Вибори в Івано-Франківську: медійна сила влади і жіночі обличчя в місцевих радах.

В Івано-Франківську політична боротьба лише розпочинається, але мешканці настільки звикли до пропагування діяльності міської влади, що навіть не помітили, коли вона набрала зовсім іншого відтінку.

Певні особливості у передвиборчий період внесли й карантинні обмеження через коронавірусну хворобу. Якщо навесні чинний міський голова Руслан Марцінків повністю схвалював усі обмеження з боку уряду, то вже влітку він різко змінив до них своє ставлення. Мер Франківська активно підтримав підприємців, які страйкували проти червоної зони, і батьків, які вимагали, попри всі заборони, відкрити дитсадки та школи. Таку поведінку мера чимало людей розцінювали як загравання з електоратом. Натомість, аналітики констатують, що попри все – рейтинг чинного мера настільки високий, що подолати його опонентам на місцевих виборах буде досить важко. Тому вже є прогнози, що вибори в Івано-Франківську можуть відбутися в один тур, пише Укрінформ.

«ВСЕ, ЩО ДОБРЕ Й СВІТЛЕ, – ТО ВІД МАРЦІНКІВА…»

За прогнозами експертів, в Івано-Франківську найбільша боротьба за крісло очільника громади розгорнеться між чотирма кандидатами: нинішнім мером, представником ВО «Свобода» Русланом Марцінківим, кандидатом від партії «Слуга народу» Олександром Богачовим, представником партії «Європейська Солідарність» Петром Шкутяком та Наталією Сербин, яка вступає у бій з мандатом Української Галицької Партії.

«Головним кандидатом на голову Івано-Франківської ОТГ наразі є чинний мер Руслан Марцінків, який за всіма соціологічними дослідженнями має понад 65% підтримки. Так, є у Руслана Романовича рідкісне вміння відмежуватись від негативів. Тобто, все, що в місті зроблено доброго і світлого, то це – від мера Марцінківа, а все, що містить негатив і подальшу критику – від депутатів. Можливо, тому й рейтинг Руслана Марцінківа наразі утричі вищий за рейтинг політичного об’єднання «Свобода», яке він представляє в місті», – зазначає голова ГО «Комітет виборців України» Максим Лисюк.

Він переконаний, що майже всі опоненти Руслана Марцінківа будуватимуть свою виборчу кампанію на критиці чинного мера, але найбільш конструктивним критиком серед них називають Наталію Сербин.

«Українська Галицька Партія веде активну діяльність у Франківську протягом останніх двох років. Вони підтримують жителів міста на багатьох акціях. Наталія Сербин – майданівка, активістка. Пам’ятаємо, як вона займала активну позицію у протестах містян проти забудови навколо озера, що тривали достатньо довго. Втім, критикувати мера в публічній площині Наталія Сербин почала не так давно і тому багатьом виборцям кандидатка може здатися незнайомою», – говорить Максим Лисюк.

Олександр Богачов від «Слуги народу» – досвідчений юрист. Втім, у політичний простір Прикарпаття він увійшов з історією, яка свого часу запахла не лише грішми та амбіціями. Торік у середмісті Івано-Франківська нардепа Олександра Шевченка облили фекаліями. Постраждалий відразу звинуватив у цій історії місцевого бізнесмена Івана Мельника, юристом якого й був Олександр Богачов. За словами нардепа, у такий спосіб партія «Слуга народу», яку вже тоді представляв Олександр Богачов, хотіла позбутися серйозних конкурентів.

«Представлення Богачова на посаду мера відбулось під час останнього візиту президента України Володимира Зеленського до Івано-Франківська. Тоді президент продемонстрував, що підтримує Богачова, а тому всі прихильники цієї політичної сили мали б віддати свої голоси за цього кандидата. А таких на останніх парламентських виборах було, як пам’ятаємо, достатньо», – зазначає Максим Лисюк.

