Зима без російського газу
Івано-Франківщина, як і решта областей, мусить вкластися у жорсткий ліміт — з липня ц. р. і до кінця квітня 2015-го споживати газу на 30 відсотків менше, ніж торік
— Сьогодні ми перебуваємо фактично в стані війни з Російською Федерацією. Відповідно є велика загроза того, що під час опалювального сезону в нас можуть виникати певні проблеми із забезпеченням необхідними обсягами природного газу. Тому основне завдання, яке офіційно вже озвучило Мінрегіонбуд, — це зменшення споживання газу мінімум на 30 відсотків від тих обсягів, які були фактично спожиті за минулий осінньо-зимовий сезон, — зазначив, відкриваючи засідання обласного оперативного штабу з питань підготовки паливно-енергетичного комплексу та ЖКГ до роботи в осінньо-зимовий період 2014-2015 рр., заступник голови облдержадміністрації Любомир Слободян. — Плюс ще один дуже важливий момент: минулий опалювальний сезон не був холодним. Відповідно треба пам’ятати про температурні режими, які можуть бути надворі.
Хто сидітиме у теплі?
В тому, що ситуація дуже загрозлива, сходилися фактично всі — як керівники департаментів та управлінь ОДА, так і фахівці у сфері теплоенергетики та комунального господарства. Зокрема, директор департаменту промисловості та інфраструктури ОДА Василь Ковальчук зауважив, що коли минулих років такі наради розпочинали з дискусій довкола розрахунків за вже спожите блакитне паливо та боргів, то цього разу гроші, так би мовити, відходять на другий план. Бо може просто не вистачити газу, аби всіх обігріти.
За цих обставин облдержадміністрація, як наголосив Л. Слободян, має намір діяти за таким планом: забезпечити тепло людям в оселях, у лікарнях, дитсадках і школах. Хоча якщо міста й райони в процесі підготовки до зими та вже під час самого опалювального сезону не зможуть обмежити споживання блакитного палива на 30 відсотків, то це відчують і мешканці багатоповерхівок з централізованою системою опалення, і хворі, і навіть малюки в дитсадках. Як підкреслив у виступі начальник управління житлово-комунального господарства ОДА Юрій Басараб, на крайній випадок фахівці Мінрегіонбуду розробляють нормативно-правовий акт, який зобов’яже теплоенергетиків у цей період на два градуси зменшити температуру: у дитсадках — з 22о до 20о, у квартирах — з 18о до 16о. А у великих лікарнях можливе й таке, що хворих з кількох корпусів будуть зосереджувати в одному-двох, щоб менше спалювати газу. Також що рішення про початок і закінчення опалювального сезону органи місцевого самоврядування цього разу ухвалюватимуть виключно за погодженням з Мінрегіонбудом та Міненерговугілля.
Варто зауважити, що завдання, яке стоїть перед владою та комунальними і бюджетними організаціями і закладами, ускладнюється через те, що, за даними В. Ковальчука, в загальному балансі спожитого в минулому опалювальному сезоні газу частка населення дуже велика — 62 відсотки.
— Що стосується бюджетної і комунальної сфер, то ми повинні передбачати більш ніж 30-відсоткове обмеження використання газу, розуміючи, що населення забезпечити таку економію не зможе, — зазначив Л. Слободян. Заступник голови ОДА, а також Ю. Басараб та інші промовці зазначали, що спілкування з людьми, переконання їх у необхідності утеплювати власні оселі й ощадливо використовувати енергоносії, зокрема через соціальну рекламу, — це чи не єдиний, так би мовити, важіль впливу, який є в цій ситуації у влади.
Що зробити, аби не мерзнути?
Мінрегіонбуд в умовах, коли наразі ще не вистачає 14 млрд. грн., аби закупити мінімально необхідні обсяги блакитного палива на наступну зиму, намагається жорстко підійти до питання підготовки областей до нового опалювального сезону. івано-Франківщина цього тижня захищатиме свою програму заходів, спрямованих на скорочення витрат газу, причому, як підкреслив Л. Слободян, представлені розрахунки аналізуватимуть щодо кожного міста обласного значення та кожного району і навіть окремих менших населених пунктів.
