Із чаєм — без церемоній
Хто виграє від того, що в Івано-Франківську стане на одне успішне підприємство менше? Громадяни — навряд, бо близько півтори сотні із них мають тут роботу. Місто — теж сумнівно, оскільки у нас не так багато працюючих виробництв. Держава? Також не віриться, що вона зацікавлена в тому, щоб зник ще один платник податків, який давав роботу людям та сплачував близько півтора мільйона різних платежів на рік.
Не дуже віриться також і в те, що у цьому зацікавлені конкуренти, адже у нас немає такої жорсткої конкуренції, тим паче у сегменті виробництва трав’яних чаїв, пише Галичина. Тоді виникає інше запитання: на чию користь працює державна фіскальна служба, яка нарахувала цьому підприємству близько 11 млн. грн. несплачених податків, штрафів та пені?
Минулого тижня відбулося засідання робочої комісії, яка розглядає питання діяльності контрольних органів при ДФС в івано-Франківській області. Головою цієї робочої комісії був Зіновій Швець. До речі, зауважимо, що він є керівником Івано-Франківського територіального осередку Спілки податкових консультантів України, засновником і директором ТОВ «Аудиторська фірма «Альфа-аудит ЛТД», має понад
15-літній досвід роботи у сферах управлінського, бухгалтерського, фінансового та податкового консультування, у проведенні аудиту та наданні аудиторських послуг за національними та міжнародними стандартами. Проходив професійне стажування в аудиторських компаніях США, брав участь як експерт у низці міжнародних проектів, зокрема USAID «Реформування бухгалтерського обліку в Україні».
За словами головуючого, на порядку денному засідання одне питання — звернення до громадської ради при ДФС у області продовольчої компанії «Екопродукт», у якої була податкова перевірка. За словами бухгалтера підприємства, наприкінці дня 1 липня був представлений у двох екземплярах акт.
— Нам донараховано у валові доходи вексельні операції. Не у перевірюваний період були виписані векселі. Перевіркою встановили, що є підприємства, які отримували векселі, вони ліквідовані, і ці суми мали би бути включені до інших доходів. Але у нас є лист ВАСУ, де вказано, що особливістю простого векселя є те, що боржником за таким векселем завжди виступає векселедавець. Векселедержатель, своєю чергою, може використовувати простий вексель як засіб платежу з третіми особами, здійснюючи таким чином переведення власної заборгованості на векселедавця. У такому разі припиняється право вимоги одного кредитора і виникає право вимоги іншого. Отже, після ліквідації попереднього векселедержателя вексель не втрачає своєї боргової дії цінного паперу та може і надалі використовуватися в обігу до закінчення строку платежу за ним. Строк платежу за цими векселями настає у 2018 році і далі.
Наступна позиція: підприємство займається реалізацією чайної продукції в Україні, в тому числі через продовольчі мережі. Ми представлені в мережах «Сільпо», «АТБ», «Білла», «Метро», «Фуршет», «Ашан», «Велика кишеня», «Вопак». Відповідно ці мережі вимагають так званих маркетингових послуг. Вони викладають товар, досліджують ринок і т. д. Актом ці маркетингові послуги знімаються з валових витрат і податкового кредиту. А за три роки — це величезні суми. Тому що у нас великі обсяги, ми багато продаємо.
Як повідомив керівник підприємства Сергій Поліщук, вони працюють з мережами, а там є зарубіжний інвестор. Податкова поставила під сумнів, що вони правильно ведуть діяльність щодо податкового законодавства в Україні. Тому нині вони готують листи в посольства Франції, Німеччини й Австрії про те, чи правильно вони тут ведуть справи.
Першою давала пояснення Наталя Бендас, начальник управління податкового та митного аудиту управління ДФС в області. За її словами, на підприємстві «Екопродукт» справді проводили планову перевірку. За її результатами було вручено 1 липня платникові податків акт перевірки, з яким він не погодився.
«Це законне право платника, згідно з Податковим кодексом передбачено таку процедуру. Платник має право не погодитись із викладеними висновками в акті перевірки, для цього надається термін для подання заперечення у відповідний орган, який проводив перевірку, створюється спеціальна комісія для розгляду цього заперечення і протягом п’яти днів направляється відповідь платникові податків. Він також має право брати участь у розгляді цього заперечення», — зауважила Наталя Володимирівна.
Що стосується незгоди з тими пунктами, що їх озвучив представник платника щодо виданих і не погашених векселів, то в ході перевірки встановлено, що 4 підприємства, яким емітовувались векселі «Екопродуктом», на цей момент припинили свою діяльність. Якщо виходити з норм податкового кодексу, це є безнадійною заборгованістю, яка підлягає оподаткуванню.
«Що стосується виключення із валових витрат надання маркетингових послуг, — зазначила Наталя Бендас, — то основні суми таких послуг: майже 9,5 млн. грн. — щодо підприємства «Чайком» і 5,6 млн. — щодо «Лінеї». Якщо виходити з первинних документів, які надавало підприємство під час проведення перевірки, то був укладений договір поставки на надання маркетингових послуг. У ньому зазначалося, що підприємство надає маркетингові послуги, а які саме — не зазначено. Там йдеться про те, що надається звіт за вимогою замовника. В цьому разі ми не встановили і платник не надав документів про те, що підприємства «Лінея» і «Чайком» мають свої торгові мережі. Якщо взяти звіт про надані маркетингові послуги, він не містить економічного обррунтування надання цих послуг і того, які саме послуги надавалися. Як зрозуміти такий вид послуг, як «виконання планових показників реалізації продукції торговельним посередником»? Чи «дострокове погашення дебіторської заборгованості»? Немає реального підтвердження обсягу наданих послуг. У зв’язку з цим і було проведено відповідні нарахування».
