Фельдшер "Док" з Коломийщини врятував сотні життів під обстрілами та отримав "Золотий хрест"

Володимир, фельдшер із майже двадцятирічним досвідом мирного життя, зустрів велику війну не в казармі, а в білому халаті. Коли в його місті пролунали перші вибухи, він без роздумів мобілізувався. Так почалася історія сержанта, військового медика Повітряних сил ЗСУ, якого сотні врятованих бійців тепер знають просто як "Док".

У вересні 2023 року "Док" прибув на Донеччину, де разом із бригадою облаштував тимчасовий медпункт у Новополі. Згодом медиків перекинули до основного стабпункту в Темирівці, що на Запоріжжі, де, за його словами, почалося справжнє пекло, ділиться історією медика офіцерка Надія Балагурак.

"З шостої ранку до півночі - понад 50 поранених щодня. П'ять операційних столів, відсутність світла, гуркіт авіабомб, контузії. Ми трималися завдяки генераторам і один одному. Навіть коли стіни хиталися — ніхто не відходив від поранених", - згадує Володимир.

Він підкреслює, що на війні немає пауз: "Операції відбувались навіть під канонаду. Це не фільм - це реальність, де смерть ходить поряд".

Одним із найболючіших спогадів для медика стала загибель його командира роти від уламка FPV-дрона. Втім, серед трагедій є й історії дивовижного порятунку.

"Док" розповідає про зовсім юного бійця з важким уламковим пораненням черепа. Шансів було мінімум, але хлопець вижив і сьогодні заново вчиться ходити й говорити. З його родиною медик досі підтримує зв'язок.

"Це і є справжній героїзм. Не той, де багато пустослів'я і пафосу. А той, де юний воїн бореться за життя, тому що любить цю країну до болю", - говорить Док.

На одному з евакуаційних виїздів Володимира вразила зустріч із дівчиною-медиком із позивним "Кнопка".

"Я підбігав витягати побратима - і просто занімів на місці. Переді мною була тендітна дівчина, яка тягнула на собі пораненого чоловіка удвічі більшого за неї. Це був подвиг. Повага, що не має статі", - ділиться Володимир.

За 19 місяців безперервної служби Володимир пережив чотири контузії. Через його руки пройшли сотні українських воїнів. Багато з них телефонують "Доку" вже після відновлення. "Буває, телефонує офіцер і каже: 'Док, ти нас шикував краще за командира. Казав: я тут головний. А ми після поранення знову в бій хотіли. Дякуємо, що врятував'," — усміхається сержант.

Сьогодні Володимир, батько чотирьох дітей, проходить відновлення. Він прагне надолужити втрачені обійми та побути поруч із родиною. "Є час іти на ривок. Але має бути й час зупинитись, подумати про сім’ю", - підсумовує медик.

За свою мужність, рішучість і професіоналізм сержант Володимир був відзначений нагородами - орденом «За мужність» ІІІ ступеня, почесним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» та медаллю «За врятоване життя».

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!