Андрухович: У Німеччині існує неправильне розуміння ролі Віталія Кличка

В інтерв’ю Еспресо.TV відомий український письменник розповів, як насправді сприймають революційні події в Україні, а також чому Майдан має продовжуватись якомога довше.

Юрій Андрухович не втомлюється говорити про Євромайдан та давати свої рецепти виходу з кризової ситуації. В інтерв’ю Еспресо.TV відомий письменник розповів, хто має стати майбутнім президентом України, а також чому події на Майдані дуже важливі для країни та чому про них не варто забувати.  

-    Ви нещодавно повернулися з Німеччини. Як там насправді сприймаються події в Україні?

-    У нас з Сергієм Жаданом, Тетяною Малярчук були два великі заходи у Франкфурті-на-Майні. Це був літературний вечір і політична дискусія. Двічі цей зал був просто переповнений. Люди зустрічали й проводжали, стоячи. І я подумав, якби у нас постійно відбувалась якась така революція, то українські письменники стали би набагато успішнішими. Але, звісно, там події в Україні сприймають по-різному. Наприклад, існує неправильне розуміння ролі Віталія Кличка. Багато, хто  нас підтримує, бо вважає, що Кличко має стати президентом. Я теж не проти того, щоб він став президентом. Але ми все-таки бачимо, що це не центральна постать в Україні.  В антипатиків Майдану  панує ідея, що в Україні є законно обраний президент, і певна купка людей намагається повалити цю владу. 

-    Як часто ви буваєте на Майдані?

-    Сьогодні я там побував вперше за останні кілька тижнів. На перший погляд здається, що він трохи порідшав, але з іншого боку, відбувається певне перегрупування. Якась велика частина людей перебуває на Грушевського. Є люди, які знаходяться в наметах. Тобто якщо порівнювати з початком подій на Майдані, то намітилося таке позиційне протистояння. 

-    Яка остання арт-подія на Майдані вас найбільше вразила?

-    Мене вражає, що там взагалі відбуваються арт-події. Таким чином ми показуємо, що там зібралися не якісь фашисти, а митці, які демонструють свої роботи, виконують музику, читають вірші. І це дуже переконує. Коли я розповів німцям про те, як повстанці захопили Український дім, і який свинюшник вони там застали. І я кажу, ось ці екстремісти, як ви їх називаєте, перше, що зробили прибрали всі пляшки і сміття. І навели порядок. А потім виявилося, що тією ж міліцією були понищені експонати. Але те, що там зараз є відкритий університет і відбуваються якісь лекції, концерти, це вражає і переконує. Так з одного боку, вони начебто вчинили недобре, що атакували й били вікна.  Але з іншого боку,  ці вікна вже давно засклили. І Український дім  перетворили  на мистецький культурний центр. 

-    На вашу думку, хто з опозиційних лідерів заслуговує на вищі керівні посади?

-    Я був би за те, щоб Віталій Кличко став президентом. Але звичайно це має бути слабкий президент. Мається на увазі, що його повноваження мають бути зведені до представницьких функцій. Справа в тому, що Кличко дуже знана у світі людина. Він міг би дуже багато хороших речей зробити для України в силу свого авторитету, контактів, але не командувати судами, спецслужбою.  

-    Ви очікували, що ваш прогноз про третій Майдан, який було описано у романі «Лексикон», справдиться?

-    Я очікував на цю революцію у 2017 році. І я був вражений. Я не очікував, що все настільки швидко відбудеться. Але всі ці події говорять і  про те, що ми як суспільство увійшли у певне прискорення. Тобто у нас вже не 13-річний цикл, а більш скорочений.

-    Чи змінив, на вашу думку, нинішній Майдан українців?

-    Так, це  форма дорослішання суспільства. І це той досвід, про який нам треба постійно нагадувати. Головне, щоб як духовний феномен Майдан існував якомога довше. 

-    Як ви думаєте, якою буде розв’язка цього  Майдану?

-    Насправді, в часи Ющенка у нас була корумпована і вільна країна. Зараз вона ще більше корумпована і не вільна.  У цьому є принципова різниця. Якщо хоча б вдасться повернутися до того стану громадянських свобод, які були в часи попереднього президента, то це вже можна вважати великим досягненням нашого суспільства.  А якщо ми б при цьому, виходячи з цього бійцівського досвіду, який здобувається на Майдані, змогли розправлятися з такими органічними хворобами, як корупція, то це б взагалі було чудово. Тобто насправді велосипеда винаходити не треба. Багато народів цим шляхом до нас проходили. І у нас це просто складно відбувається, бо ми велика країна за територією, населенням.  Ми дуже складні в силу нашої неоднорідності. Але всі ці завдання посильні. І сподіваюся, що ця революція впорається з цими завданнями.