Він зауважив, що виступ Богачова перед місцевими «слугами», який прозвучав одразу після напутніх слів президента, теж містив чимало критики в бік чинного мера. Мовляв, той більше говорить про роботу, ніж насправді робить.

Критика за надмірний піар Руслана Марцінківа проглядається і на бігбордах «Європейської Солідарності», яку представляє депутат міськради Петро Шкутяк. Треба сказати, що у родині Шкутяків уже був очільник Франківська – Зіновій Шкутяк, батько Петра Шкутяка. Більше того, Петро Шкутяк також має за плечима досвід керівника Долинської РДА, яку він очолював за часів Януковича. Втім, після цієї роботи Петро Шкутяк, на відміну від багатьох молодих чиновників, які пізнали смак влади, не затримався у високих кабінетах, а пішов захищати Україну в зону АТО. Там він служив добровольцем у батальйоні «Айдар», залишивши вдома дружину з малими дітьми. Додому повернувся не відразу, а після операції. У бою під Луганськом він отримав тяжке поранення.

«У Петра Шкутяка були чудові шанси на виборах міського голови у 2015 році. Тоді він щойно з пораненнями повернувся з зони АТО, але партія ухвалила рішення підтримати на тих виборах Ігоря Насалика. Протягом останньої своєї каденції у міській раді Петро Шкутяк, хоч і очолював «Європейську Солідарність», але активної діяльності не проявляв, і виборці не помітили в ньому серйозного опонента чинному мерові», – зазначає Максим Лисюк.

МЕДІЙНА СИЛА І ДИСЦИПЛІНОВАНИЙ ЕЛЕКТОРАТ

Реєстрація кандидатів у депутати та голів громад на місцевих виборах відбувалась до 24 вересня, після чого ТВК має ще п’ять днів на ухвалення відповідного рішення. Станом на 28 вересня, очолити Івано-Франківську ОТГ виявили бажання 5 кандидатів: до четвірки знаних долучився представник місцевого політичного об’єднання «Платформа громад», директор Івано-Франківського академічного ліцею-інтернату Василь Стефанишин.

Цей кандидат справді маловідомий. Тому в експертних колах вже є думки, що на цих виборах його роль може бути обмеженою – розкрутити бренд нової політсили «Платформа громад» на території Івано-Франківської ОТГ.

Попри це, можливих сюрпризів у виборчих перегонах, кажуть експерти, не варто відкидати. Але навіть з ними головне питання у Франківську залишиться тим самим: «Чи зможуть кандидати відтягти голоси прихильників у чинного мера Руслана Марцінківа?»

«Якщо Руслан Романович отримає 50% голосів підтримки 25 жовтня, то другого туру не буде. Його активна медійна присутність, яку ми спостерігаємо в останні три роки, однозначно, меру не зашкодить. Попри доволі часті спілкування мера з містянами, люди ще бачать позитивні зміни в місті», – каже Максим Лисюк.

«У Марцінківа багато ресурсу в руках, тому його побороти будь-кому буде непросто. Крім того, у нього дуже дисциплінований електорат. Цей фактор вже, мабуть, усі враховують у своїй виборчій математиці», – вважає медійний аналітик Ігор Ткач.

Щодо медійної сили мера Франківська, то як переконаний експерт-аналітик з ГО «Центр Політичних Студій» Михайло Джогола, секрет криється в Програмі висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування Івано-Франківської міської ради і міського голови, яку депутати вирішили фінансувати з міської казни.

«Ця Програма існує 4 роки, ми її проаналізували і виявили, що на її реалізацію скерували близько 36 мільйонів гривень. Це те, що стосується виключно ЗМІ. Сюди не входять друкована агітація, бігборди, промоційні заходи. Це доволі багато. Якщо цю Програму треба виконувати, щоб інформувати франківців про діяльність усієї міської ради, то одна справа. Інша ситуація, що ці кошти йдуть на персональну рекламу міського голови Руслана Марцінківа й частини партії ВО «Свобода», яку він представляє. Фракція у міськраді налічує 13 осіб. Дуже часто в інформаційний простір потрапляють сюжети й статті, які передбачають рекламу мера й інших членів «Свободи». От у чому проблема. Посилення витрат на рекламу відбулось у червні. Розуміємо, що це гроші з місцевого бюджету, наші з вами податки, які йдуть на рекламу кандидата Марцінківа у передвиборчий період», – зазначає Михайло Джогола.