Керівник і засновник підприємства «Екопродукт» Сергій Поліщук на це відповів, що «Чайком» і «Лінея» — їхні представники в Києві. Це дистриб’ютори, які працюють з мережами. Підприємство показувало договір, що вони мають постачати у мережі чай, і коли їм мережа виставляє маркетингові послуги, вони аналогічно віддають їм оплату за ці послуги. Напевно, ключові запитання у дискусії поставив Зіновій Швець:
— Наталя Володимирівна точно знає зміст статті 19 Конституції України. Там йдеться про те, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та у межах повноважень і в спосіб, що визначений Конституцією України та законами України. У мене в руках є копія акта перевірки. На 7-й сторінці пише інспектор: враховуючи явну збитковість операцій щодо оформлення таких простих векселів, за наслідками проведення документарної перевірки встановлено, що у контрагентів не було іншої мети, ніж надання податкової вигоди. Скажіть, яка стаття Податкового кодексу містить норму про податкову вигоду? Я роблю висновок, що податковий інспектор діяв поза межами повноважень і в спосіб, не передбачений законами.
Наступний момент, сторінка 16-та: «надання послуг є зайвою ланкою у господарській діяльності товариства, не містить економічного ефекту, договори укладені без відповідної мотивації, ділової мети і виробничої потреби». Ви можете назвати статтю податкового законодавства, яка надає право податковим інспекторам робити висновки про економічний ефект, про відповідність мотивації, про ділову мету?
Ви робите посилання на акти надання послуг, можете сказати, яка норма законодавства містить вимоги до актів надання послуг, якої він має бути форми і що там має бути зазначено? Стаття 9 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» передбачає вказання предмету, зміст операції, так там написано. «Надання маркетингових послуг» — що вас не влаштовує?
На жаль, ці запитання залишились без змістовної відповіді.
Ось що зазначив у коментарі засновник і керівник підприємства Сергій Поліщук:
— Наша компанія створена у вересні 1999 року. Основний вид діяльності — виготовлення фруктових трав’яних чаїв. Нині ми володіємо двома торговими марками — «Карпатський чай» і «Карпатська лічниця». «Карпатська лічниця» — це біологічно активні додатки, які переважно реалізуються через аптечну мережу. Це моночаї — м’ята, ромашка і т. д., а також збори — серцевий, нирковий, печінковий. Загалом ми випускаємо більше ста видів продукції.
На нашу думку, ця перевірка була зроблена упереджено. Всі документи ми надали. До актів було розписано, що було зроблено щодо кожного акта. Це другий курйоз з нашим підприємством. Ми мали «податкову яму», аналогічну ситуацію до нинішньої. і ми в усіх інстанціях виграли суди.
В середньому за рік ми платимо півтора мільйона податків. Це і ПДВ, і податок на прибуток, і на заробітну плату, і оренду.
Ми законопослушне підприємство, левову частку товару продаємо через мережі. Як тільки ми виходимо з них — автоматично падає реалізація, я повинен людей скоротити і так далі. На сьогодні — це цивілізований продаж. Ринки помаленьку свою роль втрачають. Бо людина хоче піти у маркет, взяти, почитати, це так має бути.
З усіма штрафами і з пенею нам було нараховано близько 11 мільйонів гривень.
Нині у нас працює близько 150 осіб. У нас сезонне виробництво. Сезон починається у жовтні і тягнеться до кінця квітня. Нині іде заготівля сировини, щоб ми могли далі працювати. Виробництво наше розташоване у Тисменицькому районі.
Що стосується питання, чи вірить керівник підприємства у те, що ця проблема може бути розв’язана в якийсь мирний спосіб, він відповів:
— Чесно скажу, я чув про цю громадську раду при податковій. Я не вірив у неї, думав, вона «кишенькова». Коли з ними зустрівся, зрозумів, що люди вболівають і хочуть допомогти. Ми пішли на це, щоб показати: є прецедент. Що податкова не може так поводитися у нас в місті. Що коли є платник податків, треба підійти і з ним розмовляти, якщо є якісь спірні питання — вирішуймо. Від 12 травня у нас щодня були перевіряльники, вони чимось займалися і нічого не говорили, що вони будуть писати, і це неправильно. Бо податкова повинна також надати і консультативну допомогу. На жаль, скажу чесно, нічого цього не було. Вірю, що коли ми всі разом — ми це поборемо. Хтось має бути першим. Громадська рада каже, що у них ще не було прецеденту, бо ніхто не звертався. Коли преса про це розкаже, люди будуть знати, де шукати правди. Є громадська організація при фіскальній службі, і туди можна звертатися. Вони й так уже не впевнено почуваються, а завтра статті вийдуть — треба буде відповідати. А комусь треба за це все відповісти.
Хочеться повернутись до тих запитань, які я поставив на початку. Кому стане краще, коли з мапи обласного центру зникне ще одне успішне підприємство? А головне в іншому — яка у цій справі роль податківців? Чи це помічники для бізнесу, як вони ще недавно казали — сервісна служба, чи могильники? Бо у другому випадку вони не лише «рубають гілку, на якій сидять» (бо кого перевірятимуть, коли бізнесу не буде?), а й роблять ведмежу послугу всім краянам, бо одним розчерком пера можуть закреслити 16-річну історію успішного підприємства.
