Де на Прикарпатті відбуваються чудесні зцілення

Останні події в країні змушують багатьох українців хвилюватись за власне майбутнє. Незнаючи кому вірити та довіряти, покладають надії тільки на вищі сили.

«Бліц-Інфо» пропонує короткий екскурс до святих місць Івано-Франківщини з найбільш неймовірними фактами про тамтешні чудотворні ікони, яким наука не знаходить жодного пояснення.

Далешове. Храм святих безсрібників Косми і Даміана села Далешове Городенківського району збудували в 1772 році. Саме тут перебуває чудотворний образ Матері Божої Далешівської. Біля древньої ікони по обидва боки в рамках на оксамиті розташовані 130 вотів (дари чудотворній іконі Богородиці, виготовлені із золота, срібла, міді та інших цінних металів на подяку за зцілення).

Про цю ікону та джерело в Далешеві написано немало. Переказують, що на місці колишніх церкви і монастиря у великі свята з-під землі чути звуки церковних дзвонів. А з 2002 року Далешівська ікона почала самооновлюватися: поступово відсвітлюється, потемнілі від часу зірочки, що неначе німб прикрашають образ, почали ясніти, зображення лику Богородиці та маленького Ісуса стали чіткішими.   

Завдяки іконі Богоматері дерев’яний храм святих безсрібників Косми і Даміана залишився неушкодженим під час пожежі, що через небувалу посуху далекого 1871 року охопила все село. Після відслуженого молебню перед образом пожежа затихла. Саме святиня вберегла церкву від закриття і в радянські часи. Далешівський храм чи не єдиний на Івано-Франківщині, який з часу побудови жодного разу не був закритим ніякою владою, не руйнувався й не перетворювався на світську установу. Місцеві жителі вбачають в цьому особливе заступництво Цариці Небесної.     

Старожили розповідають, що Далешівська ікона Богородиці своєю появою біля церковці двічі попереджала про великі події, які наближаються в житті українського народу, як про біду, так і про велику радість. Перед Першою світовою війною благочестиві християни бачили в небі над храмом об’явлення Матері Божої. Богородиця була сумною, шумів сильний вітер… А вдруге, перед проголошенням незалежності України, на всіх вікнах дерев’яного храму проявилися  зображення лику Пречистої Діви, що радісно вигравало всіма кольорами веселки. Радянська влада не знала, що робити, мили вікна, казали, що це плями від дощу, але Мати Божа залишалася, потягнулися паломники.

Всіх випадків зцілень у церкві в Далешевому складно перерахувати. Найчастіше люди виліковували епілепсію, сліпоту та безпліддя, онкологічні захворювання, позбувалися біснування.

Фрага. Рогатинське село Фрага відоме від середини XVI століття. Біля Фраги, поряд із горою Скала – джерело, цілющі властивості якого відомі ще з дохристиянських часів. На Скалі гетьман Станіслав Ян Яблоновський збудував костел і монастир. Там зберігалася чудотворна ікона, яку, після зруйнування монастиря, перемістили до сільської церкви Перенесення мощей св. Миколая.

Те, що Фрага розташована в геофізично особливій зоні, відчувається навіть без спеціальних приладів. Ті, хто часто мандрує трасою між Львовом та Івано-Франківськом, стверджують, що в полях під Фрагою можна побачити рухливі сяючі постаті.

Вода з Фразької криниці лікує широкий спектр хвороб. Прихильники містичної екзотики полюбляють медитувати біля Скали в ніч повного Місяця. Деякі дослідники впевнені, що задовго до приходу монахів на горі було язичницьке святилище, присвячене місячному жіночому божеству, якому вклонялися давні жителі Опілля.

Погоня. У кінці XVII століття біля цілющого джерела жителям Погоні явився чудотворний  образ Богородиці. Побачили його на липі. Перші дві спроби перенести ікону до церкви не вдалися – образ повертався на дерево. Й лише втретє, коли ікону до храму внесли з молебнями й урочистостями, образ Діви вже нікуди не зникав.

Відтоді вервиця зцілень від Погонської чудотворної ікони не припинялася аж поки галицькі землі увійшли до складу атеїстичної імперії Сталіна. Енкаведисти пограбували і спустошили обитель, зробили тут стайні. А згодом у чотирьох монастирських будівлях розмістився психоневрологічний інтернат, який є й досі.

Жителька села згадує, як одного разу до храму влетів захмелілий енкаведист і почав стріляти по іконах. Тоді й був прострілений чудотворний образ Богоматері. Та розплата за таке варварство не забарилася. Коли вороги поверталися назад (а це було взимку), машина, підстрибнувши на замерзлому ґрунті, скинула того солдата на землю, і він зломив руку, якою стріляв.

Оригінал ікони вважався втраченим, а копії образу тільки через півстоліття повернулися до відновленого Погонського монастиря.

Велике відродження монастиря пов’язане з отцем Никодимом Гуралюком, якого дуже непокоїла думка про місцезнаходження оригіналу чудотворної ікони. Він довго і щиро молився за це. І ось 28 лютого 2001 року під час відправлення Хресної дороги отець побачив, як над однією з ікон, котра, до речі, постійно перебувала у Погоні, піднялася прозора заслона. В якусь мить священик почув голос Богородиці: «Це я, а ти мене шукаєш». Після цього о. Гуралюк почав поспішно оглядати ікону, звіряти її з іншими копіями. Висновок був один: це оригінал. Спеціалісти інституту «Укрзахідпроектреставрація» датували її 1650 роком.

27 червня Погонська Богородиця дістала папське благословення під час візиту святішого отця Івана-Павла II у Львові.

Загалом, починаючи з 1990 року, в Погоні зафіксовано більш як півсотні свідчень про зцілення тих, хто звертався по допомогу до ікони. А по воду з цілющого джерела приїжджають навіть із найдальших куточків України. Також кожної неділі нового місяця у Погоні відбувається чудотворна Хресна дорога.

Звісно, тут описані далеко не всі ікони чудодійної сили.  Не меншої уваги та пошани заслуговують ікони  у храмах Крилоса, Липівки, Нижнева, Лучинців, Гошівського монастиря.