«Секрет успіху чинного мера – в тому, що він прийшов до влади у дуже складний час, коли в місті попередньою владою не було зроблено елементарних речей – від бруківки до дитячих майданчиків, складна ситуація з транспортним сполученням. Проблема тоді стояла дуже гостро, особливо на окраїнах міста. Тому в чинного мера зараз найвища підтримка не у середмісті, яке було у більш-менш належному стані, а в мікрорайонах, де були серйозні проблеми з простими комунальними благами: Бам, Каскад, Пасічна. Там працюють і депутати-свободівці на округах. Тут питання не у підтримці «Свободи», а в благоустрої. Люди оцінюють, чи зміг депутат зробити дах, відремонтувати дорогу та інше. Тобто вирішити для них елементарні та наболілі проблеми», – пояснює директор Центру соціальних досліджень, доцент кафедри політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, кандидат політичних наук Ігор Доцяк.

Він додає: якби інші кандидати не лише критикували, а збудували відповідну стратегію розвитку міста, проаналізувавши, що вже зроблено і до чого варто прагнути, тоді боротьба за посаду очільника Івано-Франківська була б зовсім іншою. Бо за вирішенням простих проблем чинному меру так і не вдалося окреслити стратегічний напрям розвитку міста. В Івано-Франківську досі ніхто не порахував ефективність численних комунальних підприємств, межу розбудови міста та потребу в різних програмах. Натомість меру вдалося зробити великий поштовх у розвитку комунального транспорту, запровадити безкоштовний проїзд, залучити молодь до облаштування територій, організувати відпочинкові тури для літніх людей – і це містяни змогли належно оцінити.

«Місцеве самоврядування не може діяти і бути локалізованим виключно ідеологією. Її немає у процесі прибирання сміття чи ремонту доріг. Тут підтримка особистості не завжди відповідає підтримці партії. У Франківську Марцінків своїм авторитетом хоче витягнути партію, бо за нього більше віддадуть голосів. Стосовно конкуренції, то наразі немає людей, які б могли її скласти чинному меру за рівнем управлінського досвіду. Тому говорити про оновлення чи зміну влади в Івано-Франківську поки що не варто. Навіть дані останніх соціологічних досліджень щодо підтримки Руслана Марцінківа свідчать про високу вірогідність його перемоги вже у першому турі. Серйозних конкурентів у нього поки що немає», – говорить Ігор Доцяк.

Не менш важливу роль тут може зіграти й дисциплінований електорат Марцінківа, це, переважно, люди старшого покоління, яким притаманна посилена відповідальність. Прогнозують, ці люди будуть готові годинами стояти у чергах до виборчої скриньки, аби опустити туди свій бюлетень. Натомість для активної молоді, на яку роблять ставки опоненти Марцінківа, черги, які вже прогнозують біля виборчих дільниць, неприйнятні. Це, кажуть, може навіть стати причиною низької явки виборців на дільницях.

«Так, у мене є сумніви, чи зможе молодь простояти годину-дві у чергах, щоби проголосувати. Чому прогнозуємо черги? Уряд уже узгодив положення щодо карантинних заходів під час виборів. У ньому рекомендують обмежити одночасне перебування виборців у приміщенні для голосування, тобто, це не більше трьох осіб до одного стола для видачі бюлетенів. Відповідно, якщо коли не було карантину, виборці стояли по 10-20 хвилини, щоб проголосувати, то тепер цей час подовжиться. Звичайно, черг можна буде уникнути, якщо виборці розподілять свій час голосування. Тобто, однаково будуть іти голосувати вранці, в обід і ввечері. Втім, за всі роки ми спостерігали, що люди йдуть голосувати після церкви. Традиційно, в обідню пору починались скупчення на дільницях», – пояснює Максим Лисюк.

