Коштів стало більше, але й видатки зросли – мер Івано-Франківська про розвиток міста

Івано-Франківськ все частіше з’являється в інформаційному просторі України як приклад успіху в масштабах цілого міста. Обрана тут попередньою міською владою концепція розвитку громадського сектору, ставка на ІТ та туризм створила позитивний імідж та стимулювала зміни у різних сферах міського управління.

Нинішній мер Івано-Франківська – Руслан Марцінків – рік тому вперше обійняв цю посаду, вигравши боротьбу в нинішнього міністра енергетики України Ігоря Насалика. Марцінків висував свою кандидатуру від ВО «Свобода». Успіх нинішнього мера міста зокрема можна пояснити тим, що із 2010 року більшість в Івано-Франківській міській раді утримували саме «свободівці».

У розмові із ІА «Дивись.Info» Руслан Марцінків розповів, як теперішня влада міста підтримує його імідж, як справляється із звинуваченнями та скандалами, на чому ґрунтує концепцію розвитку та візію майбутнього цього обласного центру.

– Днями в Івано-Франківську завершила роботу українсько-шведська експертна група, яка оцінювала якість надання адміністративних послуг у сфері будування міською владою. Місто отримало 4 із 5 балів і було назване «інноваційним». Завдяки чому такий висновок?

– Була програма «Місцеве самоврядування та верховенство права в Україні» Академії Фольке Бернадотта за підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку Sida. Вона мала на меті вивчення якості надання адміністративних послуг у містах України. Ми вибрали саме архітектуру і будівництво. У нас достатньо активно працює Центр надання адміністративних послуг, один із перших в Україні. Він мобільний, 30 послуг надаються онлайн, зокрема і деякі архітектурні. Загалом у нас два ЦНАПИ, а третій має скоро відкритися. Це зручно для людей.

Окрім того, ми значно спростили процедуру видачі необхідних для будування документів: за постановою Кабінету Міністрів іноді треба до 20 довідок, а ми значно зменшили їх кількість. Взагалі, ми робимо так, щоби поняття «довідка» зникало: у нас є дата-центр, тобто необхідна для формування документів інформація є в електронній базі.

Фактично, із минулого понеділка ми перейшли на електронний документообіг. Це поки працює в пілотному режимі, повноцінно – плануємо із 1 листопада. Хоча вже зараз більшість документів, що надходять до міської ради та виконкому (не всі, бо деякі треба завірити нотаріально)  буде в електронному варіанті.

– Чому «4», а не «5»?

– Тому що архітектурні питання є складними, часом дуже залежать від сесій міської ради, від виконкому, а не конкретного чиновника. Не завжди є вмотивована відмова. Люди, які подавали документи для будівництва чи владнання питань за спорудами чи землею, часто просили чиновників пояснити, чому не дозволяють приватизувати землю, будувати щось.

Зрештою, саме законодавство є заплутаним: для будівництва чи операцій із землею. Через це люди відчувають дискомфорт, але це не проблема органів місцевого самоврядування, а проблема усієї вертикалі державної влади.

– У чому ще можна назвати Івано-Франківськ інноваційним?

– У тому, що у нас стрімко розвиваються електронні сервіси. Наприклад, було створено службу «1580», до якої людина може звертатися за будь-яким питанням. Автоматично її звернення переадресовується відповідній службі.

Також у нас є електронна черга до дитячих садочків. У нас вирішує не завідувач садочком, а електронна черга. Так, вона дискусійна, адже бракує місць у таких закладах: хтось ставить під сумнів доцільність її використання. Але вона принаймні надає змогу справедливо розподіляти дітей.

Зараз працюємо над пілотним проектом «Дитяча поліклініка» – це також електронна черга, за допомогою якої будь-яка мама зможе записати дитину до лікаря. Його ми плануємо завершити до червня наступного року. Якщо ми його реалізуємо, то будемо одним із перших міст із такою системою.

– Ви сказали, що архітектурні питання є складними, залежать від сесій міської ради. У багатьох містах ці складнощі та залежність виявляються у незаконній забудові історичної частини. Чи актуальна ця проблема для Івано-Франківська зараз?

– У нас є заборона нового будівництва або добудов в історичній частині міста. Але також у нас є ті, хто отримав дозвіл на будівництво раніше. Хоча кількість нових споруджень у центральній частині міста за останній рік усе-таки зменшилася.

Нові будинки чи будівництва, за якими є конфліктні ситуації, розташовані вже далі по місту.

