В Івано-Франківську відкрили мандрівну стендову виставку “На зламі”, яка розказує про злочини та проблеми, які пережили мешканці Донбасу, коли у 2014 році почався наступ росії на територію України.
“На зламі” - це 14 двосторонніх стендів. На одній стороні розміщено уривки з історій людей, з якими документатори правозахисних організацій записали інтерв’ю, а з іншого боку статистичні дані, як певні явища війни вплинули на українське суспільство в цілому, інформує кореспондентка Бліц-Інфо.
Перше відкриття виставки відбулося в червні 2019 року у м. Київ. Далі виставка поїхала на Луганщину в Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Донеччину - у Слов’янськ, Краматорськ і Покровськ. Зараз ці території активно обстрілюються ворожим військом.
Як розповіла проєктний менеджер ГО Східноукраїнський центр громадських ініціатив Надія Нестеренко, з 2015 року їх організація займається документуванням порушення прав людини на Донбасі. За той час волонтери зібрали сотні свідчень постраждалих і свідків. Одним з форматів представлення цієї інформації і стала ця виставка «На зламі».
«Це звичайні люди, яких переслідували через їх проукраїнську позицію на окупованих територіях. Свідчення цих людей розташовані на цих стендах. Ми намагалися подати максимально різну точку зору на кожну з проблем. Ми бачимо, що вся та інформація яка тут є з 2019 року, зараз повторюється в нових масштабах на нових окупованих територіях: відсутність безпеки, електроенергії, води, доступу до продуктів харчування, правовий вакуум, важкий вибір виїжджати чи залишатися, проблеми адаптації на нових територіях»,- каже Надія Нестеренко.
За словами організаторки виставки, керівниці ГО “Молода Просвіта Прикарпаття” Євгенії Бардяк, людям буде дуже цікаво порівняти дослідження, які проводили як документатори з 2014 року і теперішню ситуацію.
«Те, що тоді проживали люди Донбасу, зараз проживає майже вся Україна. Ця виставка допоможе зрозуміти, що переживають внутрішньо переміщені особи. Далі виставка поїде у великі міста області. Багато міфів панує і ми часто одні одних не розуміємо, тому треба частіше чути і пізнавати одне одного. Ця виставка дає можливість постраждалим бути почутими, а глядачам - провести паралелі між тим, що відбувається в Україні з 2014 року і новим загостренням після 24 лютого”, - зазначила Євгенія Бардяк.
Жителі Донбасу першими побачили, що таке агресія росії проти України. Люди, які змогли звідти вирватись, пройшли важкий шлях пошуку нового дому. Зараз багатьох війна наздогнала вдруге. Серед них і голова ради ВПО при Луганській обласній військово-цивільній адміністрації Яна Любімова.
«Я з міста Кадіївка (колишній Стаханов), яке зараз окуповане. Ми в 2014 перемістились з родиною в Старобільськ на Луганщині. Зараз Старобільськ також окупований. Там жахливі речі відбуваються: людей катують і примушують до співпраці. Не зважаючи, що я вже мала досвід з 2014 року, але була зовсім не готова, коли знову війна прийшла до мого дому. Ми відчували, що буде щось, але коли дізналась про вторгнення, я просто заціпеніла і зрозуміла, що почуваюся, як вперше. Багато людей, яких я знаю, були у такому ж стані. Але зараз ми працюємо з людьми, яких рятували з розбомблених будинків, які не мають документів і не розуміють, як жити далі. Ми хочемо, щоб люди розуміли, що це не кінець, що ми боремося і перемагаємо. Але це швидко не завершиться, тому потрібно підтримувати одні одних»,- переконана Яна Любімова.
Двічі втікала від жахіть війни лікарка і волонтерка Оксана Мироненко.
«В 2014 році війна прийшла в Луганськ. Я і мій чоловік лікарі-травматологи. Місто обстрілювали. Ми евакуювали батьків і дітей, а самі залишились працювати. Надавали допомогу пораненим просто під обстрілами. Працювали без світла, води. Коли ми зрозуміли, що нас не врятують, змогли вирватися з чоловіком на підконтрольну Україні територію. Поселились в Бучі. Все було добре, але війна знову прийшла в наш дім. Сестра виїхала на другий день вторгнення, ми на третій, а батьки ще тиждень залишалися, бо сподівалися, що минеться. Ми планували, що відправимо їх з дітьми на захід України, а самі залишимося працювати, бо маємо досвід лікування вибухових травм в екстремальних умовах. Коли батьки виїжджали, їх машину обстріляли, мама загинула, батько отримав поранення і кілька днів переховувався від обстрілів, доки його евакуювали волонтери»,- пригадує жінка.
У Франківську пані Оксана з чоловіком працюють волонтерами в Першому добровольчому хірургічному шпиталі. Також створила з сестрою благодійну ініціативу і допомагають паліативним переселенцям.
Експозиція демонструється на стометрівці навпроти стоматологічного корпусу медичного університету. Сьогодні її можна переглянути до 16 години. Далі виставка розташовуватиметься впродовж двох тижнів у галереї “Бастіон”, а на завершення буде експонуватися в драмтеатрі.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!