Нагадаємо, туристичний збір є місцевим збором і тому, в першу чергу, органи місцевого самоврядування повинні бути зацікавлені у забезпеченні його надходжень. Ставка туристичного збору встановлюється за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) у розмірі до 0,5% мінімальної заробітної плати – для внутрішнього туризму та до 5% мінімальної заробітної плати – для в’їзного.
Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної ради.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.
Нагадаємо, форма декларації та додаток до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186), показники в яких відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал.
Податкову декларацію з туристичного збору податкові агенти подають до контролюючого органу щокварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
У разі, якщо суб’єктом господарювання протягом звітного кварталу господарська діяльність не проводилася, послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не надавалися та відсутні показники, які підлягають декларуванню, то декларація за такий звітний квартал не подається.
