Адміністративно-територіальна реформа Прикарпаття: Добровільна ініціатива чи об’єднання «через коліно»?

Минулого тижня відбулося засідання сесії обласної ради, на якому головним питанням було винесено прийняття перспективного плану формування територій громад на Івано-Франківщині.

Проте, зважаючи на широкий резонанс у суспільстві і несприйняття представленого варіанту об’єднання самими громадами, депутати відтермінували прийняття рішення до 26 червня та ініціювали широке обговорення документу на рівні громадськості - у кожному населеному пункті, повідомляє кореспондент «Бліц-Інфо».

Протягом 2014 року однією з найбільш популярних реформ, яка звучала у промовах президента, депутатів парламенту та міністрів була реформа місцевого самоврядування, тобто децентралізація влади. Вона базується на визначенні нової територіальної основи місцевого самоврядування та передачі повноважень і ресурсів на місцевий рівень. Однак, законопроект «Про добровільне об‘єднання територіальних громад» викликав несприйняття серед мешканців Прикарпаття.

Розуміючи причину, яка спонукає державу до укрупнення базових адміністративно-територіальних одиниць, законодавець встановив певні параметри для об‘єднання – створення перспективного плану за визначеною Методикою. Каменем спотикання для реформістів стало те, що в Івано-Франківській області є гірські райони, де дрібні територіальні громади є реаліями сьогодення.  На Прикарпатті сьогодні налічується 804 населені пункти, які мали б об’єднатися за планом у 40 територіальних громад. Таке укрупнення і призвело до протестів та несприйняття реформи серед населення.

У Європі за останні роки процес концентрації адміністративно-територіальних одиниць набув ознак постійності. Кожна така реформа відбувалась через встановлення параметрів майбутніх об‘єднаних одиниць і створення на цій основі карт об‘єднання. Такий же, європейський, підхід обрала і Україна. Формування перспективного плану утворення об‘єднаних громад віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування обласного рівня. Хоча європейський досвід показує, що основна роль у формуванні майбутньої карти адміністративно-територіального устрою повинна належати профільному міністерству.

На розширене засідання президії обласної ради було запрошено сільських і міських голів, щоб представити їм проект перспективного плану формування територій узгоджений Мінрегіонбудом. Проте уже під час представлення, присутні у залі сільські голови почали просити депутатів не підтримувати цей варіант перспективного плану, оскільки за їх словами він не узгоджений з громадами і не враховує специфіку області, а особливо гірських районів. У свою чергу представники Офісу реформ наголосили, що даний варіант перспективного плану базується на аналізі спроможності громад для самостійного існування і виконання тих повноважень, які на них покладаються.

Голова обласної ради Василь Скрипничук  зауважив, що закон про добровільне об'єднання територіальних громад має багато недоліків та прогалин. Тому запропонував депутатам облради голосувати за перспективний план тільки після того, як його погодять сільські ради та самі громади. Адже на його думку, після Майдану та війни, об’єднання ніяк не може відбутись без погодження її величності українського народу.

На сесії обласної ради, присутні депутати акцентували на необхідності виваженого підходу до об'єднання, при якому варто враховувати економічну самостійність територій, наявність у них медичних і освітніх закладів, доступність соціальних послуг. У ході формування територій громад, в центрі уваги мають бути не інтереси окремих політичних партій чи посадових осіб, а бажання до позитивних змін у житті громадськості

Проте, як зазначив під час обговорення проекту керівник Офісу реформ Дмитро Дзвінчук, наразі ми маємо пострадянську систему управління, яку потрібно змінювати. Тож закликав присутніх депутатів вирішувати питання об’єднання зараз, адже прийде час коли це зроблять адміністративно. Тобто, насильно. На його думку, якщо ми сьогодні будемо чекати коли приймуть всі закони про добровільне об’єднання , то це триватиме до «другого пришестя Христа».

Як наголосив у розмові з кореспондентом «Бліц-Інфо» керівник Офісу реформ Дмитро Дзвінчук, з адміністративною реформою Україна запізнилися на 24 роки, тому її необхідно проводити якомога швидше.

«У нас йдуть військові дії і проводити реформу дійсно складно. Тим не менш, люди прагнуть змін і тому очікувати знову і гнити ще кілька років, вважаю недоцільним.  Ця реформа буде завершена і якщо не буде добровільного об’єднання, то адміністративним шляхом. Адже, це виключне право держави - визначати територіальний устрій та рівень місцевого самоврядування. Сьогодні законодавець дозволяє, пропонує і просить зрозуміти необхідність об’єднання, дозволяє об’єднатися і створити таку територіальну громаду, яка здатна забезпечити надання соціальних і адміністративних послуг якомога ближче до кожного жителя певної територіальної громади. Очевидно, що цю реформу можна реалізувати в кращому випадку мінімум за 1,5-2 роки і краще це зробити за допомогою діалогу і переконання громад» - каже Дзвінчук.

Колишній віце-прем’єр-міністр, заступник голови ВО «Свобода» Олександр Сич теж вважає, що держава змушена зменшити кількість муніципалітетів, адже для неї – це непосильна ноша.

«Наразі дуже багато громад далекі від самодостатності: голова, заступник, секретарка – всі чекають грошей з бюджету . Очевидно логічно було б декілька ближніх громад об’єднати - об’єднати їхні зусилля, ресурси і т.д. Але цього не можна робити «совєцькими» методами. Не можна об’єднання громад робити насильним - тільки на добровільній основі. Так, значно більше потрібно праці і зусиль, щоб розробити концепцію об’єднання громад, піти до людей, розтлумачити їм все. Щоб люди самостійно змогли прийняти рішення. Та цей процес, що відбувається зараз - ніякий не добровільний. Бо влада розробляє і намагається різними методами змусити людей робити те , що вони робити не хочуть. Навіть якщо це об’єднання «через коліно» і буде проведене, воно себе не виправдає. Рано чи пізно система рухне і потрібно її буде будувати заново. Як кажуть у Франції «не такі ми багаті, щоб купути дешеві речі і потім їх переробляти». Тож краще вже один раз добре продумати і зробити, аніж потім переробляти» - підкреслив Олександр Сич.