Пошуки кайфу в нетрях інтернету

Щоб купити наркотики, не треба шукати дилерів, діставати заборонені препарати через десяті руки. Досить зайти в інтернет і ввести в пошуковій системі назву бажаного продукту. На деяких сайтах пропонують практично все. Але чи справді так легко купити цю отруту і куди в такому разі дивиться міліція?

Про один з таких шляхів журналіст «Галицького кореспондента» довідався  після того, як на фасаді редакції вуличні «художники» написали адресу якогось сайту. Виявилося, що це сайт з продажу наркотиків. Вже за кілька днів сторінка цього сайту не відкривалась, втім оголошень про продаж наркотиків в мережі не зменшилось. Аби розібратися у цінах, пропозиціях та самих наркотиках, доводиться скакати з однієї сторінки на іншу. Зазвичай вони тимчасові, але потрібне посилання можна знайти завжди.

На спеціальних сайтах – чималий асортимент: амфетамін, метадон, екстазі, марихуана і ще більше різноманітних курильних сумішей та міксу синтетики. Інформація про товар оновлюється щодня, про своїх клієнтів дбають, на одному із сайтів навіть діють літні знижки – пропонують «затаритися» по-максимуму та опублікували акційний прайс. Зазвичай з продавцями зв'язатися можна по е-мейлу, спосіб оплати – Приват24.

Із запитанням «Куди ж дивиться міліція?» звертаємося до управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків (УБНОН) в Івано-Франківській області. Про такі оголошення в інтернеті там знають і попереджають: «90 відсотків повідомлень – просто шахрайство».

Багато мороки

Боротьба з розповсюдженням наркотиків через інтернет потребує співпраці різних служб. Так, відділ по боротьбі з кіберзлочинністю відслідковує, де зареєстрована ай-пі адреса сайту, дає запити провайдерам, окремо працівники УБНОН відслідковують клієнтів, які купляють через мережу заборонені речовини. Якщо сайт зареєстрований в іншому місці чи області, то до справи долучають тамтешніх міліціонерів. Тобто злочин нібито не глобальний, а мороки чимало.

Прослідкувати переписку через соцмережі майже неможливо, каже керівник УБНОН Олександр Кочкін. А головні докази – це власне переписка та закупівля наркотиків. Щоб знайти власника електронного магазину, треба кожному провайдеру давати запити, до них прикріпляти ухвалу суду про те, щоб він повідомив інформацію про реєстратора сайту. Гарантії, що провайдер добросовісно виконає запит правоохоронців, немає.

Можна йти іншим шляхом – зламувати сторінку і вичислювати власника сайту. Але це незаконно, тому довести щось у правовому полі буде майже неможливо. Якщо пощастить взяти підозрюваного на місці злочину, то для того, щоб передивитися його листування в інтернеті, потрібен дозвіл суду, а як довести суду, що він необхідний? Затриманий на гарячому має визнати, що купував наркотики, а з новим КПК довести такий злочин значно складніше.

На щастя, продаж наркотичних речовин через інтернет для Прикарпаття не є проблемою «номер один». Міста, де процвітає незаконна торгівля наркотиками, – це Одеса, Київ, Чернігів та Полтава.

Анаболіки і «марки»

«З нашої області ми не можемо затримати продавців, можемо лише спіймати споживачів, які купують. Але він купує для власного вживання і зберігання, і нам важко довести, з якого сайту він купив наркотики», – пояснює Кочкін. За його словами, аби провести спецоперацію, окрім сайту та споживача, треба мати ще значну суму коштів. Адже звичне правило інтернет-магазинів – оплата після отримання товару на руки – в цьому випадку не діє, віртуальні наркоторговці вимагають передоплату.

В Івано-Франківську за цей рік зафіксовано лише два випадки купівлі заборонених наркотичних речовин через інтернет. Перший випадок – купівля заборонених анаболіків. Це препарати, які використовують спортсмени для нарощування м’язів, вони містять заборонені психотропні речовини. В області такі зловживання більше поширені, ніж купівля наркотиків у мережі.

Інший випадок – купівля двох сотень наркотичних «марок». Це ЛСД, традиційні так звані “легкі наркотики”, які найчастіше продають через інтернет. «До нас надійшла інформація про те, що людина замовила через інтернет наркотики. Ми її затримали, вичислили сайт і з’ясували, що він зареєстрований в Одесі. Дали запит туди, місцеві правоохоронці з’ясували, що людини, яка передавала наркотики через перевізників, не існує взагалі», – розповідає Кочкін.

