За весь період свого існування селище Брошнів-Осада пережило чимало змін, та деякі події вартують того, щоб пам’ять про них закарбувалася навіки.
Не один керівник селищної ради міркував про доречність демонтажу пам’ятника, але, очевидно, не було на те політичної волі, пишуть на сайті громади.
Нещодавно ідею демонтажу пам’ятника порушив депутат Брошнів-Осадської селищної ради Володимир Савчук, і цю думку активно підтримали голова громади Тарас Манорик та отець декан Брошнів-Осадського деканату УГКЦ, настоятель Храму Вознесіння Господнього УГКЦ Володимир Майка.
-Вже давно ми прийняли історичну справедливість і твердо розуміємо, що таке московія. Бо пам’ятаємо, як знищував москаль українську еліту й народ, і це були його методи становлення радянщини. Як гноїли і гнобили, як русифікували нашу націю… Москва замовчувала те, що якби не український солдат, то ніколи не було б перемоги над фашизмом у Другій Світовій війні. Тепер яничари знову проявили своє варварство, демонструючи ненависть до українців та України, яка сповідує інші цінності. Гостомель і Буча… Маріуполь, Ізюм… Ми не пробачимо москалям тих звірств, яких вони вчинили над нашим народом. Ми ніколи не забудемо закатованих наших героїв, згвалтованих жінок і дітей, смертей невинних людей нашої миролюбивої країни. Ми не допустимо, щоб з висоти обеліска з подвір’я церкви на нас дивився якийсь «бурят»…», – каже голова Брошнів-Осадської селищної ради Тарас Манорик. Слід зауважити, що цю позицію підтримав виконком, і 19 липня 2022 р. було прийнято рішення №65 «Про демонтаж пам’ятника воїнам, полеглим в ІІ Світовій війні».
-Так, на все є свій час. Є час каміння розкидати, і є час його збирати. Наша церковна громада стовідсотково підтримала рішення про демонтаж пам’ятника, і є у нас задум, щоб на тому місці у майбутньому збудувати Дім скорботи. Бо це – на часі, це – актуально для селища Брошнів-Осада. За вирішення цього питання візьмемося в недалекому майбутньому, як тільки завершимо спорудження приміщення Катехитичного центру, – пояснив о. Володимир.
…У Брошневі-Осаді хтось називав цю споруду пам’ятником Невідомому солдату, у Вікіпедії вказано, що це – могила Невідомого солдата, а комусь високі елементи нагадували Обеліск слави. Однак, у перелік пам’яток історії та архітектури місцевого значення цей об’єкт не внесли. Як розуміємо, він не мав, як кажуть, права на існування, відійшовши у небуття… Як, зрештою, давно вже забутий мешканцями селища колись встановлений з нагоди 25-річчя перемоги у ІІ Світовій війні (раніше – Великій Вітчизняній війні), і також демонтований «Пам’ятник воїнам-визволителям, які загинули від рук українських буржуазних націоналістів». Він розташовувався поблизу теперішніх воріт до Храму на тому місці, де тепер встановлено дошку оголошень – церковну афішу.
Отакі корективи вносить історична правда у наше життя…
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!