Гендель на крові патріотів

Підприємець судиться за можливість встановити літній майданчик на місці розстрілу українських патріотів

Ця скандальна історія почалася в 2014 році, коли підприємець Фріс Регіна Ігорівна вирішила встановити літній майданчик на вулиці Страчених націоналістів в Івано-Франківську. На перший погляд, ситуація цілком буденна, адже у місті щосезону встановлюють сотні таких закладів. Однак цей літній майданчик став «яблуком розбрату» між міською владою та потужним фінансово-промисловим угрупованням.

Гешефт на місці розстрілів
Готель «Під темплем» належить відомій у місті родині Фрісів. Батько — Павло Львович Фріс — все життя викладав дисципліни юридичного спрямування у франківських вишах. Його син — Ігор Фріс — відомий у місті нотаріус. Якщо перші двоє пов’язали своє життя з юриспруденцією, 
то Регіна Фріс (дочка Ігоря Фріса) займається комерцією, а саме: готельним і ресторанним бізнесом. 
У квітні 2014 року виконавчий комітет міської ради відмовив підприємцю Фріс Р. І. у встановленні літнього майданчика площею 64 кв. метри поряд з лобі-баром «Цимес» готелю «Під темплем» на вулиці Страчених націоналістів у центрі Івано-Франківська. Річ у тому, що вулиця Страчених націоналістів є особливою в історії міста через трагічні події, які сталися тут 17 листопада 1943 року. Гітлерівські окупанти тоді розстріляли 27 українських патріотів,  членів ОУН. Варто зазначити, що перед розстрілами українців прив’язали до стовпів, які поставили вздовж будівлі синагоги на відстані кількох метрів. Таким чином, криваву бійню проводили фактично по всій довжині цієї невеличкої вулиці. 
Родина Фрісів вирішила не здаватись і подала позов на міську раду в Господарський суд Івано-Франківської області, який 17 червня 2014 року визнав погодженим розміщення і облаштування літнього майданчика. Після ухвали суду підприємець без дозволу виконкому встановив літній майданчик поряд зі своїм ресторанним закладом. Така поведінка змусила керівників кількох громадських організацій міста, зокрема Всеукраїнської ліги українських жінок, ІФМОВУТ «Просвіта», ІФОГО «Патріот України», ГО «Українська справа» та КУН звернутися до міського голови Віктора Анушкевичуса з проханням демонтувати скандальний «літник». Відчувши, що влада може розібрати його сезонний торговий заклад, ігор Фріс почав кампанію у соціальній мережі «Фейсбук», де погрожував звернутися за захистом до посольства ізраїлю у разі спроб демонтувати його майно. Психологічна атака була доволі потужною, і влада вирішила заморозити питання до остаточного юридичного врегулювання.

В Апеляційному суді Львівської області родина Фрісів виграла справу, що дозволило їм успішно попрацювати аж до кінця сезону. Однак 14 жовтня 2014 року Вищий господарський суд України в касаційному порядку ухвалив ще одне рішення. Процитуємо лише ключові висновки цієї судової інстанції. «Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави колегії суддів дійти висновку, що питання погодження розміщення об’єкту торгівлі належить виключно до компетенції виконкому, який в межах наданих йому повноважень може учиняти дії, пов’язані з погодженням. Ухвалюючи судові рішення, попередні судові інстанції вийшли за межі наданих їм повноважень, оскільки задоволення позову в обраний спосіб потягло за собою підміну законних функцій державних органів та суперечить публічному порядку», — йдеться в ухвалі. Тобто Вищий господарський суд фактично визнав, що суди першої інстанції та апеляційний перевищили свої повноваження. Вищий господарський суд скасував рішення Івано-Франківського та Львівського господарських судів і подав справу на новий розгляд.

«Літники» біля культових споруд — в законі
Нинішнього року справа про «літник» спалахнула з новою силою. Цього разу прихильники родини Фріс зірвали громадські слухання, на яких пропонували внести зміни до «Положення про розміщення та порядок облаштування літніх торгових майданчиків в м. Івано-Франківську». В статтю положення пропонували внести пункт, який би забороняв встановлення літніх майданчиків ближче, ніж за 20 метрів до культових споруд чи пам’ятників. Зазначимо, що цей пункт вже існував у положенні, яке діяло в 2013 році, однак на громадських слуханнях у 2014-му його скасували. Автор цих рядків ще тоді поцікавився: хто відповідатиме, якщо нечисті на руку бізнесмени захочуть встановити «літники» поблизу входів до церков або, приміром, під пам’ятниками Шевченкові, Франкові чи Бандері? Посадовці, які проводили слухання, повідомили, що скасувати цей пункт запропонувала комісія з організації сезонної торгівлі. Як показав подальший перебіг подій, таке рішення виникло не просто так, і саме скасування цього пункту в положенні значно послабило позиції виконкому юридично відстояти свою правоту. 

