Міла Іванцова презентувала книжку «Теплі історії про радість і сум»

Зустріч з письменницею проходила вчора, 23 жовтня, у Книгарні «Є». В залі, через негоду, було небагато людей. Міла Іванцова у Франківську вперше. Вона жартує, - ви тут живете, як у Лондоні, але я бачила тут ейфелеву вежу.

Міла Іванцова за освітою – викладач російської мови і літератури та французької мови. Викладала французьку в школі, Ліцеї туризму, Інституті туризму ФПУ. В її рисах є щось від типової філологині - трохи зсунуті окуляри, хустка на плечах, підібрана до квіткового візерунку обкладинки "Теплих історій".

- Обкладинка мені подобається, - каже вона, - хоча я й не мала впливу на неї. Якось так вона припала до душі.

Іванцова почала писати у зрілому віці. Спочатку це були вірші та оповідання. Однак визнання їй принесли романи. Роман «Родовий відмінок» отримав номінацію «Вибір видавців» у літературному конкурсі «Коронація слова – 2009». Роман «Гра в паралельне читання» увійшов у трійку творів-переможців цього ж конкурсу в 2012 році. Зараз письменниця має у творчому доробку шість романів.

- Видавництва, що друкували мої романи, не хотіли видавати малі форми. А я дуже люблю оповідання. Навіть дійшло до того, що у два попередні романи я вставила власні оповідання, бо хотіла привабити увагу до малих форм. Тож цього літа я звернулася до видавництва Брайт Стар Паблішинг, де вирішили, що мої оповідання добре доповнюють серію «Теплі історії». У цій книжці я зібрала невеликі твори, які були написані за останні 10 років, якщо не більше.

- Деякі з моїх "теплих історій" були в оригіналі написані російською мовою, тому я їх переклала. Єднає усі оповідання те, що навіть коли вони не дуже веселі, то в будь-якому разі не депресивні. Я пишу й про страждання, але мої історії - теплі.

Читачі називають твори Міли Іванцової «терапевтичною прозою», кажуть, що від них на душі стає легше. Філософія авторки – триматися позитиву попри все, рухатися вперед і не озлоблюватися на людей та світ.

- Це непросто - залишатися оптимістом. Найпростіше - скласти лапки і заплакати. Це простіше, ніж втриматися і втримати когось від прірви.

Письменниця народилась і виросла в Києві.

- Кожна моя книжка про Київ. Нова книжка буде також про Київ та його людей, періоду Майдану.

Міла Іванцова – активна громадська діячка. Створила соціальний проект «100 книжок для сільської бібліотеки», була активісткою безпрецедентної «Бібліотеки Майдану» під час Революції гідності, також створила цілу серію авторських розписних шоломів.

- Під час Майдану мені було не до писання, я розмальовувала шоломи. Це була така собі арт-терапія. 7 січня це почалося і досі не закінчилося.

Міла Іванцова не лише письменниця, але й перекладач. Їй належить український переклад роману парижанки Дельфін де Віган «Підземні години». Кумедну історію, пов'язану з цим перекладом, вона розповіла наприкінці презентації.