Директор департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Василь Сенів більш детально розповів про саму структуру заходів, які мають скласти і, своєю чергою, захистити на обласному рівні міста та райони, а також департаменти ОДА, які є розпорядниками коштів.
— Вони повинні охопити щонайменше три складові. Перша — це ті енергоощадні заходи, які можемо здійснити, однак ефект, якого досягнемо, важко облікувати. Наприклад, якщо маємо реальну можливість поміняти вікна або двері, утеплити покрівлю, то це слід зробити. Хоча, наголошую, що цифра економії буде до певної міри віртуальна, бо не знаємо остаточно, який від цього отримаємо результат, — зазначив В. Сенів, звертаючись насамперед до представників міст і районів.
— Друга складова — це інвестиційні заходи: якщо вже є напрацьовані варіанти модернізації котелень, тепломереж чи інші, що дозволять реально зменшити споживання газу. Або за бюджетний ресурс, якщо ці кошти передбачені, або ж за сприяння інвесторів, які це роблять — заходять на місцевий ринок комунальних послуг і міняють котельні, труби тощо. і третій блок — це непопулярні, так умовно можна сказати, заходи, яких на крайню біду треба буде вжити. Наприклад, якщо впаде тиск у газових мережах чи стане очевидно, що виділений ліміт газу ось-ось буде вичерпано. і в ньому має бути виписано, що саме в цьому разі маємо відключити від споживання газу, наприклад, три клуби, чотири сільські ради чи якісь інші соціальні об’єкти, що загалом не вплине критично на ситуацію в районі.
Ю. Басараб акцентував на тому, що організаційні заходи, на відміну від технічних, не потребують великих видатків. Тож передусім необхідно звернути увагу на них: утеплити під’їзди і горища, впорядкувати підвали, відремонтувати та засклити вікна і двері де необхідно. За його словами, голови райдержадміністрацій мають звернутися до голів сільських, селищних рад з проханням на крайній випадок заздалегідь скласти плани, щоб запобігти можливим авралам.
— Якщо забракне газу, то, наприклад, у Більшівцях що найперше можна буде відключити від опалення? Очевидно, музичну школу — педагоги та діти, що ходять на музику, за критичних обставин могли б якийсь час проводити заняття у приміщенні місцевої загальноосвітньої школи, — пояснив Ю. Басараб. — Постанову Кабінету Міністрів, що визначає ліміти споживання блакитного палива, вже прийнято, наразі уточнюють якісь деталі, але найближчими днями її оприлюднять і там буде визначено обсяги помісячного споживання газу, по суті, для кожного населеного пункту.
Всім буде складно по-своєму
Підготовлена фахівцями управління житлово-комунального господарства ОДА аналітична таблиця інформує, зокрема, про те, що колективам лише двох компаній — ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» та ТзОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» («СТЕК») доведеться забезпечувати своїх споживачів в Івано-Франківську теплом і гарячою водою, урізавши використання газу відповідно на понад 13,7 та 6,6 млн. кубометрів. Очевидно, аби всім було тепло, у серпні-жовтні мусять наполегливо працювати і теплоенергетики, і житлово-комунальні організації міста.
— Коли ми говоримо про підготовку паспортів готовності багатоповерхівок до зими, то, безперечно, не маємо на увазі стосик папірців, на яких стоять підписи, котрими балансоутримувачі засвідчили, що будинки нібито готові до експлуатації. Складені задля того, щоб потім інспекція їх не «впалила». Коли ми говоримо про підготовку будинків, то кожний має знати, скільки їх у нього, якої вони висотності, які проблеми з підвалами, горищами, сходовими клітками, — акцентував Л. Слободян. — Якщо ж ми говоримо про те, що під час наступної зими можуть виникати ситуації, коли тиск газу в мережах падатиме до критичного рівня, то маємо на увазі, що не просто хтось має прийти і перекрити кран, а те, що має бути визначено конкретну людину, яка на той момент подбає принаймні про те, щоб спустити воду із системи опалення, щоб не замерзли і не тріснули труби. Так само не отримаємо очікуваного результату від того, коли у пік морозів відправимо школярів на канікули, а в школах не виявиться відповідальних за те, щоб прийти і фізично перевести системи опалення на той мінімум, який не дозволить їм вийти з ладу.
