Еколог пояснив, чому в івано-франківських паркових озерах знизився рівень води

Кілька днів в соцмережах пишуть дописи про падіння рівня води в озерах міського парку Івано-Франківська, повʼязуючи це з різними факторами.

Еколог, інженер геолог-гідрогеолог, провідний хімік сектору хроматографічних випробувань Лабораторії моніторингу вод Західного регіону Дністровського БУВР Михайло Микицей роз'яснив, у чому ж причина:

"Варто врахувати, що головними твірними чинниками фізико-хімічного складу та властивостей поверхневих вод у відкритих водоймах Івано-Франківська, які визначають їхній екологічний стан є природний гідрохімічний склад вод, інженерно-технічні особливості та просторова конфігурація кожної штучної водойми (площа водного плеса, середня глибина та максимальна ширина, а також умови та характер живлення (водообміну), ну і звичайно антропогенне забруднення.

Є водойми з постійним регульованим водообміном, наприклад міське озеро, а є комплекс менших ставків, які мають гідравлічний зв’язок між собою але джерела живлення в них обмежені винятково природними чинниками. Відповідно між такими водоймами існує суттєва різниця у характері та інтенсивності гідрохімічних та біохімічних процесів, які відбуваються в товщі води.

Так, наприклад функцію підтримання безперервного водообміну міського озера виконують річки Млинівка та її права притока Радчанка, які є унікальними водотоками на території громади. Річний безперервний стік з них формується завдяки виходу підземних вод у підніжжі I надзаплавної тераси Бистриці Солотвинської, по лінії м. Івано-Франківськ — Крихівці - Драгомирчани — Лисець — Стебник. Там зафіксовано понад 12 діючих джерел, води яких пливуть в міське озеро. Таким чином забезпечується висока асиміляційна здатність найбільшого гідрокомплексу міста.

Інформація про те, що джерело біля міського озера, яке до речі належить до того самого підземного водоносного комплексу, і яке має поверхневий стік у водойму та атмосферні опади є єдиними джерелами надходження свіжої води в озеро, є помилковою. За даними комплексних специфіко-цільових екологічних досліджень у 2023 р. та вимірювань дебіту з джерела на міському озері у 2023 році величина поверхневого стоку з нього становила близько 115 м3 /добу тоді як об'єм припливу свіжої води з р. Млинівки навіть під час літньої та літньо-осінньої межені за 1 годину перевищує цю величину і становить 129,6 м3, або 3758,4 м3/добу, а це майже в 33 рази вище від об’ємних витрат води з джерела. Водночас об'єм води у міському озері при нормальному підпірному рівні, якому відповідає сучасна площа водного дзеркала становить 789 тис. м3 і визначає загальний характер водообмінних процесів у озері. Саме тому водойма має привабливий вигляд впродовж року навіть у під час спекотного посушливого літа, і рідко зазнає помітних змін.

Інша ситуація звичайно характерна для комплексу ставків у парку ім. Т. Шевченка. Тут виняткову роль відіграють атмосферні опади, яких впродовж цього року було не так багато в порівнянні з минулим. Також очевидно недостатня роль єдиного паркового джерельця. Щодо нього то варто зазначити, що в останні роки помітно знижується його дебіт через не поповнення запасів ґрунтової вологи, інтенсивне випаровування, що викликано зміною кліматичних чинників. Крім того по вул. Дорошенка в приватному секторі також розташований маленький ставок, який є дуже непримітним. Частина води надходить з нього, проте цей стік можна охарактеризувати як стік залишкового «фільтраційного типу», який є наслідком існування під насипними ґрунтами міста давніх русел струмків та водотоків, які живили паркові озера в минулих століттях. Це так звані мережі підвищеного руху ґрунтових вод в межах вододілу, до речі надзвичайно цікаві об’єкти в плані досліджень. На жаль, їх роль для ставків в парку також вкрай визначається кількістю опадів, тому не дивно що вони втрачають періодично свій потенціал.

Бачимо, що внаслідок недостатньої кількості атмосферних опадів сезон літньої та літньо-осінньої межені цьогоріч характеризується для цих невеликих ставків у парку значним обмілінням, відповідно порушується природний баланс хімічних та біологічних процесів, відбувається розвиток фітопланктону та інші процеси. Ці водойми сильно залежні від кліматичних чинників, що ще раз доводить гостроту цих фундаментальних екологічних проблем.

Попри це жодна водойма міста не перестає бути цінною екосистемою в будь-який період року. Короткочасні несприятливі зміни природно будуть компенсовані згодом.

До того ж дані провідних наукових екологічних центрів світу свідчать, що малі штучні ставки, та навіть ефемерні маленькі водотоки, які в період посухи зникають чи відступають до безстічних ділянок виконують численну кількість екосистемних функцій регулювання, підтримання, забезпечення та ін, вони є об’єктами природозбереження та найчастіше потребують невтручання з боку людини.

Зі свого життя пригадую, що й 15 років тому, коли я повертався зі школи весною, чи восени ставки теж були іноді дуже мілкі, потім рівень відновлювався. Іноді можна було потрапити навіть на острівець, де жили лебеді, вода наскільки була мілкою, і це не в період чистки.

Вважаю, що мешканці Франківська повинні негайно брати участь у пом’якшуванні наслідків цих проблем. Найпростішим варіантом є більш раціонально використовувати воду вдома, та озеленювати свій простір при можливості, а також цікавитись результатами досліджень, які проводяться в межах громади. В цьому контексті особливо раджу ознайомитись з результатами опублікованими у науковому звіті проєкту «Відродження естетико-екологічних функцій малих водотоків р. Млинівки (Стебницької) та р. Радчанки на території Івано-Франківської МОТГ» за сприяння Федерального міністерства економіки та кліматичних дій Німеччини в рамках проєкту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ) «Посилення громадянського суспільства в реалізації національної кліматичної політики».

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!