Торги по-угринівськи: У приміському селі продали шматок... придорожньої смуги


Село Угринів — приміське, тож тема землі і земельних аукціонів тут особливо чутлива. Майже шість соток землі з зеленими насадженнями уздовж автодороги на Ямницю — придорожньої смуги — в селі Угринові Тисменицького району 2011 року сільська рада на аукціоні продала місцевому приватному підприємцеві за 108 тис. грн.

Сільський голова Мирослав Вівчаренко зазначає, що йдеться про землю «виробничо-комерційного цільового призначення», проте сільські громадські активісти переконані, що продана ділянка — «зелена зона», яка за генпланом перебуває в межах «червоної лінії» і слугує придорожньою захисною смугою для села, пише Галичина.

На словах і на папері

Наприкінці травня цього року сільські громадські активісти Михайло Мирон, Євген Горельчук та Василь Яворський звернулися до голови Угринівської сільської ради Мирослава Вівчаренка за поясненнями щодо продажу земельної ділянки 
уздовж автодороги, тому що вважають дії сільського керівництва неправомірними.
Василь ЯВОРСЬКИЙ:

— Я пережив не одного сільського голову і добре пам’ятаю, чим закінчилося їхнє «раздування» в Угринові. За спеціальністю я будівельник, тож відповідь сільського голови Мирослава Вівчаренка на наше звернення, де він «зелену зону» придорожньої смуги, продану приватному підприємцеві з аукціону, називає «виробничо-комерційною», є абсурдною і неприйнятною. Ця смуга захищає сільські оселі від забруднення, шуму та шкідливих викидів автотранспорту, а взимку — і від снігових переметів. На цій ділянці, за нашою інформацією, підприємець має намір зрізати зелені насадження і зводити виробничий цех для виготовлення пластмасових виробів. В івано-Франківській  філії ДП «Діпромісто» я ознайомився з генпланом села. Можу сказати однозначно: земельна ділянка, яку голова сільради називає «виробничо-комерційною», насправді є «зеленою зоною» і розміщена в межах так званої «червоної лінії». Тобто не може забудовуватися чи продаватися. В Угринові земля дорога — правлять приблизно по п’ять тисяч доларів за сотку. Що ближче до івано-Франківська, то дорожче...

У своїй відповіді на звернення жителів Угринова Михайла Мирона, Євгена Горельчука та Василя Яворського, датованій початком червня, сільський голова Мирослав Вівчаренко зазначає, що земельна ділянка площею 0,0580 га на підставі рішення сільради була продана з аукціону за 108 тис. грн. сільському підприємцю і «не може вважатись «зеленою зоною», оскільки відповідно до генплану забудови Угринова має виробничо-комерційне цільове призначення». інформацію про наміри підприємця використовувати ділянку для будівництва цеху для виготовлення пластмасових виробів у сільській раді наразі офіційно не підтвердили. «На сьогодні (2 червня 2015 р. — Авт.) жодних офіційних документів, які б підтверджували цей факт, в Угринівську сільську раду не надходило», — йдеться у листі-відповіді жителям Угринова.

І в натурі...

Сільський голова радить апелянтам звертатися до суду, якщо підприємець своїми діями порушує їхні права. Тому що органи місцевого самоврядування, згідно з чинним законодавством, не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, «якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення». Продаж з аукціону — це вже наслідок, тож не з підприємцем, який купив ділянку, а щонайперше з керівництвом сільської ради мають право позиватися селяни у суді про визнання аукціону нечинним, якщо своїми діями чи бездіяльністю голова сільради вчинив переступ закону — порушив їхні права через службову недбалість чи задля своєї неправомірної вигоди. Якщо ж підприємець вирішить вирубувати дерева у придорожній смузі, то правомірність чи неправомірність його дій означить екологічна прокуратура. Зі свого боку, сільський голова Угринова  Мирослав Вівчаренко особливо не зацікавився можливістю поспілкуватися з журналістом «Галичини»: «Я нічого не можу додати. Є документи про аукціон. Якщо ви нормальний журналіст, то ви розберетеся у цьому питанні», — відповів телефоном сільський керівник. Тож їдемо до Угринова — для ознайомлення зблизька із земельною ділянкою «виробничо-комерційного цільового призначення», яку сільські активісти вважають «зеленою придорожньою смугою».

Ділянка, про яку йдеться, і справді є частиною засадженої акаціями і кущами-самосіями зеленої придорожньої смуги, яка тягнеться аж до івано-Франківська і захищає сільські обійстя від впливу активного транспортного руху по автотрасі. З другого боку, працівники сільської ради дуже невдоволені цією придорожньою зеленою смугою, тому що доводиться її часто прибирати від людських рукотворних звалищ. А землевпорядник вважає, що придорожні кав’ярні краще, ніж дерева, захистять людські будинки від викидів автотранспорту. «Земля, яку купив сільський підприємець на аукціоні, розташована за «червоною лінією», тобто за 19,5 метра від осі автодороги. Все погоджено і з керівництвом Служби автомобільних доріг області», — пояснив землевпорядник Угринівської сільської ради Нестор Федоркович, аргументуючи свої слова генпланом села. і на папері, як ми пересвідчилися, все правомірно — земельна ділянка перебуває за межами «червоної лінії». 

Проте ми зробили свої заміри в натурі, врахувавши і мінімальний метраж ширини ррунтової дороги уздовж вулиці між людськими будинками і  посадкою, й необхідну відстань від осі автотраси до «червоної лінії», і дослідили: якщо дотримуватися вимог закону, то підприємцю, який придбав на аукціоні майже шість соток землі і заплатив понад 100 тисяч гривень, чесно фактично нема на чому раздувати. Хіба що з порушенням закону. Невже він такий наївний? Не думаю — такі гроші просто так ніхто не тринькає. Проте наразі у посадці ніхто ніякі будівельні роботи не провадить, лише де-не-де горують купи сухого гілляччя — почали прочищати зарослі кущів. Що буде, побачимо. Час випрозорить усе.