Лідер гурту "Мандри" Фома про творчість, мовні квоти та політику

Напередодні візиту «Мандрів» до Івано-Франківська Бліц-Інфо поспілкувалось з лідером гурту Сергієм Фоменком (Фомою) про творчість, благодійність, мовні квоти, чи може мистецтво бути вільним від політики, а також чи варто митцям йти в політику.

- До 20-річчя гурту Ви презентували альбом «Час летить». Над чим зараз працюєте?

 - Зараз плануємо випустити сингл нового альбому, готується пісня «До весни». Вже зараз робиться кліп, який вийде зовсім скоро. Також готуємо саун трек до фільму про Стуса, який вийде цього року. Це перший український твіст 60-х років «Не товчіть конвалій» Скорика. Пісень, над якими працюємо багато. Плануємо робити новий альбом. Він вийде наступного року. Відновлюємо більш активну концертну діяльність. Матеріалу багато, але в країні зараз не проста ситуація, тож хочеться бути більш корисним саме в цьому напрямку. З творчістю все в порядку.

- Ви часто їздите на схід з концертами. Як там сприймають україномовні пісні?

 - Українські пісні на сході сприймають дуже добре. Можливо навіть ліпше ніж в так званій мирній території, бо на сході у людей більший запит на українську музику. Те, що для нас звичні речі,  для багатьох відкриття. Вони потребують цього, як людина, що має спрагу і хоче пити.

- Окрім творчості Ви чимало займаєтесь благодійністю, активно працюєте в благодійних організаціях…

 - Основна частина моєї благодійної роботи була у перші роки війни. Ми разом з міжнародними організаціями, американськими та канадськими,  робили фандрейзинг – збір на потреби військових та поранених. Зараз же більше часу я працюю, як музикант, продюсер, промоутер, в напрямку культурної дипломатії.

Окрема, минулого року спільно з міністерством інформаційної політики ми зробили два великі проекти – це фестиваль «Твоя країна фест» та «Велика мандрівка святого Миколая». До того я був промоутером фільму «Добровольці божої чоти» в Америці та Канаді. А також куратором виставки про Майдан. Це досить великий обсяг роботи. Направду Україна, як держава дуже мало інформує світ, що відбувається. Цю систему треба налагодити, як в середині країни, так і ззовні.

- Після запровадженням мовних квот чи стали більше крутити на радіо ваші пісні? Можливо зараз музиці та культурі потрібні нові зміни, закони?

- Я був у робочій групі, так сказати лобіст цього закону,  брав участь в засіданнях робочої групи, ходив у Верховну Раду, спілкувався з депутатами, роздавав і надсилав їм на електронну пошту, перевіряв, чи вони зреагували.  Тож можу сказати, що я задоволений результатом його дій. Наші пісні є на радіо, хоч я не сильно за цим стежу. Але компанія «Music universal» раз на квартал видає мені роялті, то їх не мало, відповідно на радіо крутять.

Вважаю, що потрібно збільшувати цю квоту хоча б 50%. Щоб кожна друга пісня була українська. Тоді це буде конкурентно та демократично. 

- Як Ви ставитесь до того, що артисти гастролюють в Росії, аргументуючи це тим, що мистецтво поза політикою?

- До цього я ставлюсь негативно, не вважаю, що це нормально. Аморально під час війни гастролювати до країни-агресора. Їх не можна назвати українськими артистами, а хіба що російськими.

- Яке ваше ставлення до того, що в політику йдуть артисти та творчі люди. Чи можуть митці щось змінити в Україні на краще? У світлі наближення президентських виборів це дуже актуально.

- Річ у тому, що для того щоб іти в політику треба розуміти, що ти там можеш зробити, навіщо ти туди йдеш і яка твоя особиста мета. Поки що я не бачив жодного артиста в українській політиці, який був би ефективним. Сам наприклад, займають культурно-інформаційною роботою. Я куратор та промоутер виставки «Майдан України – шлях до свободи», яку представляв у Берліні, Лондоні, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Вашингтоні, двох провідних університетах Америки. Це була така цікава культурна дипломатія. Чи називається це що артист займається політикою? Напевне ні.

Такі речі як держава та управління нею є дуже складні, треба розумітися в економіці, обороні, міжнародному праві та іншому. Тому я ставлюсь негативно до тих артистів, які зненацька не маючи ніякого бекграунду починають займатись політикою. Це непрофесійно та безвідповідально.  Але якщо людина, як артист чи митець проходить якісь етапи встановлення, розуміє, як працює держава, то в цьому немає нічого поганого. Але поки я таких в Україні не бачив. Тому зараз я підтримую діючого президента Петра Порошенка, адже він багато чого зробив. А також агітую підтримати його та інших.

Мені дуже боляче дивитись за тим, як багато людей в Україні не розуміють в якому саме часі ми перебуваємо, не розуміють  яка велика роль в цьому мирному часі та русі вперед до європейської держави Порошенка та його команди. Фактично він перший президент, який втілив дуже багато важливих для української держави речей, який втримав країну у небезпечний час від практично розпаду. Він не просто втримав, а почав переносити країну на новий рівень. Успіхи такі, як підписання угоди про євроасоціацію, безвіз, підписання угоди про вільну торгівлю з ЄС, децентралізація, українська армія. Врешті-решт реанімація економіки, важливі гуманітарні закони, економічні. Такий список речей жоден з президентів, навіть разом взятих не зробили за такий короткий час ще й в умовах можна сказати гібридної війни. Також величезний успіх Порошенка, як дипломата. Він зміг об’єднати країни в антипутінську коаліцію. В той час коли зараз відбуваються маніпуляції проти того, щоб він був на другий термін, я вважаю за потрібне захищати наш європейський вибір, тому  я з Порошенком. 

В жодній країні світу немає де б були всі всім задоволені. Такого ніколи не було і не буде.  Ми маємо бути адекватними та розуміти що зроблено.

Читайте Бліц-Інфо в Facebook, Telegram та Twitter. Тільки найважливіші новини!