Чи потрібні на Прикарпатті фільтраційні табори?
Сьогодні питанням винесеним в заголовок задається все більше мешканців нашої області. В той час, як Прикарпаття вже поховало десятьох своїх чоловіків, які загинули в Донбасі, до нас під виглядом біженців їдуть чоловіки, скажімо так – бойового віку з того самого Донбасу.
Як стверджує керівник логістично-інформаційного центру штабу Координаційної ради по роботі з переселенцями Ганна Крисюк, багато «біженців» чоловіків зі Сходу телефонують на гарячу лінію й цікавляться, в першу чергу, халявою та розвагами. Тобто, намагаються за чужий рахунок влаштувати собі додаткову відпустку в «страшному» бандерівському краю. В Московію вони їхати не хочуть, бо їм там ніхто нічого не дасть. А бандерівців можна і розвести на гроші.
Оскільки такі факти є непоодинокими, а набирають чим раз, тим більших масштабів, в області задумуються над тим, як фільтрувати біженців.
Наразі вирішили приймати лише жінок та дітей, а чоловікам або взагалі відмовляти, або приймати в останню чергу.
Хоча, як на мене, і з жінками не все так просто. Тому необхідність створення чогось на кшталт фільтраційних таборів для біженців не виглядає чимось неймовірним. Бо не можна пускати на свою землю невідомо кого.
Зараз переважна більшість людей мають свої сторінки в соціальних мережах, то ж можна перевірити, а що постили на своїх сторінках в соцмережах ті, чи інші «біженці». Якщо там одні трикольори та колорадські стрічки, то така людина не біженець, а потенційна загроза для миру і злагоди на нашій землі.
Саме таким чином на Львівщині «розкусили» одну журналістку зі сходу, яка прикидалась жертвою сепаратистів і вимагала матеріальної допомоги. А зайшли на її сторінку в соцмережі, а там статті про тупих хохлів, підтримка анексії Криму та заклики до від’єднання Донбасу.
Так що недарма сказано – довіряй, але перевіряй.
