Смертями не міряються
Нова хвиля мобілізації породила в Україні болючу і неприємну дискусію: хто йде, а хто не йде боронити державу від ворога; чий реґіон поклав більше життів у війні на Донбасі; хто боїться — а хто просто не хоче воювати у «незрозумілій АТО» та ще й за «чужий Донбас»; хто є справжнім, а хто вдаваним патріотом.
Найбільш контраверсійною у цій дискусії є нотатка в мережі Facebook відомого волонтера і радника президента України Юрія Бірюкова, який навів дані про низькі показники щодо мобілізації в Західній Україні і звинуватив «ура-патріотів» у боягузтві. Невдовзі Бірюков мусив уточнити, що Львівська та Волинська області належать до реґіонів, що зазнали найбільших втрат у бойових діях на Донбасі. Ще пізніше радник президента видалив свої нотатки у соціальній мережі, намагаючись припинити розпалену дискусію.
Щодо втрат. Редакція «Zбруч» намагалася отримати у силових відомствах офіційну інформацію про кількість загиблих, а також про розподіл полеглих бійців у реґіональному розрізі. Передбачаючи, що такі дані можуть бути секретними, пробували дізнатися про них побічно — через запит про кількість родин, що звернулися у соціальні служби по виплати через втрату рідних (звичайно ж, такі дані не могли бути вичерпними, однак демонстрували б співвідношення втрат між областями). З'ясувалося, що і така інформація є прихованою.
В Україні діє два громадські ресурси, які намагаються узагальнити число жертв українсько-російської війни серед солдатів. За даними сайту «Книга пам'яті», станом на 16 січня загинуло 1520 бійців. Мартиролог на профільній сторінці у «Вікіпедії», що її наповнюють волонтери, містить 1769 рядків (станом на 16 січня налічувалося 1652 загиблих).
Дані «Книги пам'яті» станом на 9 січня свідчать, що найбільше хлопців, полеглих на Донбасі, походить з Дніпропетровщини — 190 осіб. З Києва та області — 104 (42 і 62), з Львівщини — 103, Житомирщини — 91, Волинської області — 90. Найнижчі показники – на Тернопільщині (27 загиблих), Рівненщині, Буковині, Луганщині (по 28), Херсонщині і Донеччині (по 29 загиблих).
Якщо йдеться про реґіональний вимір, то доцільно враховувати й кількість населення у різних областях. Отже, найбільше питомих втрат у перерахунку на чисельність населення (а точніше — на кількість військовозобов'язаних) зазнала Волинська область: 29 осіб на 100 тисяч військовозобов'язаних. Питомо багато синів втрачає Житомирщина та Кіровоградщина — по 25, Чернігівщина і Дніпропетровщина — по 21. З Львівщини цей сумний показник — на рівні 14; для Івано-Франківщини та Тернопільщини — близький до загальноукраїнського (10,7 на 100 тисяч населення). Найнижчі показники — у реґіонах, що перебувають під окупацією Росії: Крим (1 загиблий на 100 тисяч населення), Донецька область (2), Луганщина (4). А також — Харківська (5), Одеська (6) області і місто Київ (6).
Висновок: втрати військовослужбовців у реґіональному вимірі аніскільки не свідчать про те, що певний реґіон — маємо на думці Захід або Центр — проливає більше крові в боротьбі за Україну. Використання цих цифр у дискусіях про правдивий чи неправдивий патріотизм є спекулятивним, а часто аморальним.
Понад те, число жертв для областей великою мірою залежить від того, чи базуються на їхній території з'єднання Збройних сил України. Скажімо, найбільше втрат з-поміж інших підрозділів ЗСУ зазнали 25-та повітрянодесантна та 93-та механізована бриґади: за даними «Книги пам'яті», на 16 січня у цих з'єднаннях загинуло відповідно 108 і 83 військових. Обидві бриґади дислокуються на Дніпропетровщині — і саме звідти родом значна частина солдатів, закріплених за цими бриґадами. Володимиро-Волинська 51-ша механізована бриґада втратила 81 бійця. У 24-й механізованій та 80-й аеромобільній бриґадах, дислокованих на Львівщині, полягло сукупно 127 воїнів; у 30-й механізованій та 95-й аеромобільній, закріплених на Житомирщині, — 103 солдати. Саме ці чотири області мають найбільші втрати в абсолютних числах.
У січні загинуло щонайменше 169 українських військовослужбовців. Мартиролог високими темпами почав збільшуватися після того, як російські сили зірвали перемир'я. Для порівняння, у грудні, коли на Донбасі вдалося встановити сякий-такий «режим тиші», загинуло 59 хлопців.
Динаміка українських втрат на Донбасі
Війна розпалилася знову. Наростивши сили, ворог пішов у наступ. Тому нам негоже шукати одне в одному внутрішніх ворогів. Не залежно, чи ти радник президента, чи «ура-патріот» з тернопільською IP-адресою.
Інфографіка Ореста Друля та memorybook.org.ua