Про антисемітизм і жадібність
Наступний раунд протистояння відбувся 29 квітня цього року на засіданні виконкому, куди прийшли активісти «Правого сектору», «Самооборони», представники Всеукраїнського братства ОУН—УПА, обласного історико-просвітницького товариства «Меморіал», представники «Просвіти» та громадські активісти. «Там загинули люди, які боролися за самостійну, незалежну Україну. Тому це місце має бути святе для всіх. Якщо ми не будемо поважати цих героїв, то і нас ніхто не буде поважати», — зауважив голова обласного «Меморіалу»  Степан Каспрук. На виконком прийшла також дочка Олекси Маланюка — одного зі страчених націоналістів, яка виступила від імені родин усіх 27 страчених. «Я знаю, що добро повертається і зло повертається. Може, той підприємець хоче поставити «літник», аби його дитина заробила копійку. Дайте людині місце під той майданчик, але в іншому місці», — сказала вона. До речі, в 2014-му міськвиконком пропонував родині Фрісів встановити «літник» біля ратуші. Для багатьох підприємців така пропозиція була б подарунком, але Фріси відмовились. На захист «літника» виступила депутат міської ради Світлана Оришко. «Не тільки цей майданчик там не повинен стояти. Треба зробити цю вулицю територією пам’яті і скорботи для усіх суб’єктів господарювання, а не ущемляти одного», — сказала С. Оришко. Однак її аргументи суперечили позиції більшості присутніх. В останній момент депутатка вирішила натиснути на членів виконкому, запропонувавши поіменне голосування. Але інтриги не вийшло, адже всі члени виконкому відмовилися голосувати за дозвіл встановити літній майданчик на цьому місці. Наприкінці обговорення свою позицію висловив і міський голова Віктор Анушкевичус: «Є речі, через які переступати не можна, навіть дуже люблячи гроші. Крім того, Фріси не є бідні. І я говорю ті самі слова, що й торік казав: не можна торгувати на крові. У соцмережах почали звинувачувати мене у антисемітизмі. Я ніколи не ставлюся упереджено до будь-якої нації. і тут жодного антисемітизму немає», — сказав В. Анушкевичус.
Вже після засідання Ігор Фріс пригрозив у соцмережі «Фейсбук» членам виконкому криміналом. «Наразі розглядається питання по статті 206 ККУ та наявність складу злочину в діях посадових осіб. Думаю, літо буде цікавим. Як кажуть наші адвокати — розважимося», — написав І. Фріс. До речі, погрози для Ігоря Фріса — це доволі буденне явище. Під час одного з обговорень він погрожував й авторові цього матеріалу спочатку судами, а потім і більш серйозними «аргументами». 

А суддя — той самий...
Вже у травні родина Фрісів вдруге подала в суд на виконком. Як не дивно, але електронна система розподілу судових справ знову визначила суддею у цій справі Володимира Калашника (таке ж диво ця система створила торік і в справі проти газети «Галичина»). Торік саме його рішення дозволило родині Фрісів встановити літній майданчик на вулиці Страчених націоналістів. Начальник юридичного відділу міськвиконкому Надія Кедик спробувала замінити суддю, однак В. Калашник відмовив у такому клопотанні. 
Отже, новий судовий розгляд розпочався. Суддя з першого ж засідання дав підстави сумніватися у своїй об’єктивності. Він активно коментував обставини справи. Зокрема, поцікавився у Надії Кедик: чи пропонувала влада підприємцю компромісні варіанти, а також стверджував, що потрібно дбати про наповнення бюджету за рахунок коштів від діяльності літніх майданчиків. Під час судового засідання виступив голова Всеукраїнського братства ОУН—УПА Богдан Борович. Він повідомив, що міський голова Віктор Анушкевичус пообіцяв встановити новий пам’ятник українським патріотам, оскільки нинішній не подобається громадськості. На це суддя зауважив, що нинішній міський голова може не встигнути це зробити. Якщо навіть суддя не уникає відверто політичних коментарів у цій справі, то і ми не приховуватимемо очевидних фактів. 

Винна політика
Конфлікт родини Фрісів і міської влади не є господарським у своїй суті. Річ у тому, що Ігор Фріс є помічником народного депутата Олександра Шевченка, який представляє інтереси фінансово-промислової групи дніпропетровського олігарха Ігоря Коломойського. Після ще однієї відмови виконкому О. Шевченко навіть поспівчував І. Фрісу, який, мовляв, постраждав через політичні непорозуміння. Схоже, що сторона Шевченка готова зробити цю тему однією з головних на майбутній виборчій кампанії в місцеві органи влади.

Газета Галичина