Суперечності івано-франківського генплану

Згідно з проектом корегування генплану Івано-Франківська його структуру, яка передбачала формування трьох планувальних утворень, змінено з урахуванням нових пропозицій територіального розвитку міста. За словами керівника групи львівських архітекторів Наталі Сивенької, замість трьох планувальних районів передбачили 15. Поділ на менші утворення є доцільним при подальшому містобудівному проектуванні і поточному плануванні розвитку міста для визначення збалансованості потенціалу соціальної та інжене

Ринки забудують торговими комплексами

Загалом запропоновано такі планувальні утворення і їх функціональне використання: «Ц» — центральна частина міста, в якій переважною є малоповерхова житлова забудова та громадська забудова системи обслуговування загальноміського рівня. За словами Наталі Сивенької, центральна частина міста є забудованою, тому великих змін тут не планують. 

Щоправда, потенціалом для забудови є території ринків «Траян», «П’яний базар» та Центрального. Здебільшого на місці нинішніх ринків планують збудувати величезні торгово-розважальні центри. Зокрема, проект одного з них, передбаченого на території ринку «Траян» (народна назва «П’ятачок»), уже опубліковано в інтернет-мережі. Архітектори запланували спорудити тут будівлю, яка за обсягом така сама, як адміністративний будинок («білий дім») разом з прилеглою площею. Природно, що представники громадськості міста, які прийшли на презентацію генплану, наполягали, щоб архітектори запланували на цих територіях зелені зони загального користування. Однак очевидно, що це суперечить планам забудовників. 

Така сама ситуація і з ринком на вулиці Новгородській, де також планують звести торговий центр. З цього приводу виступив голова ГО «Комітет підприємців івано-Франківська» Ігор Метлюх. За його словами, активісти пропонували створити на місці ринку зелену зону площею 1,5 га, однак в оновленому генплані побачили вже згаданий торгово-розважальний центр.
 
Забудову ущільнюватимуть

«Планувальне утворення №1» («ПУ-1») (територія між вулицями Княгинин—Макогона),

«ПУ-2» (між вулицями Сахарова, Бандери, Стецько), «ПУ-3» (територія колишньої військової частини на вулиці Національної гвардії), «ПУ-4» (садове товариство «За мир»),

«ПУ-5» (територія поблизу ЗШ №22) — серединна зона міста, сформована переважно житловою забудовою різних періодів, де переважають багатоповерхові будинки з розміщенням у містобудівних вузлах громадської та ділової забудови з вибірковою реконструкцією ділянок виробничого призначення під цивільне будівництво, ущільненням забудови за рахунок зменшення частки наявної садибної забудови, за винятком утворення «ПУ-4», де площа садибної котеджної забудови дещо збільшується. В межах утворень «ПУ-4» і «ПУ-3» активізується розвиток рекреаційних територій.

«ПУ-6» (берег річки Бистриці Надвірнянської в мікрорайоні «Каскад») — територія переважно багатоповерхової забудови останніх десятиліть, де передбачено продовження багатоповерхової забудови, враховуючи сприятливі інженерно-інфраструктурні фактори і формування спеціалізованого спортивно-рекреаційного центру та зони обслуговувальних об’єктів вздовж магістральних вулиць.

«ПУ-7» (вул. Микитинецька) — територія, де переважають об’єкти виробничого призначення та садибна забудова. Цим проектом не передбачено значних змін попереднього генплану. «ПУ-8» (вул. Коновальця в районі аеропорту) — територія, де переважають об’єкти виробничого призначення та зовнішнього транспорту (аеропорт). Тут передбачено зміни до рішень попереднього генплану в частині реконструкції низки підприємств з використанням територій та деяких будівель на житлові та громадські потреби; 

«ПУ-9» (урочище «Дем’янів Лаз») — північно-західне утворення за попереднім генпланом (частково), лівий берег річки Бистриці Солотвинської забудований переважно житловою (садибною та багатоповерховою квартирною) забудовою. Вказані види забудови передбачаються і на розрахунковий термін із незначними уточненнями рішень нинішнього генплану; 

«ПУ-10. Вовчинець», «ПУ-11. Угорники», «ПУ-12. Микитинці», «ПУ-13. Хриплин», «ПУ-14. Крихівці» — пропонується включення в межі міста приміських сіл, які вказані в планувальних утвореннях. На територіях цих утворень передбачається садибна житлова забудова, а також формування Хриплинської промзони («ПУ-12» і «ПУ-13»), та територія для функціонування аеропорту («ПУ-14»). Крім того, резервують територію для розміщення лікарняного містечка і навчальної зони («ПУ-12»). 

