Руслан Марцінків: «Свобода» є вартовою ідей Революції гідності
Іванофранківець народний депутат України Руслан Марцінків (фракція ВО «Свобода») в інтерв’ю для газети «Галичина» розповів, що політична сила, до якої він належить, пройшла внутрішню люстрацію, і наголосив, що якнайшвидше треба провести парламентські вибори за пропорційною системою з відкритими списками, а також пояснив, чому «свободівці» критикують конституційні зміни, запропоновані Президентом України Петром Порошенком.
- Пане Руслане, як би ви коротко охарактеризували нинішню суспільно-політичну ситуацію в Україні?
— Нині є два ключові завдання в усіх політичних сил — це з огляду на ситуацію на сході зберегти Українську державу у тих територіальних межах, які були подаровані нашими предками, й від слів перейти до конкретних справ і робити докорінні зміни в країні. Бо люди очікують не просто зміни облич, а істотного поліпшення у всіх царинах — і в судовій, і в місцевому самоврядуванні, і в бюджетоутворенні, і в реформуванні влади тощо. Люди хочуть нарешті змін без повторення помилок 2004 року, коли замість них відбулася фактично контрреволюція. Напевно, всі нині бачать, що є намагання зробити контрреволюцію.
- Чи варто було, на вашу думку, Президентові України оголошувати перемир’я на Донбасі, бо чимало політиків його за це критикує?
— Однозначно, що ні. і наша політична сила критикувала це рішення, зокрема і я під час своїх виступів у Верховній Раді, оскільки вважаємо, що це перемир’я нічого не дало. Навпаки, воно дозволило бойовикам завезти важку техніку, додаткових бойовиків тощо. Перемир’я можна було б оголошувати тільки тоді, коли б був закритий кордон. А 250 км кордону було відкрито, і вільно можна було його перетинати. Більше того, в результаті цього перемир’я Україна отримала чимало жертв. Наші блокпости фактично розстрілювали, а хлопці не могли дати відсіч, бо не мали наказу.
- А яке ваше бачення врегулювання ситуації на сході України?
— Ми вважаємо, що нині потрібні рішучі дії, тому пропонували ввести військовий стан на місяць, сконцентрувати всі сили й раз і назавжди вирішити цю проблему. Бо затяжна війна приносить багато жертв. Треба зробити рішучий крок, сконцентрувати всі війська і очистити територію Донбасу від терористів. А останні події показують, що наші війська готові до цього. інше питання, що на це потрібна політична воля.
- Що для українців означає зміна геополітичного вектора України, тобто підписання економічної частини угоди з Європейським Союзом?
— Дуже добре, що нарешті ми підписали й економічну частину угоди про асоціацію України з ЄС. Це великі очікування українців на нові стандарти в економіці, політиці, гуманітарній сфері. Люди передусім сподіваються на швидке впровадження механізмів, які істотно змінять економічну складову в нашій державі.
- За інформацією Центру дослідження суспільства, «Свобода» виявилася найактивнішою політичною силою Майдану. Як ви вважаєте, чи вдається нині українській владі втілювати в життя накази Майдану?
— Так, справді, «свободівці» були дуже активними під час Революції гідності. Щодня приблизно 2500-3000 наших активістів брали участь у подіях лише на столичному Майдані. А ще були місцеві Майдани — в обласних, районних центрах, містах і містечках. Скажімо, під час революційних подій я був більше в Києві — як співкомендант Жовтневого палацу, а Василь Попович керував Штабом національного спротиву на Прикарпатті. і так у всіх областях нашої держави. Нині «Свобода» є вартовою революції. Тому що ті ідеї, цінності, які пропагували на Майдані, ще не втілено в життя. і є великі сумніви, що нині все може бути реалізовано. Тому завдання нашої політичної сили — бути на варті ідей революції і показувати, де завдання Майдану не виконують. Наприклад, в Івано-Франківську як працювали гральні автомати, так і працюють. А це свідчить про те, як у нас змінилася правоохоронна системаѕ
- Все ж після Майдану українське суспільство змінилося. Напевно, з огляду на це політичні експерти в унісон стверджують, що нинішній парламент уже не представляє інтересів народу, тому необхідно його перезавантажити. Чи поділяєте таку думку?
— Однозначно, ми підтримуємо перевибори. Їх потрібно провести якомога швидше. Але ми звертаємо увагу на те, що вони повинні відбутися за пропорційною системою з відкритими списками. Тому потрібно перед виборами закріпити це на законодавчому рівні.
- З огляду на результати президентських виборів рейтинг лідера ВО «Свобода» значно знизився. Як ви вважаєте, чому так сталося і чи позначиться це на рейтингу партії?
— Звісно, тут є і наші прорахунки. Але, до речі, нещодавно відбулися з’їзд і засідання політради, було виключено приблизно 1000 осіб із лав «Свободи», в їх числі — і депутати обласних і районних рад. Тобто ми пройшли внутрішню люстрацію. Але значною мірою такий результат пов‘язаний ще й з великими очікуваннями людей на те, аби вибори відбулися в першому турі і закінчилася війна. Хоча вибори відбулися, та війна, на жаль, не закінчується. Є багато речей, на які чекали, а вони не відбулися. Але нині треба зробити максимум для того, аби відбулися очікувані зміни в нашій державі. Тому ми готові підставляти плече Президентові, урядові для того, щоби наша Українська держава виграла війну і рухалася вперед.
А щодо рейтингу партії, то ми активно відновлюємо свої позиції. Крім цього, голосування за президента і за політичну партію — це різні речі. Тут різні мотивація і підходи.
- Попри те, що, як ви сказали, «Свобода» готова підставляти плече Президентові, її представники дуже часто критикують його. Зокрема, це стосується конституційних змін, які запропонував Петро Порошенко...
