Безголова Тисмениця

Після тримісячного перебування на лікарняному міський голова Тисмениці Богдан Дарчин оскаржив рішення міської ради про припинення його повноважень і повернув собі посаду.

Три місяці хвороби

На минулому тижні інформаційний сайт kurs.if.ua здивував тисменичан повідомленням про те, що у Тисменицькому районному суді відбулось судове засідання у справі звільнення Богдана Дарчина від обов’язків міського голови. Адвокат Дарчина оскаржив рішення сесії міської ради про припинення повноважень міського голови.

Зауважимо, що на засіданні міського голови не було. Прийшов тільки його захисник. Це не завадило судді задовольнити позов адвоката Богдана Дарчина та визнати рішення сесії недійсним. Суддя мотивував рішення тим, що депутати міської ради не мають права звільняти міського голову, оскільки вони його не призначають. Якщо тисменицькі обранці це рішення не оскаржать, то вже дуже скоро він би мав повернутися на своє робоче місце.

Але як, якщо він і досі на лікарняному? Слід нагадати, що депутати не те, щоб звільняли, а просто задовольнили заяву про звільнення міського голови. Адже наприкінці лютого, будучи на лікарняному, він написав заяву про звільнення. З того часу минуло понад три місяці, а він і досі лікується.

У лютому революційно налаштовані мешканці разом із активістами "Правого сектора" прийшли додому до міського голови Тисмениці Богдана Дарчина, щоб змусити його написати заяву про звільнення. Не застали. Аби пересвідчитися, що його справді нема, зазирали навіть у шафи. Причиною такого рейваху стало те, що він буцімто співпрацював із Партією регіонів і причетний до земельної корупції.

Дружину міського голови Оксану Мазурак-Дарчин це не на жарт налякало. Відтак після такої «гостини» вона під диктовку чоловіка написала листа до мешканців та заяву про його звільнення. Пояснила це тим, що чоловік перебуває у кардіореанімації.

«Всі роки я був позафракційним, виконував всі завдання сесії і був потрібним для мешканців нашого міста, – написала Мазурик-Дарчин своєю рукою у листі, – навіть з лікарні намагався організувати збір коштів на Майдан, своїм прикладом заохочував інших. Але всім не вгодиш».

Він зауважив, що головне для нього – це сім’я. А тому, щоб припинити терор щодо його близьких, він просить його звільнити з посади. Заяву зареєстрували у понеділок, 24 лютого, але ходу їй не дали. Тому що тільки вісім з 34 депутатів визнали її дійсною. Опиралися на закон, у якому йдеться, що така заява має бути написана власноруч.

Громада Тисмениці продовжила вимагати звільнення міського голови. Тож депутати того ж понеділка зібралися вдруге і 18-ма голосами таки відставили мера з посади. А наступного дня уже «навздогін» прийнятому рішенню принесли власноруч написану Дарчиним заяву. А його дружина свою заяву відкликала, вказавши, що вона була написана у стані афекту.

«Обшук був проведений брутально, – написала вона у своєму листі, – з оглядом усіх шаф, ліжок, господарських приміщень. Весь час психологічно тиснули на мене. Я хотіла вберегти свого чоловіка від нападників, тому написала заяву без його згоди. Тому прошу вважати дану заяву нелегітимною».

Люди розуміли, що спершу рішення сесії, а потім заява – не зовсім законно. Тому вимагали знову скликати сесію. На ній планували розглянути відставку не лише міського голови, а і його заступника Олега Шкромиди. Переконували, що той не кращий за свого керівника.

Минуло три місяці… Весь цей час обов’язки мера виконувала секретар міськради Ірина Михалків. І попри те, що Богдан Дарчин уже відновився на роботі, він і досі на лікарняному.

Головне, щоб виправився

Що думають тисменичани сьогодні, дещо шоковані таким несподіваним поверненням мера? Відтак кожен реагує по-своєму: одні бояться коментувати, інші – погрожують новими майданами. Одне видно добре: сміливців тримісячної давності вже нема.

Як розповів нам пан Володимир (прізвище не вказуємо), у Тисмениці є достатньо питань, з якими мав би давати собі раду міський голова. Відтак, вважає чоловік, якщо мер не хоче йти з роботи, то має кардинально змінитися.

«Як-не-як вся держава хоче кращого, а не тільки люди в нашому районі, – каже пан Володимир. – А міський голова повинен взяти до уваги думку громади. От, наприклад, дороги в нас поганенькі. Роблять ямковий ремонт, але гроші на нього виділяють великі. Футбол у нас взагалі не розвивається, це попри те, що ми – районний центр, а не якесь село. Натомість навіть в бідненьких селах скромні команди є. Добре знаю тему, тому що у мене два сини грають у футбол. І грають вони за села, бо своєї команди нема. А чому вони мають грати за села, якщо вони б могли грати вище, адже закінчили спортивний інтернат?»

«Люди, напевно, будуть другий Майдан робити, – каже пані Наталія. – Бо інакше не знаю, як буде. Він у людей купу земель позабирав, продав пів-Тисмениці, судився з нами два роки і навіть після суду все одно не хотів нам підписувати документи, які наші, законні ще з 1997 року».

Жінка переконана, що мирно мера Тисмениця не зустріне. Каже, що люди продовжать проводити акції проти нього. «У свій час ми блокували міську раду, щоб ті його прогнали,  тому що ми проти такого мера. І якщо він не розуміє людей, а всупереч їх волі хоче повернутися, то ми будемо робити ще один Майдан», – попереджує вона.

«У мене ніяких проблем з мером не було і нема, – переконує пані Божена. – У мене одне зауваження: за цвинтар і за браму. От поставили вони браму і обіцяли, що буде відкрита. Але минуло вже багато часу, а вона й досі зачинена». Жінка каже, що в людей вже опустилися руки. Вони побачили, що навіть революція нічого не змінила, тому вирішили, що нема сенсу продовжувати боротися. «Він на лікарняному був три місяці, – продовжує пані Божена. – Та що це за такий лікарняний? Просто абсурд! А тепер виходить і одразу йде на роботу!..»

На жаль, «Галицькому кореспонденту» не вдалося поспілкуватися із самим міським головою Тисмениці Богданом Дарчиним. Попри те, що ми ходили до його дому, стукали у браму, намагаючись віднайти на ній дзвоник, і зазирали за високий паркан. Ніхто не озвався. Напевне, він і досі у лікарні. Як такий хворий чоловік планує керувати містом – велике питання.

Щоправда, за словами секретаря міськради Ірини Михалків, наступного тижня він мав би вже вийти на роботу.