Ми маємо інакшу проблему – споруди, які потребують відновлення. Наприклад, палац Потоцьких, що перебуває у приватних руках. Загалом у нас є програма відновлення історичних пам’яток. Ми відновили Фортечний провулок – ділянку нашої фортеці, що збереглася. Відкрили для туристів оглядовий майданчик на ратуші. Взагалі у місті 126 пам’яток місцевого значення, деякі потребують відновлення.

Це кропітка робота, що, до того ж, коштує недешево. Тож ми не можемо собі одномоментно дозволити відремонтувати все. Але працюємо. Проводимо роботи із власниками історичних будівель. Наприклад, зараз реконструюють готель «Дністер» – будівлю, у якій відбувалися засідання керівництва Західноукраїнської народної республіки. Власник узяв на себе зобов’язання відремонтувати будівлю. Так, це буде готель, але це також буде відновлена історична пам’ятка.

– Також в Івано-Франківську влада працює над тим, аби створити дотаткові майданчики для потенційних інвесторів, проектів у центрі міста. За рахунок чого?

– У нас є чимало колишніх промислових зон, розташованих у середмісті. Місто було невелике, околиці знаходилися недалеко. Тому ряд промислових зон ми зараз пробуємо перепланувати. Усе це буде видно у новому генеральному плані, що має з’явитися у квітні-травні наступного року.

– У публічному інформаційному просторі Івано-Франкіська час від часу лунають неприємні заяви на Вашу адресу від Василя Андріїва та очолюваної ним «Спілки добровольців АТО». Спершу був закид, що міська влада не видає землю учасникам АТО, надалі Вас звинуватили у «наклепі на добровольців (є навіть позов до суду). Наскільки ці звинувачення обґрунтовані?

– Я це розглядаю як ведення політичної боротьби. Насправді ж за ці місяці, що я є міським головою, ми встигли зробити подекуди більше, ніж робилося у попередні роки. Кожної сесії ми видаємо родинам загиблих землю. Інваліди війни отримали землю.

Є проблема із наявністю землі, адже ми маємо близько 1200 учасників бойових дій. А місто дуже обмежене у площі: у ньому є 5 приміських сіл – це не наша юрисдикція, у нас немає простору для розширення. Ми працюємо з іншими селами і бартером пробуємо це вирішувати. Те, що усі родини загиблих та інваліди війни до кінця року отримають землю – факт.

Чому у мене є конфлікт із цією спілкою? Тому що була оренда землі. До мене прийшли люди, у яких на цій землі недобудовані будинки. Без продовження оренди будівельна компанія не могла завершити роботу. Вони попрохали продовжити оренду на термін, за який компанія зобов’язується звести споруду і здати житло. Сесія ухвалила це рішення, а «Спілка добровольців АТО» вимагала, аби половину житла віддали їм.

Через це вийшов конфлікт, можливо, емоційний з мого боку. Але я вважаю, що неправильно діяти таким методом. Вони мали право просити про продовження оренди. Це не є вільна ділянка, люди вклали гроші. Це загострення має економічне та політичне підґрунтя.

– Частиною дослідження, про яке я говорив на початку, було опитування івано-франківчан щодо найбільшої проблеми їхнього міста. Чверть відповіла: «Стан доріг і тротуарів». Як міська влада працює, аби таких відповідей меншало?

– Думаю, це головна проблема будь-якого міста. Але у нас 225 об’єктів (майданчиків, на яких відбуваються роботи – авт.) дорожньої інфраструктури, які наразі ремонтуються. Фактично, таких об’ємів ніколи не було у місті. Роботи тривають у тих можливостях, що у нас є.

Крім того, ми зараз масово робимо велосипедні доріжки. Не забуваємо про людей з обмеженими можливостями. Я вперше запровадив акцію – пересадив чиновників на інвалідні візки. Відповідно, після того ми прийняли бюджет, в якому врахували спорудження пандусів, закупівлю тактильної плитки та сигнальних пристроїв на світлофори для незрячих.

Скільки буде виділено наступного року на дороги, поки не відомо. Адже ще тільки пишуть державний бюджет. Зараз хочуть велику частину коштів, що виділяли місцевим бюджетам, повернути знову державі. Це велика загроза для мерів, яка ставить під сумнів попередні перетворення.

– Івано-Франківськ відчув приплив грошей внаслідок децентралізації?

– Частково. Коштів стало більше, але й видатки зросли. Наприклад, на професійно-технічну освіту ми витрачаємо 78 мільйонів гривень, але не знаємо, куди йдуть ці кошти, адже заклади нам не підпорядковані. Також раніше ми отримували дотацію на перевезення пенсіонерів і пільгових категорій. Тепер це лягає на наші плечі.

