Слобідська загадка або Церковна громада не ініціюватиме продовження розкопок поховань німецьких вояків

В селі Слобідці на Тисмениччині представники Івано-Франківського обласного історико-просвітницького товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса на чолі з членом правління товариства Василем Тимківим почали пошукові розкопки поховання німецьких вояків, загиблих неподалік села 1944 року. Проте роботи біля сільського храму на місці ймовірного поховання трьох німецьких танкістів тривали всього один день.

А відтак представники «Меморіалу» заявили, що можуть письмово поручитися: на місці розкопок нема жодних людських останків. Це нас не здивувало, бо навіть кількагодинне спілкування нашого журналіста із сільськими старожилами-свідками засвідчує, що через понад 70 років після події відомості про поховання німецьких вояків в устах слобідчан виглядають дуже суперечливо. Одні жителі села розповідають, що йдеться про поховання трьох німецьких танкістів, які загинули не в бою, а через перекидання танка в одному з урвищ на віддалених околицях села. Кажуть, що німців ховали у невеличких трунах з військовим салютом. «Привезли трьох військових у трунах. Людей була тьма. Викопали ями і поховали коло церкви, де колись був цвинтар, зробивши відтак салют. Гроби, як і труни, були недовгі, не такі, як наші. А могили ще довго там стояли», — розповіла Текля Лукащук, яка вже розміняла дев’ятий десяток років. Проте розповідь на десять років старшої  Катерини Мельник більше збігається з тими сільськими переказами, які живуть у Слобідці.

Катерина МЕЛЬНИК, 93 роки:

— Тіла молодих німецьких вояків у сірих мундирах привезли на машині, але паркан був ріденький, тож дещо ми бачили, хоч нас і проганяли. Яма вже була викопана, а на дно її простелили коц. Загиблих поскладали побіч — головами до церкви, а писком до землі, і зверху ще накрили коцами. Жадної труни не було. Спочатку поховали двох, а через якісь два тижні — ще одного попри них. Про тих двох казали, що загинули десь недалеко від села — звернулася машина. А як третій загинув, не знаю. Пару років ті хрестики на могилах ще стояли, жінки світили свічки, а потім гроби розсунули. За моєї пам’яті в село ніхто з Німеччини не приїжджав і не шукав своїх загиблих родичів.
...Чи хтось потай колись тіла загиблих німецьких вояків викопав і забрав (а є й такі поодинокі перекази), чи ні, — підтверджених свідчень наразі немає. Проте представники «Меморіалу» стверджують, що на місці розкопок нема будь-яких останків людських поховань.

Ми поцікавилися у керівника групи, члена правління товариства «Меморіал» Василя Тимківа, чому стільки уваги приділяється таким похованням німецьких вояків на теренах України, зокрема і нашої області?

Василь ТИМКіВ, член правління Івано-Франківського обласного історико-просвітницького товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса:

— Наше товариство займається головно пошуком жертв політичних репресій, полеглих вояків УПА та українського націоналістичного підпілля. Але люди часто звертаються по допомогу і в таких випадках, коли йдеться про поховання вояків іноземних окупаційних армій на наших землях. Тут уже переважає моральна складова. У селі Слобідці на Тисмениччині йдеться про поховання біля місцевої православної церкви німецьких танкістів у часі Другої світової війни, загиблих біля сусіднього села Чорнолізців. Пошук ми погодили з німецьким консульством і німецькою громадською організацією «Німецьке товариство з догляду за військовими похованнями». Мене тішить, що жителі Слобідки не байдужі до факту поховання німецьких вояків і розуміють, що не годиться топтати чужі могили, а слід знайти та перепоховати останки загиблих. Власне на цвинтарі біля львівського містечка Жовкви Німецьке товариство з догляду за військовими похованнями і провадить такі централізовані перепоховання всіх вояків німецької армії, загиблих на теренах Західної України.

Надалі, як нам повідомив голова церковного комітету і громадський активіст Слобідки  Ігор Тимчук, православна громада, ознайомившись із висновками представників «Меморіалу», в яких йдеться про відсутність останків загиблих на досліджуваній території, вирішила не ініціювати продовження пошукових робіт. Але люди зроблять все, щоб ймовірна територія поховання німецьких танкістів була у належному християнському пошанівку.

Газета Галичина