Кабмін заборонив прикарпатській облраді націоналізовувати російський пансіонат «Гута»

Відпочинкова база «Роснафти» – пансіонат «Гута», розташований в однойменному селі Богородчанського району на відстані кількох кроків від президентської резиденції «Синьогора». Російський відпочинковий комплекс в черговий раз привернув до себе увагу після окупації Криму.

Тоді, навесні цього року, одразу після анексії півострова Російською Федерацією, окремі місцеві політики запропонували дати прикарпатську  відповідь «кримнашу» – націоналізувати санаторій у Гуті та обладнати на його території реабілітаційний центр для учасників АТО. Відповідне рішення, яким пропонувалося «визнати право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області на майновий комплекс «Пансіонат «Гута» на вул. Синьогірській, 11 у селі Стара Гута Богородчанського району Івано-Франківської області» та «включити майновий комплекс «Пансіонат «Гута» до Переліку об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області», депутати Івано-Франківської облради прийняли 27 березня цього року. Цим же рішенням регламентувалося створення на базі майнового комплексу  обласного реабілітаційного центру для учасників АТО, пише Західний кур'єр.

Рішення викликало обурення з боку РФ – «Роснафта» пригрозила, що через свого представника в Україні буде оскаржувати документ в суді, посилаючись на міжнародні  угоди часів Кучми-Кравчука,  що дозволяють Росії мати іноземну власність разом із майновими комплексами на території України – «Угода про взаємне визнання прав і регулювання відносин власності» від 15 січня 1993 року та «Протокол між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про правовий статус (право власності) окремих об’єктів, розташованих на території України і на території Російської Федерації від 31 липня 2001 року.

Тож у липні прикарпатські депутати звернулися до Кабміну, аби там розтлумачили, чи мають угоди з РФ юридичну силу після окупації Криму і чи значиться конкретно  пансіонат «Гута» у переліку об’єктів, що належать Росії.

Відповідь Кабміну надійшла  до облрадівської канцелярії на початку вересня. А озвучена була лише минулого четверга на засіданні координаційного комітету допомоги учасникам  АТО –  уряд визнав неможливість націоналізації «Гути» прикарпатською громадою. В офіційній відповіді облраді Міністерства закордонних справ це пояснюється небажанням загострювати стосунки із країною-агресором.

«Діючи у рамках міжнародного права, припинення дії Угоди та Протоколу не призведе до повернення переданих згідно з протоколом об’єктів у власність України. Будь-які інші кроки України щодо припинення права власності РФ на пансіонат «Гута», підтверджене протоколом, призведуть до аналогічних дій по відношенню до майна України, та, як результат, завдадуть значної шкоди інтересам нашої держави», – йдеться у відповіді.
«Чіткої відповіді на питання, чому «Гуту» не можна націоналізовувати, ми так і не отримали, – вважає голова депутатської комісії облради з питань соціально-економічного розвитку, управління комунальною власністю, розвитку малого і середнього бізнесу Юрій Романюк. – Не знаю, про яку саме власність України на території Росії йдеться у відповіді уряду... Може скоріше про власність окремих бізнесменів, політиків. Але факт залишається фактом – це лакейська позиція уряду, неадекватна і не відповідає національним інтересам України».

Такої ж думки ініціатор винесення питання про націоналізацію Гути на сесію облради, голова фракції ВО «Свобода» в облраді Василь Попович.

«Унаслідок анексії Криму Україна втратила багато стратегічних підприємств та об’єктів. Тому це просто абсолютно беззуба та безвідповідальна позиція уряду. Це не державницький підхід, але це підхід уряду Яценюка».  На думку Василя Поповича, влада займається відстоюванням власних інтересів, адже її представники мають бізнес у Росії та не хочуть його втратити. Зокрема йдеться і про президентську фабрику «Рошен» у Липецьку.

Разом з тим, варто зазначити, що навіть у випадку націоналізації «Гути» прикарпатською громадою самостійно профінансувати створення реабілітаційного центру чи навіть утримувати пансіонат в належному стані за рахунок обласного бюджету, не вийде. Для цього доведеться залучати кошти держбюджету або приватного інвестора.

Нині за оренду землі та охорону бази сплачує «Роснафта» через своє представництво в Україні – «Торгово-промислову спілку». Інфраструктура санаторію – основний корпус, кілька котеджів, спортивний корпус з тренажерами та басейном, футбольне поле, озеро та навіть лікувальне джерело – перебувають у занедбаному стані. Санаторій перестав функціонувати після ліквідації російської фірми «ЮКОС» – попереднього власника санаторію.