– Які інфраструктурні, освітні та медичні проекти вже реалізовано за час Вашої роботи?

– Ми споруджуємо нові дитячі садочки: один уже здано в експлуатацію, ще один відкриється до кінця року. Ремонтуємо школи, освітлюємо їхню територію, споруджуємо спортивні майданчики (вже зробили три) і під’їзні шляхи до них.

Що стосується, медичних закладів, то тут ми працюємо у двох напрямках: закупівля обладнання та приведення до нормального стану приміщень. Якщо Центральна міська клінічна лікарня була утеплена цього року, то наступного року ми там збираємося поставити сонячні батареї. Але інші заклади в жахливому стані, і ми зараз наводимо лад у них: Пологовий будинок, Дитяча лікарня і ще одна Центральна клінічна лікарня. Ми вкладаємо в обладнання: рентгенну апаратуру, томограф для Дитячої лікарні.

Щодо співфінансування цих проектів, то тут ми співпрацюємо із Німецьким фондом GIZ, у нас підписано угоду із компанією Nefco (Північна Екологічна Фінансова Корпорація, метою роботи якої є покращення стану довкілля та енергозбереження – авт.) Із січня проводитиметься заміна вікон, утеплення садочків і шкіл – загалом 28 навчальних закладів.

– А що стосується бізнес-партнерів. Цього року покращилася динаміка залучення інвестицій до Івано-Франківська?

– Краща – про це говорить статистика. У нас розширилося виробництво Tyco-electronics  і виробництво пральних машин Electrolux (це повне виробництво усіх деталей і корпусу; наш «Zanussi-Electrolux» продаються як в Україні, так і в Польщі).

Ми залучили нового інвестора: у нас відкрилася швейна фабрика для італійської фурнітури на колишньому фурнітурному заводі. Минулого тижня відкрили лабораторію данської фірми Ectos – хай вона невеличка, але  вона виготовляє високотехнологічний продукт – плати. Ми бачимо у цьому перспективу. Також данський виробник «HRT Textiles» планує відкриття швейної фабрики. Добре працює «Інтелком» – виробництво дитячих іграшок. Ми бачимо динаміку.

У нас є проблема із залученням кадрів: будь-хто із цих підприємств звертається до міської влади по допомогу із кадрами. Адже велика конкуренція на ринку праці – поряд Польща та Туреччина. Також ми обмежені земельним ресурсом. Але в нас є готові майданчики, на які заходять інвестори: на фурнітурний завод і на «Позітрон».

– Які конкретні майданчики та сфери ще може запропонувати місто інвесторам?

– У нас є Хриплинська промислова зона, де є вільна земля та підведені мережі. Крім того, у нас є виробничі площі, де ми теж можемо створити нові підприємства. Є певні пропозиції, але цього недостатньо. Якщо заходитиме великий інвестор і захоче 10-30 гектарів землі, то це буде проблемою. Наприклад, у Хриплині є тільки 4,5 гектари, які ми підготували для потенційного інвестора. Це поки все, що ми можемо запропонувати у плані площі. Ми обмежені приміськими селами, домовляємося з ними, але проблема лишається.

– В Івано-Франківську стрімко розвиваються ІТ-сфера та громадські проекти. У цьому є заслуга міського голови?

– ІТ потребують комфортних умов проживання для людей. Коли до нас заходили великі ІТ-компанії, то вони саме це ставили на перший план: комфортне житло, сквери, доріжки, wi-fi у громадських місцях.

У нас зараз є цікавий проект із норвежцями (за підтримки МЗС Норвегії та фундації «Seed Forum Norway» – авт.) – iHUB для працівників ІТ-сфери. На вулиці Гординського ми дали на 20 років приміщення в оренду «Seed Forum Norway» безкоштовно. Це робочі місця для ІТ-шників людей, але під одним дахом. Зараз ми ремонтуємо це приміщення.

Не можна сказати, що це все завдяки міській владі. Де можемо, ми не заважаємо, де можемо, допомагаємо. Часто це приватна ініціатива.

– Важливою складовою розвитку Івано-Франківська є розвиток туристичних спроможностей. Яку туристичну концепцію пропонує місто?

– Наша концепція – бути брамою в Карпати. Очевидно, наше завдання, аби турист, який їде в Карпати, затримався у місті на якомога довший час. Це можна зробити декількома шляхами. Перше – фестивалі. У нас з’являється чимало нових заходів. Це Свято ковалів, кулінарний фестиваль «Станіславівська мармуляда», Свято хліба, Свято вина і винограду. А друге – історична складова. Людина приїздитиме сюди і знатиме, куди їй треба потрапити, що треба побачити.