«Інвалідизація» суспільства – як один із показників стану здоров’я населення

Проблема тимчасової чи постійної втрати працездатності завжди є актуальною. Тим більше, інвалідність є і одним із показників стану здоров’я населення. Якщо говорити про Івано-Франківськ, то протягом останніх п’яти років показники первинного виходу на інвалідність в працездатному віці не зростають і навіть є нижчими за обласний і загальнодержавний відсоток.

Головний лікар міської поліклініки №3, міський позаштатний спеціаліст з експертизи тимчасової і стійкої непрацездатності Наталія Ветоха розповідає, що при аналізі показників первинної інвалідності, велике значення має працездатний вік, адже держава має соціально захищати інвалідів.

Спеціалісти відзначають певні категорії первинного виходу людей на інвалідність. Так призначення групи інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання за показниками перебуває останні роки на одному рівні. Показник 2013 року складає 0,8% від загальної кількості, а показник по Україні – 2,7%. І це найнижча категорія по Івано-Франківську за останні роки.

Другий показник – призначення інвалідності внаслідок загального захворювання. У 2013 році кількість складала 80%, у 2012 – 82%.

«Нас дуже турбує така категорія, як інваліди дитинства. У 2013 році по Івано-Франківську було 120 таких інвалідів, тобто 17,2% людей, які вперше отримали групу інвалідності. Такий показник по області – 13,8%, а по Україні – 9,3%», – наголошує Наталія Ветоха.

За її словами, у 2013 році зменшилася кількість інвалідів із числа військовослужбовців. Хоча через нинішні події у державі такий показник незабаром може зрости.

Також дуже важливим є показник важкості інвалідності. Це коли 1 і 2-групи переважають над 3-ю. Кожного року проводиться аналіз і можна сказати, що протягом останніх двох років у Івано-Франківську інвалідів 3-ї групи було більше, ніж 1 і 2-ї.

«Люди шукають соціального захисту у держави. Зростає кількість хворих на серцево-судинні захворювання, онкологію, збільшується кількість травм. Якщо людина ще й є нестабільною, не може знайти роботу і потребує захисту в держави, інколи 3-група визначається, як соціальний захист даної людини», – каже Наталія Ветоха.

Вона розповідає, що на першому місці серед усіх випадків призначення групи інвалідності – захворювання серцево-судинної системи. Великий процент населення хворіє гіпертонічною хворобою, як наслідки – інсульти, інфаркти. А це ті хвороби, через які  пацієнти часто отримують 1-групу. Хоча протягом останніх трьох років первинний вихід на інвалідність через серцево-судинну систему в працездатному віці зменшився на 1,2%. Лікар пояснює це тим, що у суспільстві велику увагу приділяють профілактиці захворювання, проведенню днів здоров’я. Людям пояснюють, наскільки важливо регулярно вимірювати тиск і все це дає свої результати.

На другому місці призначення інвалідності – онкологічні хвороби і ці показники, на жаль, ростуть з кожним роком, збільшується кількість інвалідів працездатного віку, до 39 років.

Третє місце посідають захворювання кістково-м’язової системи, переважно деформуючі артози, остеохондрози. На четвертому місці – травми та отруєння і, з року в рік, п’яте місце завжди займають захворювання розладів психіки та поведінки.

Для людей з групою інвалідності особливо важливою є реабілітація, адже інвалідність – не вирок. Коли людина проходить МСЕК і їй визначають групу інвалідності, лікарі заповнюють індивідуальну програму реабілітації, яка є медичною, або ж трудовою. Реабілітація буває повною і неповною. При неповній пацієнта, при проведенні відповідного лікування, можуть перевести, скажімо, з 2-ї групи на 3-ю. А при повній, особливо це стосується різного роду травм чи переломів, людина може повністю вилікуватися і стає працездатною.

Кожна ситуація є індивідуальною і, за словами Наталії Ветохи, дуже важливо зрозуміти  як фізичний, так і соціальний стан кожного пацієнта. Бо для медиків на першому місці завжди залишається допомога людині.