НОВІ ОБЛИЧЧЯ У РАДІ – ЖІНОЧІ

Усе це дає підстави прогнозувати і політичний склад у новій міській раді Івано-Франківська. Експерти прогнозують, що він буде подібний до нинішнього. Тобто, ВО «Свобода» заведе туди своїх представників, а вже ті формуватимуть більшість, об’єднавшись з депутатами від партій «Європейської Солідарності», «За майбутнє» чи «Батьківщини», яка, до речі, нещодавно підтримала кандидатуру Руслана Марцінківа на виборах голови Івано-Франківської ОТГ 25 жовтня.

«Тут не виключаю й сценарій 2015 року в облраді. Тоді найбільше мандатів отримали партії «Європейська Солідарність» і «Батьківщина», а ВО «Свобода», яка завела в облраду близько 20% своїх депутатів, зуміла сформувати більшість навколо себе, отримавши посаду голови обради», – зауважив Максим Лисюк.

Щодо політичної конфігурації в обласній раді, то за всіма прогнозами, вона зазнає змін. Усе залежатиме від політичних стратегій партій під час виборів. Поки що найбільше шансів отримати мандати депутатів облради мають представники трьох політсил – «Європейська Солідарність», «Батьківщина» та ВО «Свобода».

«Загалом, за результатами минулих виборів, в облраді у нас представлені 6 політичних партій. Думаю, частина з них втратить свої позиції. До прикладу, під питанням успіх «Самопомочі», партія «ВОЛЯ» відмовилась від перегонів, триває переформатування «УКРОПу». Їхні кандидати не будуть представлені на виборах у жовтні... Щодо партій «За майбутнє» та «Платформи громад», тут сказати складно. Є соціологія, яка свідчить про зростання їхніх рейтингів, але чи настільки позитивною є динаміка росту і чи дасть вона шанси для перемоги партії, поки що важко оцінити», – говорить кандидат політичних наук Ігор Доцяк.

«Думаю, п’ятивідсотковий бар’єр зможуть подолати партії «Європейська Солідарність», «Батьківщина», ВО «Свобода», «Слуга Народу» та «За майбутнє». Втім, можна очікувати й перемоги партії «УДАР», і місцевого політичного об’єднання «Платформа громад», яких досі не було в облраді. Вважаю, що у «Платформі громад» представлені сильні кандидати, які зможуть отримати перемогу в селищах і районах, тому не виключено, що це об’єднання зможе увійти до наступного складу обласної ради», – припускає Максим Лисюк.

«На цих виборах люди орієнтуватимуться не на партію, а на персоналії. Тут значну роль зіграють довіра й авторитет кандидатів. Нові обличчя, якщо і з’являться в облраді, це буде пов’язано з гендерною складовою. Адже тепер є обов’язковим введення до списків жінок. До речі, тепер в обласній раді всього 13 жінок, або 15%, а за новими вимогами – повинно бути у виборчих списках не менше 40%. Втім, якщо зараз поглянути на списки партій, то в перших десятках, а це чільне місце у списках, багато чинних депутатів облради», – констатує Ігор Доцяк.

Щодо можливої конкуренції між обласним осередком «Європейської Солідарності» та «Платформи громад», до якої увійшли колишні ставленики Петра Порошенка в області, то ресурс ЄС оцінюють як більш потужний. Водночас, експерти наголошують, що місцеві вибори від парламентських вирізняються тим, що люди тут голосують не за партійні ідеології, а за авторитетних лідерів. Відтак, перемогу прогнозують тим силам, які більше зібрали відомих і поважних людей до своїх лав. Кажуть, зробити це було непросто. Адже проблема авторитетних лідерів сьогодні існує не лише на регіональному, а й на всеукраїнському рівні.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!