Фармакологічна рулетка або Дорожчі ліки не завжди означають кращу якість

Чому одна й та ж діюча речовина в медпрепаратах має різну ціну, яка іноді відрізняється навіть на кілька сотень гривень? Обираючи дорожчий аналог та сподіваючись на вищу якість, споживач не застрахований від підробки.

Оригінали і копії

Візьмемо до прикладу популярні противірусні препарати: «Ацикловір» (1 г крему містить 50 мг ацикловіру; виробник – Індія; ціна – 15 грн.) та «Зовіракс» (1 г крему містить 50 мг ацикловіру; виробник – Велика Британія; середня ціна – 50 грн.), пише Галицький Кореспондент

Або ж засоби від кашлю: «Амброксол» (діюча речовина – амброксол; 30 мг №20; виробник – Україна; ціна – 8 грн.) та «Лазолван» (діюча речовина – амброксол; 30 мг №20; виробник – Німеччина; ціна – 70 грн.).

Весь список дешевих аналогів дорогих ліків можна легко знайти в інтернеті. Але чому одна й та ж діюча речовина має різну ціну? Справа не лише в імпортному виробництві. Всі ліки поділяються на оригінали (бренди) і генерики (еквіваленти оригіналів, термін патентної охорони яких закінчився).

Оригінальний медикамент уперше на ринок випускає фірма-патентотримач. Розробка й просування бренду — дорогий і тривалий процес. 80% вартості інноваційного препарату – це затрати на дослідження на добровольцях, укладання відповідних угод з лікувальними установами та медиками.

Після закінчення терміну дії патенту решта виробників можуть відтворити й випустити на ринок аналогічний лікарський засіб (генерик), але вже з іншою назвою і лише якщо доведуть його біоеквівалентність – відповідність оригіналу. До речі, в Україні ще донедавна дослідження на біоеквівалентність були не обов'язковими.

З погляду хімії, діюча речовина оригінальних ліків і генерика та сама, але різна технологія виробництва. Окрім цього, препарат-копія має інший ступінь очистки, тобто питання в тому, з чого зроблена сама оболонка діючої речовини. За рахунок цього в генериків допускається до 10% нижчої ефективності.

Є й інші фактори, що впливають на якість препарату. Наприклад, довгий час різні фірми не могли домогтися тієї ж ефективності ацетилсаліцилової кислоти для генериків, як у фірми «Bayer» — виробника оригінального препарату «Аспірин». Виявилося, що справа не тільки в чистоті сировини, але й в особливому способі кристалізації.

Через дороговизну випуску оригінального препарату майже всі українські ліки є генериками, крім: «Уролесану» (до речі, був розроблений на базі ІФНМУ), «Тіотриазоліну» та «L-лізину есценату». Відповідно, генерики в кілька разів дешевші.

Дорожче – краще?

Доцент кафедри організації та економіки фармації і технології ліків ІФМНУ Ірина Федяк запевняє, що вартість українських генериків завищена приблизно на 10-15%. Загалом, від початку 2014 року в країні ціни на ліки зросли у 3,5 рази.

В Україні ціноутворення на більшість медикаментів регулює держава. Націнка однакова як на імпортні, так і на вітчизняні ліки: гуртовик не має права перевищувати 10%, а власник аптеки, відштовхуючись від закупівельної ціни, регулює націнку в таких межах: якщо препарат коштує не більше 100 грн. – до 25%, від 100 до 300 грн. – до 23%, від 300 до 500 грн. – до 20%, від 500 до 1000 грн. – до 15%, більше 1000 грн. – до 10%.

Тож перевірки щодо адекватності цін на ліки треба починати з гуртовиків і виробників.

Крім того, ще донедавна аптеку, де були перевищені допустимі націнки, позбавляли ліцензії. Але з 20 лютого таку практику призупинили через значні коливання валютного курсу. Тобто покарання тепер легше уникнути.

Незважаючи на те, що 1/3 ліків в Україні є вітчизняними, виробники все одно працюють, як правило, з імпортними сировиною та матеріалами для упакування. Так дешевше. Це означає, що в будь-якому разі ціна навіть українських ліків залежить від валютного курсу.

Також треба врахувати, що з 1 квітня минулого року медпрепарати почали обкладатися ПДВ – 7%.

Постає запитання: чи дорожчі ліки завжди кращі? Так, якщо це брендовий препарат. Однак, купуючи саме дорожчі медикаменти, є більша ймовірність натрапити на фальсифікат.

Обережно! Антибіотики!

Ірина Федяк каже, що підробляють, як правило, не найдешевші ліки (немає бажаного прибутку), але й не найдорожчі (оскільки вони мало продаються). Серед препаратів, що найчастіше фальшуються, – медикаменти середньої цінової категорії та найбільш розрекламовані. Здебільшого, зустрічаються підробки антибіотиків – 42%. За ними йдуть гормональні ліки – 20% і протигрибкові – 7%. Серед поширених препаратів-фальсифікатів: «Супрастін», «Тріхопол», «Мезим», «Віагра», «Лінекс», «Но-Шпа», «Ністатин».

