Потужності полігону побутових відходів під Франківськом стрімко вичерпуються
На міському звалищі у Рибному на Тисмениччині вже захоронено до 8 млн. куб. м сміття. Як заявляє керівництво комунального підприємства «Полігон ТПВ», ситуація тут склалася вже критична — потужностей звалища вистачить лише до 2020 року.
Серед можливих шляхів розв’язання проблеми, які нещодавно оприлюднив і на які покладає надії новопризначений керівник комунального підприємства «Полігон ТПВ» Юрій Мороз, — запровадження стаціонарного фільтратопроводу до каналізаційних мереж у селі Угринові, а з вимріяної роками перспективи — і будівництво на базі полігона твердих побутових відходів сміттєпереробного комплексу. Є й ще один шлях — банальне розширення площі полігона. А наразі, за перевіреною інформацією, чеки звалища (майданчики для захоронення. — Авт.) на 40% заповнені отрутним фільтратом, який до будівництва стаціонарного скидатимуть на очисні споруди збірним польовим трубопроводом.
Упродовж останніх десяти років з проблемою захоронення твердих побутових відходів, а особливо їх сортування і переробки, місто (та й загалом область) стикається не вперше. Яких лише обіцянок і захмарних прожектів ми не наслухалися, але і досі ні місто, ні область не мають сучасних технологічних потужностей для комплексної переробки твердих побутових відходів. Не нова також ідея спорудження стаціонарного фільтратопроводу — колишній директор комунального підприємства обіцяв збудувати його ще в липні 2013-го.
І насамкінець головне запитання: чи зможуть за п’ять років — до 2020-го — стаціонарний фільтратопровід і сміттєпереробний комплекс вичерпати критичну проблему із захороненням твердих побутових відходів обласного центру, адже жодне із будівництв ще не починали?
Юрій Мороз, директор КП «Полігон ТПВ»:
— Полігон розташований за понад три кілометри від села Рибного на території Рибненської сільської ради і займає площу 20,8 га. З них 13,5 га — під робочими картами, 5,8 га — дорога від траси до полігона, а решта — під господарськими будівлями комунального підприємства і ремонтною зоною. На підприємстві зайнято 13 основних працівників. Ситуація із захороненням відходів і справді критична. Згідно з проектною документацією ми ще маємо можливість капітально відремонтувати чотири робочі чеки, а більше їх будувати не можна. Одного такого чека вистачає десь на півтора-два роки складування відходів.
Ми бачимо кілька шляхів подовження терміну слугування полігона: будівництво стаціонарного фільтратопроводу для цілорічного відкачування — таким чином ми змогли б вивільнити великий фільтратник для захоронення відходів; запровадження бодай найпростішої сортувальної лінії, адже відходи, які могли б піти на вторинну переробку, становлять до 20% всіх твердих побутових відходів; розширення власне площі полігона. Адже щодоби ми складуємо по 200 тонн відходів, а запровадження означених кроків відчутно вплинуло б на термін дієздатності полігона.
Проектну документацію стаціонарного фільтратопроводу розробили ще 2012 року, і на той час його кошторисна вартість була 5,3 млн. грн., а після теперішніх перерахунків вона становить 8,1-8,2 млн. грн.
Вартість сортувальної лінії середнього класу — до 5 млн. грн. Але ми не можемо її збудувати безпосередньо на полігоні через відсутність електроенергії, бо використовуємо у господарстві лише енергію сонця — сонячні батареї. Та в селі Микитинцях Івано-Франківської міської ради маємо 5 га землі, яка на балансі полігона, то, можливо, там можна було б збудувати сортувальну лінію.
Маємо надію ще й на міську програму державно-приватного партнерства. Наш полігон на предмет виробництва біогазу вивчали київські фахівці і зафіксували, що його видобуток — справа цілком реальна.
Із 1 квітня цього року ми перейшли на іншу систему обліку твердих побутових відходів — на тоннажну, а до того була кубова. Важко за два місяці говорити про економічний ефект, але можу однозначно сказати про ефект об’єктивного обліку. Ми запровадили диференційовані тарифи на захоронення твердих побутових відходів: за 1 тонну для населення — 47 грн. 98 коп.; бюджетних організацій — 55 грн. 17 коп. і для інших — неміських організацій — 62 грн. 37 коп. Адже на нашому полігоні складуємо до 18% твердих побутових відходів з-за меж івано-Франківської міської ради. Ми обслуговуємо весь Тисменицький район, місто Яремче, селище Ворохту, курорт «Буковель» і т. д.
ѕПопри те, що від часу призначення Юрія Мороза директором КП «Полігон ТПВ» минуло лише понад півроку, Василь іСАКіВ — багатолітній голова Рибненської сільської ради, на території якої розташоване комунальне підприємство, вважає, що за такого керівника комунального підприємства сусідство села з полігоном матиме мінімальні ризики.
— Я працював сільським головою при кількох керівниках міста і бачив не одного директора полігона, — каже В. іваків. — і лише від того часу, як міським головою став Віктор Анушкевичус, у нас з міською владою налагодилися нормальні стосунки. За цей час місто погасило 600 тис. грн. боргу нашому селу, що накопичився за часи попередніх чільників. Через недолугість керівництва полігона ми мали проблеми з витоками фільтрату в довкілля 2005 року, були серйозні проблеми і 2007-гоѕ Дякувати Богу, що все це вже в минулому. Щомісяця комунальне підприємство до бюджету сільради справно сплачує означені кошти згідно з індексацією (9 тис. 890 грн. — Авт.), а також ніколи не відмовляє у допомозі Рибному. Так сталося, що маємо у сусідстві полігон, але я бачу, як новий директор полігона щоденно старається і відповідально ставиться до своєї роботи», — каже сільський голова Рибного. і тим додає інформації до наших вражень після відвідин полігона.
Ще кілька років тому навіть дорога від траси до місця складування твердих побутових відходів була так засмічена, що було бридко і на узбіччя ступити. А кілька днів тому я зауважив, що уздовж кількакілометрової лісової дороги — чистота і порядок, і приємно здивувався, що руки у комунальників дійшли і до всюдисущого борщівника посеред лісу. Тож є надія, що за такого раздівства «обличчя» полігона нарешті осучасниться. Адже вже на початку липня фірма «Прикарпатспецбуд» повинна розпочати будівництво стаціонарного фільтратопроводу. Поживемо — побачимо.