Цукроварня запрацює ...якщо на Прикарпатті виростять достатньо солодких коренів для цього


На Городенківщині за сприяння обласної влади дійшли згоди в донедавна спірному питанні — щодо роботи місцевої цукроварні під час бурякозбирального сезону-2014.

Цей своєрідний конфлікт інтересів громадськості району та тутешнього представництва відомого агрохолдингу «Мрія», власника підприємства, спалахнув було ще торішньої осені. Тоді, нагадаємо, підготовлений до роботи завод так і не запрацював. Через брак достатньої для його запуску й рентабельного виробництва кількості сировини. А зібрані й звезені на приймальний пункт буряки, вирощені в різних районах Прикарпаття, відтранспортували на переробку до сусіднього Тернопілля — на інший завод цукроварного холдингу «Мрії».


Звичайно, буряківники області (господарства всіх форм власності) від такого нібито й доцільного в бізнесовому плані рішення адміністрації підприємства не потерпіли — з ними розрахувалися за здану на переробку сировину цукром і відходами з його варіння — жомом, який використовують узимку на корм худобі. Проте крім економічної складової, є в цій ситуації й соціальна, що її позиціонують як проблему районного масштабу: кількасот сезонних робітників заводу — переважно жителів райцентру і прилеглих сіл — зосталися торік без заробітку.

Тим-то з початком весни громадські активісти району й порушили питання з приводу цьогорічних планів «Мрії» на діяльність цукроварні. А в результаті їхніх ініціатив відбулася низка робочих зустрічей, у тому числі на рівні департаменту агропромислового розвитку ОДА. Було досягнуто й відповідних домовленостей між головою облдержадміністрації Андрієм Троценком та членом ради директорів агрохолдингу «Мрія» Владиславом Луговським. У підсумку ж минулого четверга в Городенці підписали «мирову угоду». Як запевнив при цьому заступник директора ТзОВ «Городенківський цукровий завод» Роман Горонескуль присутніх керівників сільгосппідприємств району, організаторів агропромислового виробництва зі Снятинщини, Тлумаччини, Коломийщини й інших регіонів області, де вирощують цукристу культуру, а також керівників та активістів об’єднання «Правиця», яке захищає інтереси сезонних працівників заводу, підприємство планують запустити й попри складну обстановку в державі.

«Хочемо відкрити робочі місця й самі заробляти на переробці солодких коренів навіть попри те, що в Україні збираються підвищити для промислових об’єктів ціну за використаний для виробництва природний газ, — зазначив він. — Це одна з ключових статей витрат у цукроварінні, частка якої у структурі всіх затрат сягає 60 відсотків. Тому наразі виношуємо ідеї й плани стосовно того, як скоротити споживання блакитного палива. У всякому разі все робимо, щоб завод запрацював. Його, до речі, й готувати особливо не треба, бо він ще на торішній сезон був готовий до переробки солодких коренів».

Інша річ, зазначив представник «Мрії», чи забезпечить агросектор регіону достатній сировинний ресурс для його роботи. Адже рентабельність цукроварні можуть гарантувати не менше 120 тисяч тонн буряків на її конвеєрі. Вал такого обсягу можна одержати, посіявши хоча б 4 000 гектарів солодких коренів, наголосив заступник голови ОДА — директор департаменту агропромислового виробництва Василь Брус. Це не так уже й багато, надто ж огляду на те, що більше третини з цієї площі засіють підрозділи самої «Мрії», які орендують-обробляють у різних районах ті чи інші площі продуктивних земель.


Отож В. Брус довів персонально до кожного господарства рекомендовані площі культивування солодких коренів цього року. А представники «Мрії» запевнили, що допоможуть виробникам  насінням, посівною технікою та засобами захисту рослин, необхідними для вирощування високих врожаїв. Власне, стартував процес укладання між буряківниками області та єдиним у регіоні переробним підприємством договорів про співпрацю.

— Цукор належить до стратегічних продуктів, — заявив у коментарі для журналістів директор  департаменту АПР ОДА Василь БРУС. — 2013-й через погодні аномалії, коли сіяти доводилось і в травні, був украй несприятливий для вирощування солодких коренів. І лише завдяки врожайному 2012-му, коли за потреби держави в 1,9 млн. тоннах цукру виробили 2,4 млн., вдалося уникнути торік дефіциту цього продукту. Однак на початок 2014-го ті запаси вичахли, й цим пояснюється нинішнє зростання його вартості. Теперішній же рік, судячи з усього, сприятиме рільникам у культивуванні цукрових буряків. Отож, поставившись сумлінно до виконання такого соціального замовлення, як нарощення обсягів вирощування солодких коренів, виробники області спільно з городенківськими переробниками зможуть наситити ринок цукром і цим істотно знизити ціни на нього.