— Президента ми критикуємо за конкретні дії. Нині «Свобода» є складовою коаліції. Ми — не опозиційна сила, ми стояли разом на Майдані і нині працюємо разом. Але якщо якісь дії суперечать нашій ідеології і програмним засадам, то ми висловлюємо свою позицію.
Свобода» разом із «Батьківщиною» подали альтернативний законопроект змін до Конституції, вилучивши ті статті, які, на нашу думку, не можна погодити. Найбільше ми критикуємо 143-тю статтю, яка фактично стосується введення другої державної мови — російської. Хоча вона не називається «друга державна», проте закріплення права надання їй спеціального статусу за кожним селом, районом, областю де-факто запроваджує двомовність у нашій державі. Ми з цим не погоджуємося і не голосуватимемо за це. Також ми не підтримуємо конституційні поправки Президента й тому, що там не відображено вимог Майдану. Зокрема, це стосується скасування депутатської, суддівської і президентської недоторканності, обрання місцевих суддів, відкликання депутатів місцевих рад і парламенту. Також, на нашу думку, в новій Конституції мало б бути прописано норму про засудження комуністичної і нацистської ідеологій. Парадоксально, що в поправках зроблено акцент на децентралізації влади, проте збільшено повноваження президента щодо контролю за місцевими радами. Ми готові ухвалити норми, які стосуються децентралізації влади, але не проголосуємо за «другу державну» російську мову та інше.
- Все ж «свободівці», у їх числі і ви, проголосували за внесення до порядку денного ВР конституційних поправок Президента...
— Ми включили до порядку денного цей законопроект для того, аби відтак внести альтернативний, що розширюватиме права громадян.
- Чи не було б доречніше внести зміни до проекту Петра Порошенка, а не пропонувати альтернативний законопроект?
— Є законодавство щодо розгляду конституційних змін. Якщо суб’єкт — Президент, то за його законопроект спочатку голосують у парламенті, далі спрямовують у Конституційний Суд. Депутати не мають права вносити зміни до проекту Президента. Його або ухвалюють, або не ухвалюють.
- Чи можна вчорашніх союзників — «Свободу», «Батьківщину» і «УДАР» — назвати нинішніми з огляду на взаємні звинувачення, докори в кулуарах і не тільки?
— Передовсім ми працюємо в коаліції. Хай вона ситуативна, проте дала поштовх до змін. Бо якби 20 лютого ми не створили таку коаліцію, то Януковича не було б відсторонено від влади і не було б оголошено президентських виборів. інша річ, що нині до коаліції входить дуже різношерста публіка — за ідеологією, цінностями та інтересами. Тому казати, що ми однакові, не можна. Ми маємо різні бачення. Проте всі ключові питання, наприклад, щодо обороноздатності, проходять у Верховній Раді. До речі, фракція ВО «Свобода» найбільш ретельно працює з реанімаційним пакетом, тобто тими законопроектами, які подали громадські активісти.
- Як відомо, ви народилися на Чернігівщині і часто там буваєте. Які настрої у ваших земляків після Революції гідності і в час збройного конфлікту на сході?
— Чернігівщина дуже змінилася в сенсі патріотизму і національної свідомості. До речі, у Прилуках і Батурині на довиборах, які відбулися тоді ж, як і президентські, міськими головами стали «свободівці». І це символічно, що нині націоналісти вже не лише в Західній Україні здобувають відповідальні мандати. Нині у містах Чернігівщини така ж картина, як і на заході — національні прапори, синьо-жовті стрічки, мости пофарбовано у синьо-жовті кольориѕ
- Які маєте здобутки у законотворчій царині?
— Зупинюся тільки на останніх законопроектах. З огляду на те, що працюю в депутатській групі з розвитку місцевого самоврядування, то є автором і співавтором низки проектів, що його стосуються. Деякі з них уже ухвалено, зокрема про співробітництво територіальних громад, про об’єднання громад та ін. До речі, я був ініціатором звернення до Голови Верховної Ради і прем’єр-міністра з тим, щоб виділити один день для внесення законопроектів, які стосуються місцевого самоврядування. Тобто, аби від слів перейти до конкретних справ щодо передачі владних повноважень на місця. Один із останніх законопроектів — про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» (щодо графічного відображення належності продукції державі, в якій її виготовлено). Відповідно до законопроекту біля ціни має бути прапорець тієї країни, в якій виготовлено продукцію. Якщо це Російська Федерація, то український патріот не купуватиме таких товарів. Люди мають знати, що вони купують. На наше переконання, з агресором потрібно боротися не лише у військовій, а й в економічній площині. Низка законопроектів, співавтором яких я є, стосуються боротьби з корупцією, доступу до реєстрів речових прав та ін. Загалом я є автором і співавтором 18 законопроектів, 8 постанов, маю на рахунку 34 депутатські запити і 108 виступів у Верховній Раді.
- Як відомо, у вас є чимало ініціатив в Івано-Франківську. Розкажіть про них.
— Ініціатив справді є багато. Проте одну з них вважаю дуже важливою — це повернення громаді міста дитячих садків і сприяння в будівництві нових. Зокрема, нині зводять дитячий садок у мікрорайоні «Пасічна», який плануємо ввести в дію наступного року. Я особисто контролюю це будівництво і вважаю, що його завершення стане вагомим внеском у розвиток нашого міста. Також разом із Олександром Сичем, який ще тоді був депутатом, ми домоглися повернення у комунальну власність дитсадка на вулиці Хоткевича, де розпочинаємо реконструкцію. Також на Вовчинецькій вулиці ми повернули з приватної у комунальну власність садок, де тепер йде ремонт. Достатня кількість дитсадків — це дуже важливо для нашого міста.