Місто бетонних джунглів

Частина вказаних планувальних утворень, окрім забудованих територій, включає території рекреаційного призначення. Нормативна потреба в озеленених територіях загального користування, згідно з ДБН становить 16 кв. м/люд., а з врахуванням наявності залізничного  вузла — 16,8 кв. м/люд. Відповідно потреба для міста становить  404 гектари зелених насаджень на нинішній час і 436 гектарів на розрахунковий період (до 2026 року). Нескладні математичні підрахунки свідчать, що кількість зелених насаджень в Івано-Франківську у вісім разів менша від нормативів.

Віталій Дубина — керівник авторського колективу, який розробляв оновлений генплан, погодився, що зелених насаджень явно недостатньо. Проект передбачає формування парків на берегах річок Бистриці Солотвинської і Бистриці Надвірнянської в районі сіл Угринова і Микитинців загальною площею 393,5 га та включення в межі міста нинішніх лісів площею 428 га. Для забезпечення нормативної потреби в рекреаційних територіях частину вказаних лісів пропонують перетворити на міські лісопарки з розвинутою дорожньо-хідниковою мережею. Своєю чергою, директор департаменту містобудування та архітектури міськвиконкому Володимир Гайдар заявив, що територій, де можна було б влаштувати сквери, уже немає. Щоправда, нинішні зелені зони також під загрозою забудови. Зокрема, територія поблизу міського озера (біля ЗШ №23) переводиться із зелених зон загального користування в резервні території.

Нові мости та розв’язки

Як повідомив керівник групи транспорту і доріг Сергій Фіалковський, зовнішні транспортні шляхи значних змін не зазнають. Це пов’язано з тим, що місто досі не досягнуло рівня економічного розвитку, який був у 1990 році. Основні перспективи пов’язані з будівництвом п’яти нових мостів. Три з них планують звести на річці Бистриці Солотвинській: в районі будівельного супермаркету «Бізон», в районі Набережної ім. В. Стефаника та в районі села Загвіздя. Новим можна вважати міст на Набережній, який мав би сполучити центральну частину міста з обласною лікарнею в «Пасічній». Крім того, такий мостовий перехід зменшив би навантаження на чинний галицький міст. Ще два моста планують побудувати на річці Бистриці Надвірнянській: в мікрорайоні «Каскад» поблизу супермаркету «Арсен», а також у Хриплині. Ці мости було передбачено ще попереднім генпланом, який розробляли в 2000 році. Чи вдасться до 2026 року побудувати бодай один новий міст — питання суперечливе. Будівництво мостів — не лише дуже дорога інвестиція, а й складна в земельному плані. Активісти заявляють, що чимало земельних ділянок, якими мали б пролягти під’їзні шляхи до мостів, вже приватизовані. Тому владі доведеться викуповувати землю, а це доволі затратна і тривала процедура.

У Коломойського заберуть аеропорт?

Значну увагу в генплані приділяють аеропорту, який є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст івано-Франківської області й однак який у жовтні 2004 року переданий як цілісний майновий комплекс в оренду ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Згодом, аеропорт передали в концесію ТОВ «Скорзонера». Відповідно до концепції Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2020 р., від 5.03.2008 р., передбачено повернути у державну власність аеропорт «Івано-Франківськ».

Навряд чи з такими планами погодиться дніпропетровський мільярдер Ігор Коломойський. Як свідчить скандал навколо зміни керівництва державної нафтогазодобувної компанії «Укрнафта», позбавити олігарха власності буде дуже непросто.  

«Золотий берег»

Найбільш проблемним місцем генплану є територія від автомобільного моста на Тисменицю до Вовчинця вздовж берега річки Бистриці Надвірнянської. Нині на цій землі розташовані садові товариства. Згідно з генпланом тут передбачено багатоповерхову забудову. Перші спроби «освоїти» цю територію почались одразу після першої перемоги Віктора Анушкевичуса на виборах міського голови в 2006 році. Тоді новообраний мер пообіцяв збудувати на садово-городніх ділянках іванофранківців аквапарк. Однак кілька сотень городян, які вийшли на мітинг, швидко остудили такі плани. Щоправда, земля під забудову поступово вичерпується, і до забутої ідеї вирішили повернутися. Цього разу вилучення землі планують здійснити під приводом необхідності будівництва спортивної арени, льодової арени, планетарію, літнього театру та «діснейленду». Крім того, берегом річки пропонують запустити екскурсійний трамвай, який катав би жителів і туристів. Як би там не було, однак реалізація цих казкових пропозицій видається дуже малоймовірною. 