Ера підробляння ліків у підвалах та гаражах закінчується. Останній «тренд» – фальшування безпосередньо на виробництві. Деякі виробники, поряд із якісною лінією, запускають партію, в яку трішки «не додають». 

За оцінками Об’єднання виробників медичних препаратів, головними світовими виробниками фармпідробок є Індія, ОАЕ, Китай. В Україні офіційна статистика стверджує, що відсоток фальсифікату в державі не виходить за межі загальноєвропейського рівня – 5-7%.

Хоча лікар загальної практики Радислав Петрів припускає, що реальна кількість підроблених ліків значно вища. Він каже, що найчастіше фальшують ліки імпортного виробництва. Крім того, чимало підробок надходять контрабандою з-за кордону.

Серед усіх генериків, радить медик, варто надавати перевагу українським препаратам, останніми роками вони себе добре зарекомендували. Принаймні у вирішенні найбільш поширених проблем зі здоров’ям, як-от стрибки артеріального тиску, застуда тощо.

Якість українських ліків не перевіряють

Аби якось убезпечити себе від підробки, варто, найперше, не забувати брати чек, купуючи препарати в аптеці. Хоча видають його лише юридичні особи. Фізичні особи на вимогу покупця виписують фіскальний чек. Також покупець має право вимагати сертифікат якості.

Якщо ви сумніваєтеся в придбаних ліках, пишіть скаргу в Спілку захисту прав споживачів або Держлікслужбу. Але варто розуміти, що ця процедура може затягнутися на невизначений термін. Адже тепер представники Держлікслужби змушені спершу спрямувати скаргу до КМУ, там її розглядають, і лише за дорученням Кабміну можлива перевірка певної аптеки. 

«Завдяки» уряду в Україні якість ліків не перевіряють уже давно.

Як повідомила начальник Державної служби з лікарських засобів в Івано-Франківській області Надія Шпур, з серпня 2014 року КМУ заборонив проводити перевірки щодо контролю якості лікарських засобів, лише за дорученням уряду або за заявою суб’єкта господарювання. У зв'язку з дефіцитом держбюджету. Наразі цей мораторій продовжено до липня.

Тепер вся відповідальність за якість ліків, які реалізуються, лягає на власників аптек.  Радислав Петрів радить купувати препарати у всеукраїнських аптечних мережах. Мовляв, сітка не буде розмінюватися на фальсифікати. Окрім цього, у такій структурі, як правило, працюють таємні покупці, які купують медикаменти у філіалах та відправляють їх на аналіз. Таким чином компанія страхує себе від внутрішніх схем підробляння ліків.

Фармацевтичний хаос

Хаос на фармакологічному ринку спричинений і тим, що чимало лікарів стали дистриб’юторами фармкомпаній, а більшість медиків узагалі «забули», як правильно виписувати рецепти.

Радислав Петрів пояснює, що в рецепті лікар має написати лише необхідну для пацієнта діючу речовину, а в аптеці фармацевт повинен запропонувати торгові назви різних препаратів (як бренди, так і генерики) на основі цієї речовини.

Ірина Федяк вбачає основну проблему у відсутності страхової медицини. «Тоді лікарі б призначали тільки ті ліки, які є в переліку для страхового відшкодування, – каже доцент, – а не ті, за які отримують відсоток прибутку від дистриб’ютора тієї чи іншої фармкомпанії. На спотворення ринку медпрепаратів впливає також реклама. Як наслідок, чимало бездоказових препаратів стали популярними серед населення. Наприклад, попри те, що в Україні найчастіше хворіють на серцево-судинні недуги, найбільший споживацький попит зафіксований на метаболіт «Актовегін» та гепатопротектор «Ессенціале».

Оксана Циганець, український провізор, яка вже близько року працює помічником фармацевта в Нью-Йорку, розповідає, що медично-фармакологічна система США, яка базується на страховій медицині, функціонує дуже злагоджено.

В Америці фармацевт працює лише з двома суб’єктами: страховою фірмою і медиком. Пацієнт сам обирає аптеку, куди його лікар має надіслати рецепт на електронну пошту. Через значну дороговизну оригінальних препаратів страхівка покриває лише генерики, хіба що лікар звернеться до страхової компанії та достатньо обґрунтує необхідність бренду. Але Оксана переконує, що в США оригінали і генерики – однакові за якістю. Навіть найдешевші ліки є дійсно добротними – інакше «затягають» по судах.

Попри всі проблеми, фармринок України вже кілька років поспіль стабільно зростає. Головне, щоб результатом такого інтенсивного розвитку була конкурентна якість, а не бізнес-перегони в отриманні прибутку будь-якою ціною.