Патріоти

Війну можна порівняти зі своєрідним ремонтом (як це не парадоксально може прозвучати), коли ти здираєш зі стіни патріотичні шпалери у вигляді українських національних візерунків і бачиш під ними напис «моя хата скраю».

Найбільш часте питання, котре я чую останніми днями від знайомих, які дізнаються, що наш син відправився по повістці в армію «А шо, не могли відмазати?».

При цьому люди, котрі про це питають, цілком щиро переконані, що я розведу руками й визнаю відсутність такої можливості і тоді вони зможуть в дуеті зі мною почати промовляти прокляття мобілізації і тій клятій владі, що цю мобілізацію затіяла.

До того ж переважна більшість цих людей вважає себе патріотами, носить на свята вишиванки, а на дзеркалі в передпокої у них обов’язково є український прапор на присосці. А в автомобілях на передній панелі у них навіть два прапори – один синьо-жовтий, а другий червоно-чорний.

Вони гучно співають «Ще не вмерла». Закотивши очі й приклавши руку до лівої половини грудної клітки, щоб продемонструвати оточуючим де саме бється їхнє велике патріотичне серце.

Попиваючи пивко, вони клянуть московських окупантів, пуйла, даунбаських запроданців і шоколадного президента. Вони знають як виграти цю війну. «Треба лише розпочати широкомасштабний наступ по всьому фронту і тоді ми їм покажемо!» – стиснувши кулака, погрожують вони плакату з рекламою чіпсів, який висить над столом. «Хто ж як не ми!» - сьорбнувши пива, пафосно додають вони.

Вони готові наступати, бо твердо переконані, що ні їх самих, ні їхніх синів там не буде й близько, бо вони вже відмазались самі й відмазали своїх чад. Тому їх дуже дивує, коли вони бачать перед собою «ідіота», котрий цього не зробив.

Так ось, для всіх них я відповідаю зараз. Можливість відмазати була. І не одна. Але ми цими можливостями навіть не пробували користатись, бо, як слушно зауважив наш син: «Як з цим потім жити?».

Тішить одне – я тепер точно знаю, чого вартий патріотизм деяких осіб. Гівна він вартий.

Шкода лише, що в той день, коли війна закінчиться і ми переможемо (а ми обов’язково переможемо) ці, так звані, патріоти начеплять свої вишиванки (дехто навіть камуфляж) і підуть центральними вулицями з державними прапорами під вигуки «Слава Україні!».

Володимир Мулик, Анонс-контракт