Змириться чи нападе?
.jpg)
Значне збільшення в останні дні кількості російських військ біля кордону з Україною – це найсерйозніша з початку конфлікту на Донбасі загроза вторгнення РФ на наші терени, констатують вітчизняні та закордонні експерти.
Впливова американська The New York Times цитує відомого американського генерала Веслі Кларка, колишнього командувача сил НАТО в Європі, який вважає, що Путін приготувався до прямої збройної інтервенції в Україну.
«Рішення про відкритий напад на Україну випливає з логіки вчинків російського президента», – вважає й колишній посол США у Росії та донедавна промосковськи налаштований міжнародний діяч Майкл Макфол. Про це говормть і прем’єр Польщі Дональд Туск. За його словами, завдяки успіхам українських силовиків на сході України перед Путіним постає вибір: змиритися з провалом усіх спроб Кремля організувати масштабне повстання проти офіційного Києва в більшості регіонів сходу й півдня України чи розпочати хоча б анексію Лугандону. Ясна річ, констатує політик, що він не визнає невдачі…
Проте більшість міжнародних оглядачів переконана, що Москва зрозуміла: збройна інтервенція в Україну жаданого успіху не матиме. Україна – не маленька Абхазія чи невеличке Придністров’я. Навіть значна військова армада, якою є армія РФ, не так швидко зможе її окупувати. Зрештою, спротив їй гарантований і на фронті, і в тилу. Отже, «бліцкригу» не вийде. А тривала кампанія завдасть агресорові величезних втрат, Причому не лише військових, а й економічних та дипломатичних.
Тим-то, можемо не сумніватися, що максимум, що нам гарантовано, – це програма-мінімум – підтримка на якомога довше розтягнутий термін перманентного неспокою у Східній Україні та сумнівного суверенітету Києва щодо цієї території.
Схоже, Кремль уже робить і робитиме й надалі все. щоби цей регіон став подібним до інших так званих «заморожених конфліктів» у Грузії, Молдові та Азербайджані, які не вирішено з часу розвалу СРСР..
У Росії переконані, що коли повстання донецьких і луганських сепаратистів зможе тривати роками чи навіть десятиріччями – новий режим у Києві навряд чи зможе консолідувати країну, і Захід не наполягатиме на входженні України до ЄС та НАТО. А це головне, чого домагається Кремль.
Отже, на запитання винесене в заголовок до цієї публікації, не може бути якоїсь ствердної відповіді. Путін не змириться, але й не нападе.
Єдине, що можна твердо констатувати: Росія втратила Україну як партнера назавше. Це було зрозуміло вже після анексії Москвою Криму. Тепер же навіть важко уявити, щоби Київ, хто б не прийшов до влади чи які б наступні Майдани не потрясли державою, міг би тепер відійти від своєї проєвропейської орієнтації і повернутися на проросійські позиції. А Євразійський союз без України навряд чи відбудеться.
