Коломия у смітті

Коломия потопає у смітті: це не метафора, а дійсність «писанкового», як його люблять називати чиновники на публічних заходах, міста. Сміття, в буквальному значенні, усюди: в центрі, на вулицях, у парках, в нечисленних урнах і поза ними. Однак це лише півбіди. Дуже скоро Коломия стикнеться з новою проблемою. Сміття не буде куди вивозити, адже ділянка, яка виділена під полігон для захоронення сміття, закінчується.

Влада проблеми не бачить

Сміття на вулицях Коломиї – проблема давня і, складається враження, невирішувана. Люди постійно скаржаться, що урн у місті надто мало, а сміття з них дуже рідко вивозять. Буває так, що переповнена сміттям урна і добряча купка коло неї можуть стояти днями. Крім цього, стихійними сміттєзвалищами вже традиційно стали центр міста, площа перед універмагом «Коломия», коломийські парки та озера. На вулицях міста можна побачити все: паперові коробки, пластикові пляшки, тару з-під алкоголю, обгортки від усього, що тільки можна собі уявити. У деяких мікрорайонах міста люди вже зневірились в обіцянках влади і самі починають прибирати територію, пише Галицький Кореспондент

Чому у Коломиї така ситуація зі сміттям, ми запитали у міського голови Ігоря Слюзара. Для нього проблема сміття не виглядає такою гострою, як для більшості містян. Міський голова каже, що це не більше, ніж поточні проблеми. «Там, де стихійна торгівля, де продають і купують тисячі людей, звичайно, не може бути чисто. Однак сміття комунальники прибирають, і кожного ранку місто чисте і прибране», – переконує міський голова.

Гроші на смітті

Зараз міським сміттєзвалищем користується вся округа. Сюди звозять сміття із Косова, Городенки, приміських сіл. Гроші за це отримує приватна структура, яка орендує у міста земельну ділянку під сміттєзвалище. А от саме місто, на чиїй території сміттєзвалище розташоване, з цього не має нічого. Навіть навпаки: оскільки жодні технології для упорядкування, переробки чи вивозу сміття тут не застосовується, сміття просто накопичується. Тож вже зовсім скоро Коломию може очікувати «сміттєвий колапс».

Та із проблеми можна зробити джерело надходжень до бюджету, заробляти на смітті гроші. Для цього потрібно повернути сміттєзвалище у комунальну власність та створити тут комунальне підприємство. Річ у тому, що захоронення сміття – справа недешева. Підприємства, які займаються вивозом твердих побутових відходів, платять майже 25 гривень за кубометр сміття за захоронення. Ці кошти на сьогодні ідуть приватній структурі, що орендує у громади сміттєзвалище. На місяць приблизно виходить 100 тисяч гривень, на рік – 1,2 мільйона. Ці кошти могли б наповнювати міський бюджет та піти на вирішення нагальних проблем міста: жахливих доріг, покращення благоустрою тощо. Однак поки що комусь вигідно, щоб на коломийському смітті заробляли приватні структури.

Допоможе інвестор

Є ще один варіант вирішення «сміттєвої проблеми» у Коломиї – збудувати тут сміттєпереробний завод. Ідея ця не нова і з дуже сумною історією. Інвесторів, які хотіли будувати такий завод у Коломиї, за останніх років десять було не менше десятка. Однак далі слів справа не заходила. Один інвестор навіть отримав від міста земельну ділянку під будівництво заводу, а тепер… здає її в оренду місту.

Та тепер, за словами Любомира Глушкова, голови Коломийської РДА, знайшовся дійсно адекватний інвестор із серйозними намірами. Це спільне українсько-чеське підприємство, яке хоче побудувати на території Коломийщини сміттєпереробний завод. Як стверджує пан Глушков, пропозиція українсько-чеського інвестора його зацікавила тому, що ця фірма вже не перший рік працює на території цього району і готова розширювати своє виробництво. Коломиян запросили до Чехії, там показали, як працюють їхні полігони і як вони повинні виглядати. Там все чисто, огороджено, полігони мають абсолютно інший вигляд, аніж у нас. Люди, які працюють на сортувальній лінії, отримують приблизно 20 тисяч гривень. Сміття сортується, переробляється, скажімо, в папір, а те, що не можна відсортувати, захоронюється. Потім проводиться рекультивація. І в кінцевому результаті вони отримують біогаз, який продають державі як електроенергію. Полігон засаджений деревами і виглядає досить акуратно, - розповідає Любомир Глушков.

Після поїздки домовилися, що будівництво заводу не відкладатимуть. В РДА почали шукати земельну ділянку. З нею теж виявилося непросто. Лише після того, як вдалося переконати мешканців Коломийщини, що сміттєпереробний завод – це не гори сміття й антисанітарія, два села дали попередню згоду на будівництво такого заводу. Для села, на території якого побудують полігон, є кілька плюсів. По-перше, це створення нових робочих місць. Пріоритетне право на працевлаштування отримають мешканці того села. По-друге, фірма сплачуватиме податки до бюджету села. І по-третє, у Коломийській РДА запевняють, що вони готові брати сміття у мешканців села за нижчими цінами.

Завод зможе обслуговувати 300 тисяч населення, тобто не лише Коломийщину, а й сусідні райони. Виглядає все це гарно, однак чи вдасться цього разу піти далі за слова?