Але якщо великі компанії — ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», «СТЕК», ДП ЗД «Укрінтеренерго» і КП «Водотеплосервіс», а відповідно і їхні споживачі, зіткнуться з необхідністю урізати споживання газу в великих обсягах — від 1,7 до 13,7 млн. кубометрів, то теплоенергетичні підприємства і райони з невеликими обсягами споживання газу, як не парадоксально, опиняться, напевно, у ще складнішій ситуації. Бо якщо в івано-Франківську, Коломиї, Калуші й інших містах з розвинутою інфраструктурою є, образно кажучи, якийсь люфт у вигляді чималої кількості установ, які в крайньому разі можна було б відключити від опалення, то, скажімо, на Тлумаччині, Тисмениччині, Рогатинщині, де таких закладів дуже мало, де чи не весь обсяг блакитного палива йде на опалення та обігрів приватних будинків, забезпечити 30-відсоткове скорочення споживання газу буде вкрай проблемно, якщо взагалі можливо. До речі, враховуючу цю обставину, Л. Слободян порадив керівникам райдержадміністрацій звернутися до сільських та селищних голів, аби ті в громадах порадили людям у селах про всяк випадок заготувати на зиму по кілька кубометрів дров. Та подбати, щоб і РДА, і ради практично допомогли місцевим мешканцям це зробити.
Твердопаливні котельні загадково випарувалися
Попри те, що в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування у районах та на підприємствах теплоенергетики Івано-Франківщини працює чимало фахівців авторитетних, зі значним досвідом, які ретельно ставляться до своїх обов’язків, дискусія на засіданні засвідчила, що, на жаль, з виконавською дисципліною, відповідальністю є істотні проблеми. Найперше зауважимо, що, за словами В. Ковальчука, два місяці знадобилося, щоб з міст і районів зібрати інформацію про те, де і які котельні стоять, на чому працюють та кому належать і хто за них відповідає. Але це, так би мовити, дрібниці порівняно з картиною, яка відкрилася.
— За вашою ж інформацією, торік в області на деревині працювало 120 котелень — 14,5 відсотка від загальної кількості. Мали б працювати. Але тепер ви прозвітували лише про 40, що працюють на твердому паливі. Чому? — запитав у представників міст і районів заступник директора департаменту промисловості та інфраструктури — начальник управління паливно-енергетичного комплексу, ефективного використання енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів ОДА Вадим Козленко. — Придивіться уважно до тих котелень. Чому вони не працювали на деревині?
За інформацією з районів, зазначив В. Козленко, до початку зими заплановано перевести з газу на альтернативні види палива 52 котельні. Картина, до речі, теж цікава і наштовхує на роздуми. Найбільше котелень переведуть Косівщина — 9, Снятинщина — 7 та Коломия і Коломийщина — 8. Водночас на Калущині, Долинщині включно з Болеховом, Яремчанщині та Рожнятівщині — по одній-дві. Тобто в лідерах — Покуття, де запасів деревини, а відтак і дров — обмаль, а Долинщина, Рожнятівщина, де з цим набагато легше, — в аутсайдерах.