Електромережі потребують реконструкції

Визначальну роль у розвитку сучасних міст відіграють інженерні мережі. Стан найважливіших із них на сьогодні є задовільним. За словами провідного інженера проекту Андрія Дорохіна, найбільш проблемним є електропостачання міста, адже підстанції зношені на 53%. Всі чинні підстанції напругою 110 кВ, 35 кВ передбачено реконструювати в бік збільшення їх потужності. Підстанції передбачено закритого типу. Теперішні повітряні лінії електропередачі напругою 330, 110, 35 кВ у межах міської ради планують демонтувати та замінити їх кабельними в межах червоних ліній магістральних доріг і вулиць.

Що буде далі?

Іванофранківці мають право подавати свої зміни до оновленого генплану до 23 лютого. Після цього кілька місяців триватимуть узгодження цих змін у робочих групах і лише влітку цього року планують винести це питання на сесію міської ради. Але вже тепер стало зрозуміло, що це питання набуває  політичного забарвлення. Представники фракції ВО «Свобода» у міській раді заявляють, що голосувати за такий генплан вони не збираються. Таким чином, або генплан істотно перероблять, або затвердження головного містобудівного документа не відбудеться — як мінімум до місцевих виборів.

Коментарі:

Наталя Сивенька, керівник групи архітекторів:

— Генеральні плани приміських сіл ми врахували майже повністю, за винятком окремих точкових змін. Зокрема, в Микитинцях резервуємо ділянку для медичних закладів, а також для навчального містечка. Також плануємо туберкульозну лікарню, геріатричний пансіонат, шкірвендиспансер, психіатричну лікарню, які за нормами не можуть розміщуватися у житлових масивах, перенести за межі міста в ліс. Передбачено перенести й окремі промислові підприємства. 

Сергій Фіалковський, керівник групи транспорту і доріг:

— Відкоригованим генпланом передбачається трансформація радіальної мережі вулиць у радіально-кільцеву. У 2004—2008 роках наш інститут розробляв комплексну схему руху транспорту в центральній частині міста. Міська рада затвердила концепцію двостороннього руху на магістральних вулицях проти годинникової стрілки. Це мало б утворити «зелену хвилю». Також мали б побудувати друге кільце навколо магістральних вулиць.

Болюче питання — це зростання рівня автомобілізації. Івано-Франківськ належить до міст з дуже високим рівнем автомобілізації — 260 автомобілів на 1000 населення. Ми передбачаємо зростання цього показника до 300 автомобілів на 1000 населення, або до 66 тисяч загалом. Тепер є 19 тисяч машино-місць, а потрібно 40 тисяч. Передбачено будівництво підземних, наземних та багатоповерхових гаражів в усіх житлових утвореннях, також — відповідну кількість автозаправок, СТО. На всіх магістральних вулицях планують організацію смуги для руху громадського транспорту.

Володимир Гайдар, директор департаменту архітектури і містобудування:

— На територіях, наближених до центру, є місця, які відтягують транспорт від центру, щоб люди могли пересідати на громадський транспорт або добиратися до центру пішки. Таке місце є на вул. Незалежності за мостом перед колією, на вул. Галицькій біля перетину з вул. Довгою (швейна фабрика), на Набережній ім. В. Стефаника (біля шкірфірми), на перетині вул. Петлюри і Коновальця. Міжнародний автовокзал мав би бути ближче до центру на вул. Деповській (нині там розміщені гаражі. — Ред).

Мали би отримати свій розвиток і автостанції на виїздах з міста. Поблизу аеропорту в районі «Опришівців» є можливість створення терміналу, який би забезпечував вантажні перевезення і був би суміщений з автовокзалом. Також є нова транспортна розв’язка, яка мала б полегшити сполучення центру міста з обласною лікарнею в «Пасічній». Такий новий міст дозволив би розвантажити міст на вул. Галицькій. Це дозволило б спростити транспортний рух у межах міста. А далі можна було б працювати над мостом у районі товариства «За мир» з виїздом до Загвіздя. Це дозволило б спрямувати транзитний транспорт в обхід міста. Друга розв’язка — в районі вулиці Вовчинецької: за залізничним мостом і перед мостом. Одна частина — на території стихійного ринку на Привокзальній, друга — на вулиці Сагайдачного. Тут необхідно буде розширити проїзд під залізницею. Це складна справа, але конче потрібна. Інші розв’язки були передбачені в попередньому генплані. Ми їх не зменшували.