Базарні пристрасті або Чому в Івано-Франківську не перемогла Революція Гідності?
Близько двох місяців тому частина франківчан повірила у те, що в Україні таки відбулась Революція Гідності. Революція проти вічного хабарництва та несправедливості. Революція Честі.
А віру в цьому їм дало славнозвісне затримання івано-франківського депутата –регіонала та, за сумісництвом, орендаря франківського ринку Ігоря Дутки. А людьми, що повірили у справжність Революції Гідності були «базарники», що роками сплачували непомірні побори цьому «бізнесмену».
Найсміливіші із підприємців неодноразово звертались у всі можливі інстанції зі скаргами на зажерливого керівника ринку та результату не було ніякого. Ані правоохоронці, ані місцева влада не мала бажання «заїдатися» з орендарем комунального майна. Адже навіть місцевим бродячим псам було відомо, хто за ним «стоїть». А тут хлопці з Самооборони без зволікань прийшли на допомогу підприємцям, що вишли на пікет під Білу хату, та повели «шанованого» Дутку на «місце злочину». А там кілька сотень розлючених працівників ринку, «щире» каяття не колінах винуватця «свята» та не менш вражаюче затримання міліцією головного базарного «рекетира». Пізніше була не менш обнадійлива сесія міськради, де нарешті почули підприємців та розірвали договір з фірмою «Торговий сервіс». Люди замріяно обговорювали як Дутку за всі «гріхи» посадять, а вони будуть працювати «по-білому» і платитимуть не комусь в кишеню, а на благо міста. Та не так сталось, як гадалось...
Виявилось, що «колега» Ігоря Дутки – Халаменда, більш відомий у місті як «Бура» віддавати таке «рибне» місце, як Центральний ринок у планах не має. Тому наступного ж дня завітав на ринок «вмовити» підприємців не йти з-під його «надійного» крила. І аргументи теж були вагомими – жорстоке побиття одного із найактивніших. Частину «базарників» такий підхід переконав. Решту, ж зціпивши зуби все ж пішли писати заяву про побори до міліції. Там ніби зраділи та заяви прийняли. Адже, Дутку посадили тільки на 15 діб за «опір» при затриманні і далі треба було щось з ним таки робити. Та, як виявилось,зраділи ненадовго. Минуло кілька тижнів і франківським підприємцям запропонували забрати заяви. У тій же самій міліції. Мовляв, так справа швидше піде і взагалі – «так буде краще для всіх». Підприємці довго не думали, бо на базарі знизили щоденну плату і пояснили, що ринок й так до міста не перейде. Мовляв, його давно вже викупила жінка того самого орендаря. Щоправда, котрого із двох не уточнили. Тому, більшість заяви таки позабирало, відчуваючи себе приреченими до вічних фінансових мук від поборів сучасних рекетирів.
А ще через нетривалий час «базарники» відчули себе в пастці. Як виявилось те, що вони забрали заяви, викликало здивування у прокурора. Тому, слідчий, який раніше «радив» забирати заяви, зателефонував з «проханням» написати «пояснюючу». Люди відмовились. Той пригрозив чи то викликом до суду чи то іншим «страшним» наслідком. «Базарники» вже проклинали той день, коли вирішили позбутись фінансового «ярма»…
Ця історія, що мала б завершити щасливим прикладом перемоги Революції Гідності, не завершилась й досі. Дутка «свої» 15 діб відсидів та далі справа не пішла… Хоча, закрити цю справу «славним» міліціонерам поки що все ж не вдалось. Бо, як виявилось один із франківських підприємців заяву таки не забрав. Тому, як кажуть правоохоронці «слідство триває». Та чи буде воно завершено, сьогодні залишається загадкою…
До слова, міськраді відібрати ринок у «бізнесменів» також не вдалось. Адже, коли до офісу ТОВ «Торговий сервіс» прибули представники франківського Фонду комунального майна адвокат фірми пояснив, що розривати договір про оренду через Ігоря Дутку місто не мало права. Бо, як керівник ТзОВ «Торговий сервіс» Дутка не мав права підписувати жодного клопотання щодо розірвання договорів чи будь-які інші подібні документи, оскільки відповідно до статуту підприємства, такі повноваження має виключно правління товариства. І зауважив, що саме з цих причин в день фактичного підписання ним клопотання він був звільнений з посади. Адвокат також звернув увагу чиновників на ту обставину, що договір було укладено з нотаріальним посвідченням, а відтак, згідно чинного законодавства, розірвання його має відбуватись також з обов’язковим нотаріальним посвідченням. Тому, договір досі в силі і розірвати його можна тільки через суд. Тому надія все ж живе...