди інформацію. При відміні трудової книжки її місце при прийнятті на роботу пропонують замінити резюме від попереднього роботодавця. І тут не виключають момент шантажу та порушення прав працюючого, що залежить від обставин звільнення.  

Трудова біографія пишеться по внесках

Сьогодні вже навіть поняття «трудовий стаж» є умовним, адже при нарахуванні пенсій враховується саме страховий стаж. «Все залежить не від кількості відпрацьованих років, а від внесків, які стягнені у Пенсійний фонд, тобто від рівня зарплати та статусу посади, шкідливості умов праці тощо», – каже Олександра Миколаївна.

Вона говорить, що відміну трудових книжок підтримує, проте вважає, що спочатку треба вирішити безліч проблем і нюансів. «У нас є проблема з персоніфікованим обліком українців. Начебто база Пенсійного фонду і є, але вона не централізована і працює тільки по регіонах. Якщо людині потрібно підтвердити свій трудовий стаж, а вона працювала у кількох областях, то доведеться відправляти запити в різні облцентри. Спочатку треба зробити систему персоніфікованого обліку єдиною, а вже потім скасовувати трудові книжки», – зазначає Олександра Миколаївна.

За її словами, на реалізацію реформи може піти не один рік. Потрібно створити сучасні потужні інформреєстри, де в єдиному вигляді будуть дані про пенсіонерів, які ще працюють, та безробітних. Тоді можна буде відслідковувати реальний трудовий шлях працівника. Щоб кожен роботодавець за допомогою персоніфікованого ключа міг побачити дані про певного робітника. Так само і працівник міг би прослідкувати всі свої нарахування та страхові стягнення. У країнах ЄС трудова взагалі не існує, як її аналог – пластикова картка соціального страхування. 

Без труда – нема плода

«Користі від скасування трудових книжок я не бачу. Скільки ми можемо на цьому зекономити? – дивується кадровик Микола Матлюк. – Тепер кожен працівник купує книжку самостійно. Хіба що на цій «значущій» покупці вдасться зекономити, проте, як на мене, один раз за все життя можна витратити якихось 50 гривень. Думаю, навряд чи для працівника це  значна економія. Ще одне запитання: який фонд оплати праці всіх кадровиків по країні? Переконаний, що такої цифри немає. Тому така економія дуже примарна».

Він говорить, що, без сумніву, електронний реєстр досить зручний. Але по трудовій можна побачити, за якими статтями робітник йшов з попередніх робіт, а також, як часто він змінював місце. А відстежувати це за реєстром досить проблематично – до того ж він може давати збої. «Також саме трудова може стати доказом у судді при спірних ситуаціях. Наприклад, підприємство збанкрутувало і рік не виплачували працівникам зарплату. Як тоді доказати, що ви дійсно там працювали? Тільки за допомогою трудової», – каже пан Микола.

Населення також неоднозначно сприйняло це нововведення. «Перед тим, як щось ліквідовувати, треба щось створити. Наробили шуму, як з тими біометричними паспортами. Думаю, що це популістський крок, а за свої слова треба відповідати. Краще зробили б систему працевлаштування відкритою та доступною, а не пхали своїх братів-сватів до сьомого покоління», – обурювався житель Івано-Франківська.

Крокуючи до Європи, ми намагаємось копіювати її модель та стиль життя. Проте чи на часі саме такі реформи, коли країну роз’їдає безробіття та убогість? Чи збільшиться розмір пенсій від отриманої економії після відміни трудокнижок? Чи покращить електронний реєстр старість українців? Питання риторичні.