Івано-франківська молодь вирушила на прощу до Зарваниці

Сьогодні, 10 липня розпочалась традиційна молодіжна проща до Зарваницької чудотворної ікони Матері Божої.

Протягом двох днів молоді іванофранківці подолають більше 80 км шляху до чудотворного місця. Кореспондент «Бліц-Інфо» поцікавився, що спонукало молодь вирушити у цю нелегку дорогу.

«Я уже шостий раз іду в Зарваницю. На цій прощі, я маю можливість поспілкуватися з Богом, відчути його присутність. Сьогодні ідуть люди, котрі за роки проведення цієї прощі вже неодноразово подорожували разом з нами. Проте є дуже багато і нових людей, які дізналися про цю прощу від друзів, які вже брали в ній участь. Звісно іти два дні фізично важко, але якщо у людини є Бог у думках це дуже допомагає. Також сильно підтримують  люди, які йдуть поруч з тобою», - запевняє Леся.

Багато з прочан вже не вперше беруть участь у цій молодіжній прощі.

«Вперше я ходила три роки тому. Тоді втомилася жахливо, боліли ноги і страшенно натерло взуття. Через це першого дня я не дійшла 15 км,  довелося їхати автобусом.  А на другий день зібралася, взяла себе в руки і дійшла. Була дуже щаслива, привезла додому з собою багато свяченої водички. Через рік знову пішла, але вже запаслася зручнішим взуттям . Гарна компанія, друзі і ось я третій рік поспіль вирушаю в дорогу. В Зарваниці мене приваблює купіль Святої Анни – цілюща і холодна. Першого разу я не знала що вона там є, але наступного року я підготувалась, взяла одяг щоб перевдягнутися. Цього року також планую осунутися в цілющу воду», - говорить  Надя.

Проте серед «досвідчених» прочан є і ті хто вперше вирішив випробувати свої фізичні і духовні сили. Тому кореспондент «Бліц-Інфо» вирішив дізнатись, чи не страшно їм вирушати в таку нелегку дорогу.

«Зовсім не страшно, навпаки цікаво бо це вперше, щось нове і пізнавальне. У мене зараз вирішальний період, оскільки  я закінчила навчання і йду далі в самостійне життя, їду з Івано-Франківська і залишаю рідних. Тому ця проща є потрібною мені, тут я зможу обдумати багато речей і спланувати своє подальше життя , - розповідає Оля.

На подвір’ї церкви всі готуються до дороги. Діляться корисними порадами і згадують, що на попередніх прощах була і жахлива спека і проливні дощі, та ці випробування навпаки укріпили силу духу.

Священик благословив  молодь на щасливу дорогу і дав напутнє слово. Після переклички і останніх приготувань прочани з усмішкою вирушили до Зарваниці.