Школа для батьків. Як у Франківську підготуватися до першого класу

Щоразу, коли чиновники намагаються запровадити якісь нововведення, то це викликає більше запитань, ніж відповідей.

Це ж стосується і «Нової української школи» (НУШ) – реформи освіти, яка стартує вже з 1 вересня у всіх школах. школа

Щоб допомогти батькам розібратись, підготувати себе й дитину до цього кроку, пише «Репортер»

У чому ідея

За словами міністра освіти Лілії Гриневич, «Нова українська школа» базується на найкращому досвіді України, а також Фінляндії, Шотландії, Франції та інших країн. Там одним із головних правил є розвиток не стільки знань початківців, скільки їх практичних навичок. Так, із США взяли розвиток свободи та впевненості, у Польщі дитина – громадянин, а не малюк, а фінські школи готують до життя, а не до вишу.

Діти вчитимуться спілкуватися, вирішувати проблеми і самостійно знаходити відповіді. Першокласник повинен буде не просто знати скільки буде 3×3, а вміти самостійно знайти місце в кінотеатрі чи порахувати здачу.

Звідки гроші

Батьки майбутніх першачків і педагоги нині розділилися на два табори. Одні всіляко підтримують реформу, адже діти підуть до найближчої школи (або ж до школи, де вчаться їх брати / сестри або працюють батьки), навчатимуться за найлегшим методом – грою. Але є й незадоволені, бо ж тепер першачки не зможуть, наприклад, одразу поступити в гімназію. Також батьків турбує те, що підручники ще тільки розробляють.

Чи здатна буде держава забезпечити гроші для нової програми? Наразі в бюд­жеті України на реформу передбачили близько 1 млрд 870 млн грн. Сюди входить купівля обладнання (меблі, техніка, підручники) і навчання педагогів.

За словами директорки франківської школи № 4 Ірини Гаврилюк, їм уже запланували гроші на НУШ, але на рахунки шкіл ці кошти поки не надійшли. Натомість Міносвіти видало наказ із орієнтовним переліком необхідних для навчання засобів. До прикладу, одномісні мобільні парти, якими має бути оснащений клас, коштують від 1200 грн за кожну, дещо кращі – 4600.

Та, крім парт, НУШ передбачає велику кількість наочних матеріалів, тож ледь не в кожному класі мають бути багатофункціональні пристрої (принтер, сканер, ксерокс), дитячі мікроскопи, математичні планшети, набори мірного посуду і т. д.

Що стане іншим

Малечі взагалі не ставитимуть оцінок і не задаватимуть домашніх завдань. Парти тепер не стоятимуть рядами, а будуть мобільними, щоб діти могли працювати у групах. Теми для уроків зможуть вибирати не тільки вчителі, а й самі школярі.

В учнів буде максимальний доступ до усіх матеріалів. Однак це створює і деякі незручності, оскільки в одному кабінеті можуть мати уроки учні різних класів, тож, як інколи буває, роздаткові матеріали можуть «випадково» зламатись чи загубитись.

«Нова програма абсолютно нічим не гірша за попередню, – каже Оксана Коновал, вчителька франківської школи № 9, яка цього року брала участь в експериментальному проекті НУШ. – Діти задоволені, вчаться спілкуватися. Можу сказати, що в психологічному аспекті розвитку вони ростуть більш розкутими і самовпевненими».

Для першокласника не буде окремих уроків математики, мови, читання чи природи. Всі ці напрямки об’єднає один курс – «Я пізнаю світ». Але залишаться уроки іноземної мови, фізкультури і мистецтва.

«Сказати про недоліки я поки що не можу, бо для цього треба хоча би пройти повністю один етап цього процесу, – каже пані Оксана. – На сьогодні, порівнюючи їх із попередніми випусками, я не можу сказати, що ці діти чимось гірші чи слабші. Деколи з ними цікавіше».

До чого готуватися батькам

«На мою думку, батькам взагалі не варто хвилюватися, – говорить директор обласного центру практичної психології та соціальної роботи Людмила Підлипна. – Адже система буде спрощеною для дитини. Програма створена, щоб максимально розвантажити школяра і продовжити дитинство».

Якщо, наприклад, діти на уроці ­візьмуть тему подорожі, то рахуватимуть, скільки коштують квитки, дізнаватимуться, якими грошима там користуються. Шукатимуть країну на карті, яка її столиця, мова, звичаї, традиції, природа, тварини. Тобто те, що раніше було розділене на математику, мову та інші предмети, тепер вивчатиметься комплексно і практично.

Більше проблем процес може викликати саме у батьків. Тому що вони виводять свою дитину у світ і показують, що вони в ній «навиховували» до шести років.

«Зараз є велика проблема, що батьки на своїх дітях сильно розширюють свою «нарцисичну» частину, – каже Людмила Підлипна. – Через це дитина у 10 років не знає, як це – просто гратися. І тому, мабуть, сидять у ґаджетах. Вони не вміють спілкуватися одне з одним, бо мама хизувалася перед подружками: «А мій читає з двох років!». Якби ця мама трохи почитала психологію, то зрозуміла б, що це для дитини взагалі неприродно. Що це не навчання, а дресура. Що всі ці школи раннього розвитку мають бути дозованими. Це як у рослини: якщо дати забагато пестицидів, то воно, звісно, виросте, але при перших несприятливих умовах – зламається. Те ж і з дитиною».

Як розповідає психолог, діти зараз часто перестають щось хотіти. Їм би просто поспати, бо в них є по 4-5 гуртків, індивідуальний вокал і курси з анг­лійської. Така дитина просто закриває PR-проекти всього, що не здійснилося з її батьками.

«Наш інститут зараз проводить навчання вчителів перших класів, і до 1 вересня всі вчителі будуть цілком компетентними до нової програми. Тим більше, програма побудована так, аби всі діти з нею впорались», – говорить психолог.

І ще кілька рекомендацій батькам від Людмили Підлипної.

1. Розуміти, що дитині шість років, що в неї ще є час чогось навчитися, зрозуміти. Займатися вихованням дитини, а не дресурою.

«Не впадати в істерику, якщо в дитини якийсь не такий почерк, а раптом її призначення стати лікарем», – жартує психолог.

2. Залишати дитині вдома простір для ігор.

«Був такий випадок: прийшли батьки до вчительки і скаржаться, що в іншій школі діти до дев’ятої вечора роблять домашнє, а ви нічого не задаєте, – розповідає пані Людмила. – Отримали відповідь: «Давайте ви підійдете вкінці четвертого класу і поговоримо про результат». Тобто, забирати в дитини її дитинство не можна, побути дорослим вона завжди встигне».

3. Завжди треба пам’ятати, що дитина перебуває з батьками у тісному емоційному зв’язку. І від того, як вони реагуватимуть на першу вчительку чи школу, буде залежати рівень сприйняття школи дитиною. А від ставлення дитини до першої вчительки значною мірою залежатиме подальша її соціалізація.

«Я б навіть рекомендувала мамам піти і знайти вчительку, яка буде максимально на неї схожа, тому що це буде майже друга мама. Щоб вчителька була максимально «теплою», чуйною, розуміючою», – каже психолог.