Сергій Адамович: Намагаюсь якомога гостріше боротися із владою

Депутат Івано-Франківської обласної ради, молодий доктор історичних наук Сергій Адамович в перервах між парами та, як він сам каже, «безбашеними акціями», знайшов час прокоментувати останні події в Україні. Що схожого в Англійській буржуазній революції та нашій, чи що слід очікувати Василю Чуднову читайте далі в ексклюзивному інтерв’ю.

Коротко охарактеризуйте майдан Івано-Франківська та свою роль в ньому.

Майдан Івано-Франківська є відображенням загальноукраїнського Майдану, проявом людської самопожертви, відданості і прагнення змінити країну на краще. Він є мобілізаційним чинником і поки існує, влада не наважиться на арешти. Вважаю, що було б некоректним розповідати про свою роль у цей нелегкий для нас час, можу лише сказати: роблю те, що в моїх силах. Наш майдан не є конкретно структурованим, тому кожен знаходиться там, де може бути максимально корисним.

Як Ви вважаєте, чи запрацює Народна рада в Івано-Франківську? Чи зможуть громадські активісти порозумітися між собою та політиками?

Від формування Народної ради я усунувся з двох причин: по-перше, їхньою умовою була повна відсутність політиків у цьому органі, по-друге, у людей дуже багато бажання, але вони не хочуть дослухатися до чужих ідей. Питання зараз насправді в тому, чи зможе Народна рада бути ефективною. І політики тут ні до чого, адже обласна рада є легітимним органом і її можуть розпустити лише на рівні Верховної Ради. У будь-якому випадку депутати будуть лише раді, якщо у них буде ефективний дорадчий орган.

Ви – доктор історичних наук, викладач, депутат обласної ради. І останнім часом берете участь у “дуже молодіжних акціях” з графіті, пікетами…Згадали дитинство?

Один зі знайомих називає мене “безбашенним” доктором наук! (Сміється). Так склались обставини. Просто в умовах Франківська потрібно проводити “живі” акції, які зможуть зачепити владні структури та регіоналів. Потрібно діяти, а не імітувати! Якщо я не виїхав до Києва, то намагаюсь зробити це якомога гостріше тут.

Пане Сергій, Ви – один із найбільш рейтингових політиків, а якщо врахувати останні події, то без перебільшення маєте найбільшу довіру у франківчан. Чи не виключаєте нині те, що невдовзі можете зайняти посаду міського голови?

Мені приємно таке чути, але я не можу оцінювати свій рейтинг. Справді не знаю, який у мене ступінь довіри. Просто намагаюся добросовісно виконувати свої обов’язки, а люди вже оцінять, чи мені це вдалося.

У мене є здатність відповідально ставитись до усього, чим займаюсь. Та мушу зізнатись, що надзвичайно втомлений від політики і ця втома не покидає мене останні три роки депутатства. Про перспективи у політичній кар’єрі важко зараз говорити, адже я ще непоганий викладач і цілком успішний науковець.

Отже, можна припустити, що наступну каденцію Ви пропустите?

Ну це, мабуть, один із варіантів, які я розгляну заради сімейного благополуччя, адже зараз не можу присвячувати достатньо часу сім’ї. Існує категорія людей, які, окрім політики, нічого не вміють робити. І це негативний чинник, бо такі люди будуть чіплятися за повноваження та посади. Для мене пропуск каденції не буде трагедією, а лише дозволить сконцентруватись на інших напрямках, не більше.

Чи погоджуєтеся Ви з тезою, що “Свобода” узурпувала право на революцію в Івано-Франківську?

Не погоджуюся, адже у штабі представлені люди з різних фракцій. І своєю заслугою вважаю те, що в нас немає десяти майданів, а лише один. “Свобода” об’єктивно має в місті багато влади і в змозі допомогти Майдану. Я б назвав це не узурпацією, а конкуренцією не на рівні партій, а на рівні особистих амбіцій між політиками. У нас є спільний ворог і ми повинні згуртовано подолати його, а потім вже вирішувати непорозуміння…

Прокоментуйте як депутат обласної ради, що далі буде з долею крісла голови ОДА.

На місці В.Чуднова я написав би заяву на звільнення. Як можна чіплятись за “крісло”, коли бачиш негатив з боку мешканців. Доля крісла голови ОДА буде залежати від того, як будуть розвиватися події. Якщо ми програємо, то Василь Чуднов повернеться у своє крісло. Але тоді він жалітиметься своїм східним колегам, як погано тут до нього ставляться. На вулицю він виходитиме тільки з охороною, а його функції зведуться до «наглядача». Якщо ж ми виграємо, перспектив у нього не буде. Можливо, йому не перешкоджатимуть займатися бізнесом. Але ставлення до нього від цього не зміниться.

Тому для нас кращий останній варіант. Тільки перемога революції допоможе щось змінити!

Чи є аналоги нинішній революції в історії?

Якщо революція 2004 року не була класичною, то сьогоднішня є саме такою. Для її початку були всі підстави, як і для французької та англійської революцій. Це: економічна криза, нездатність керівництва держави адекватно оцінити ситуацію та яскравий прояв антинародної політики. Саме з цього почалися усі класичні революції. Королі Англії та Франції вводили нові податки, а Янукович почав шукати зовнішні джерела і почав торгуватися між Росією та Євросоюзом.

Ваш прогноз: чим закінчиться в Україні і що вона змінить?

Революція закінчиться перемогою рано чи пізно. Оскільки повинні відповісти ті, хто скоїли злочини проти власного народу. Саме з цього почнеться перший етап структурного перезавантаження України. Я навіть не сумніваюся, що ми позбудемося “імітатора гаранта Конституції”! А далі країна має стати такою, якою її хочуть бачити мешканці, адже все в наших руках.

Розмовляла Крістіна КУБИШКІНА, Стик