До речі, представники районів внесли пропозицію на наступне засідання оперативного штабу покликати і лісівників. По-перше, через те, що вони, як тільки-но газ подорожчав, почали й собі підвищувати ціни на дрова. А по-друге, щоб закликати їх уже розпочати заготівлю дров на зиму. До речі, ніде в Європі не дозволяють тільки-но зрубану деревину кидати в котли — дрова неодмінно мають бути сухими. Також з огляду на те, що Івано-Франківщина має достатні запаси деревини, та на те, що чимало приватних підприємств виробляють паливні брикети й гранули, якими наразі гріються виключно наші сусіди в Чехії, Польщі, Австрії, Німеччині, напевно, якраз настав час подбати про налагодження цивілізованої торгівлі цими товарами на внутріобласному ринку. Також пролунала пропозиція звернутися по можливу допомогу до тих п’яти приватних компаній, які на території івано-Франківщини добувають природний газ. А В. Козленко наголосив на необхідності визначити в кожному районі і місті відповідальну особу — координатора з питань енергоефективності, для яких у вересні департамент промисловості та інфраструктури ОДА спільно з Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу організує спеціальне навчання.
Липкі обійми інвесторів-«фантомів»
На скруту — фінансову й очікувану газову — бюджетних установ та комунальних підприємств уже летять, мов мухи на мед, ділки, що позиціонують себе солідними інвесторами, готовими вкладати кошти в модернізацію та заміну котелень, мереж тепло- і гарячого водопостачання, взагалі зайти у містах і селищах на ринок цих послуг. Як часто в нас буває, за цим гудючим роєм губляться справжні інвестори, ті, які дорожать своєю репутацією і розуміють, що таке соціальна відповідальність бізнесу.
Проблему інвесторів-«фантомів» на засіданні штабу порушив перший заступник голови Снятинської райдержадміністрації Степан Максим’юк. За його словами, Покуттям нині їздять представники приватних підприємств з Вінниці, інших регіонів країни, які пропонують свої послуги у сфері альтернативної енергетики, але на місцях вкрай важко дізнатися про історію їх діяльності та її практичні результати, досвід роботи у сфері теплоенергетики. В цьому районам потрібна допомога облдержадміністрації.
На переконання Л. Слободяна, для того, аби шарлатани не зірвали опалювальний сезон, слід використовувати наявні елементи захисту. Зокрема, якщо встановлювати новий твердопаливний котел, то старий, газовий, консервувати. і це обов’язкова умова. Але головне, на його погляд, щоб посадова особа — директор школи чи дитсадка, в яких замінюють обладнання, контролювала ці роботи та самих виконавців. Зрештою, їх визначає не ОДА, а безпосередньо керівники бюджетних закладів.
Та, як з’ясувалося, не все так просто. Бо інвестори-«фантоми» воліють заходити не через парадні двері, йдучи до громади, а через службові кабінети. і то не директорів дитсадків чи шкіл, лікарень, а керівників цих закладів на міському чи районному рівнях.
— Хочу підтримати С. Максим’юка щодо того, що й справді треба подбати, аби у нас не літали «невидимки». Ми мусили звертатися по допомогу навіть у прокуратуру, бо є такі фірми — київські, з інших областей України, яких не можемо віднайти навіть в Єдиному державному реєстрі. Вони встановили твердопаливні котли, зокрема в освітніх закладах, швидко, але, як з’ясувалося, не особливо дбаючи про безпеку, — зазначив начальник територіального управління Держгірпромнагляду України в Івано-Франківській області Володимир Креховецький. — Торік і вже нинішнього року на таких котлах сталися два вибухи у Житомирі та один — у Вінниці. Фахівці нашого управління виявили серйозні порушення безпеки у шкільних котельнях на Рогатинщині. В одній з них трубу для викиду газу майстри встановили, навіть її не закріпивши. і це там, де весь час поруч діти бігають.
З огляду на справді серйозні виклики, які підстерігають громади Івано-Франківщини із наближенням зими, редакція «Галичини» намагатиметься відстежувати всі події, пов’язані з підготовкою до неї, та вчасно інформувати вас, шановні читачі, про те, хто і що реально робить для того, аби опалювальний сезон попри 30-процентне обмеження споживання газу всі пережили в теплі.