Хлопцю, якого спіймали за зберігання наркотиків, дали три роки ув’язнення. Викрити його вдалося лише завдяки тому, що інформатори повідомили про значну партію закупівлі наркотичних речовин через інтернет. Прослідкувати ланцюжок від початку до кінця самотужки було б майже неможливо. Також невідомо, чи викрили власників інтернет-магазину в Одесі, бо щойно спіймали покупця, розслідування справи передали туди. «Вони кажуть: якщо б ви були одні в Україні, а таких, як ви, – тисячі», – додає правоохоронець.

Крім того, у Калуші, як вважають у міліції, діє перевалочна база, основний пункт на Західній Україні з розповсюдження субітексу. Це таблетки, які в Європі дають наркозалежним під час замісної терапії, а в нас ці пігулки використовують як наркотик.

За словами керівника УБНОН, будь-яка мережа з продажу заборонених речовин не може довго існувати. Завдяки напрацьованим інформаторам про неї дізнаються і її ліквідовують. Натомість існує інша проблема – це дуже роздрібнена мережа, великих точок продажу наркотиків, як це було колись, вже немає.

Про графіті з адресами інтернет-магазину з продажу наркотиків в УБНОН вперше почули від журналіста. Кажуть, якщо це сайт івано-франківський, то перевірять, а якщо зареєстрований в іншому регіоні, то матеріали справи відправлять в ту область, де його зареєстровано.

«На ділі частіше знаходимо покупців та продавців наркотиків через соцмережі, аніж через спеціалізовані сайти», – каже Кочкін. Через інтернет простіше продати-купити і важче прослідкувати, це потребує великих затрат часу, фахівців та роботи з інформаторами.

Велике починається з малого

Наркотики через інтернет в Івано-Франківській області справді купують рідко, стверджують наркозалежні. Пояснюють, що це можуть бути багатії, які вживають кокаїн чи героїн, але це дуже закрита група. Також через інтернет-мережу можуть купувати заборонені аптечні препарати: очні краплі, сиропи від кашлю чи димедрол. Інші споживачі використовують наркотики, які є в наявності у дилерів. Зазвичай, це субітекс, амфетамін та метадон, макова соломка, опій та конопля.

Найбільш популярним на сьогодні в Івано-Франківську є амфетамін, один грам якого коштує 100-150 грн., а найпоширенішим – субітекс (вартість пігулки 300-350 грн.), який завозять з-за кордону. Щодня наркоман на отримання кайфу в середньому витрачає 300 грн.

«У нас все змішалося – кримінал, наркоманія. Сама наркоманія стала надзвичайно маргіналізована, а групи важкодоступні. Взагалі, наркополітика несе каральну функцію, а має бути навпаки. Я вважаю, що кожна людина має робити власний вибір», – каже голова ГО «Захід-шанс» Олександр Гринь.

За його словами, біда в тому, що продаж наркотиків через інтернет – це закрита зона, а споживачі – молодь і навіть діти. Вони добре орієнтуються у мережі і готові експериментувати. До прикладу, адресу сайту, яка стала приводом до написання статті, не просто написали, її адаптували до тінейджерських запитів.

Гринь, пройшовши випробування наркоманією, вважає, що єдиним виходом з цієї ситуації може бути виховання: батьки, школа, середовище. «Ми ходили в школи як жива книга, розказували та на власному прикладі показували, ким людина може стати, коли буде вживати наркотики, – пояснює Олександр. – Багато хто каже: марихуана – то дурниця. Ніхто не розуміє, що з цього все починається, а в подальшому підуть тяжчі наркотики».

А ще він додає, що батьки, які виїжджають за кордон на заробітки, самі кидають дитину в пекло наркотичної залежності, бо діти мають гроші та втрачають опіку. «Ми нічого не можемо змінити, але ми можемо говорити з батьками, просити їх, аби вони приділяли більше часу дітям. Якщо мають сумнів, зараз у вільному доступі є тести з виявлення наркотиків в організмі», – пояснює Олександр. Зазвичай батьки про проблеми з дітьми не повідомляють в міліцію, а правоохоронці рідко реагують на такі випадки.

Разом з тим, можна сказати, що Прикарпаття на наркотиках не сидить: тут немає великого обігу грошей, а відтак і відсутня пропозиція. Щоправда, побороти наркоманію повністю неможливо – це бізнес, який вигідний багатьом.

«Мене взагалі дивує, що зараз так багато інформації про небезпеку наркотиків, про ломку, про проблеми зі здоров’ям, але кількість наркозалежних не зменшується, лише збільшується. Якби я це знав, наркоманом би не був», – переконаний Гринь.

Керівник ГО «Захід-шанс» вважає, що проконтролювати ін’єкційних наркоманів чи тих, які вживають важкі наркотики, легше, ніж підлітків, які шукають легкий кайф за невеликі гроші. А можливостей у них завдяки нетрям інтернету – хоч відбавляй. Нульовий контроль і така ж відповідальність можуть призвести до наркотичної залежності та змарнувати життя.