У ролі хатніх улюбленців — понад 30 змій

Володимир Бакун половину життя присвятив… зміям. Ці, на перший погляд, здавалося, неприємні тварини, стали навіть не хобі, а стилем життя калушанина.

Нині у його колекції їх понад 30, ще 17 “висиджує” інкубатор. Серед домашніх улюбленців —  і морські свинки. Усю живу колекцію тримає у квартирі. Каже, це безпечно, гігієнічно і зовсім не страшно. А ще — це його відпочинок і заряд позитивних емоцій. Про те, як страх перетворюється у хобі, а екзотичне захоплення у справу життя, “Вісті Калущини” дізнавалися у Володимира Бакуна. 

Познайомилися з Володимиром ми ще понад рік тому. Правда, зустрітися ніяк не вдавалося. Думала, чоловікові доводиться багато часу приділяти догляду за незвичними для нас домашніми тваринами — зміями. Виявляється, помилялася. Володимир каже, змії невибагливі в догляді, їх можна залишити в тераріумі на певний час і поїхати на море, в гори чи на інший відпочинок. Часу не вистачає через інше — роботу. Отож, коли нарешті випала можливість зустрітися, призначила інтерв’ю у кав’ярні. Чесно кажучи, напроситися додому, де є 30 змій, я не наважилася. До речі, кількість плазунів постійно змінюється: то у бік збільшення, то у бік зменшення. 

— Ніколи їх не рахував, тому складно сказати точну кількість, — розповідає Володимир Бакун. — Проте всіх знаю, так би мовити, в обличчя: хто в якій клітці спить, хто що їсть, у кого який характер. Тільки двоє з них мають імена — Цезар і Ар’я, для решти ще не придумали. 

Нинішнє захоплення розпочалося, пригадує калушанин, зі… страху до змій. Одного дня вирішив, що зі страхами треба боротися і — вийшов у поле ловити плазунів. Перший вуж вдома прижився, страх минув. На його зміну прийшла цікавість, а відтак й захоплення. 

— Не повірите, але я, як і більшість людей, чомусь боявся змій, — пригадує Володимир Бакун. — Причому боявся панічно. А зі страхами треба боротися! Тож одного дня, ще під час навчання в училищі, пішов у мікрорайон Височанка, де зловив свого першого вужа. Чи боявся? Звичайно. Але мною тоді рухала цікавість. Закривши вужа в тераріумі, почав спостерігати за ним: що їсть, як поводиться, скільки спить. Цікаво було надзвичайно, адже це щось зовсім нове. На початках було важко, бо ж у той час не було Інтернету. Доводилося дізнаватися інформацію, де тільки можна було: з енциклопедій, з розповідей старших людей, листуватися з тими, хто вже раніше почав тримати вдома плазунів. Згодом така разова авантюра переросла у хобі. Узагалі, чесно кажучи, всіх тварин люблю. Ще зі шкільних років у ролі домашніх улюбленців була то ящірка, то заєць, то їжак. Батьки дещо тримати вдома дозволяли, щось ховав від їхніх очей в тумбу. Але в цілому вони мою любов до тварин розділяли: купували дорогу літературу, передплачували журнали. Можна сказати, я біолог з дитинства. Навіть хотів вступати на ветеринарію, але, на жаль, не було в той час такої можливості. 

“Собаки і коти — дорожчі в утриманні і небезпечніші”

Ціна утримання плазунів, стверджує чоловік, не така й велика — обходяться набагато дешевше за пухнастих улюбленців. До того ж, плазуни не такі страшні, як про них говорять. Єдине — не тримає вдома отруйних, бо виховує маленьку доньку. Чоловік каже, дружина і донька таке сусідство зі зміями сприймають добре, надто не цікавляться, але допомагають в утриманні, єдине — довелося позбутися павуків і ящірок.

— Дружина ніяк не могла звикнути до того, що годувати їх треба тарганами, тому зараз павуків вже не тримаю. Зі зміями все — набагато простіше, — коментує Володимир Бакун. — Вся колекція поміщається на 2 квадратних метрах однієї кімнати. Фактично — займає півстіни. Це — нормальні умови, не переживайте. Бо ж плазуни — не птахи, їм не треба крилами махати. До речі, плазуни в неволі живуть набагато довше, аніж в природних умовах. 

У морозильній камері знаходиться заморожений корм — їжа для плазунів. Деколи чоловік купує для корму “бракованих” курчат — з переламаними лапками, крильцями. Взагалі, за підрахунками Володимира, харчування для бодай одного собаки чи кота обходяться дорожче, аніж для всього “загону” плазунів. 

— Так, наприклад, удави їдять приблизно раз у місяць. Можуть взагалі не їсти цілий рік, якщо здорові, і нічого страшного чи надзвичайного в тому нема. Маленькі змії з’їдають по одній миші (ціна — від 5 до 10 гривень), більші, буває, і 5. Ще більшим купую щурів. Ми часто обмінюємося кормом з такими ж любителями змій. Загальну суму витрат на їжу для тварин ніколи не рахував.

Окрім невисокої ціни на харчі для тварин, чоловік називає й інші переваги тримати саме таких домашніх улюбленців — відсутність шерсті та майже повна відсутність хвороб, яких можна набратися від плазунів: оскільки в холоднокровних і теплокровних — різні паразити, тож людям від плазунів заразитися хворобами важко. Єдина хвороба — сальмонельоз, та й її можна набратися хіба тоді, коли в ролі корму для плазунів використовувати хворих курчат чи голубів. 

— А ще плазуни заспокоюють, за ними цікаво спостерігати: як заграють, як лежать в обнімку. Змій приємно тримати у руках, — розповідає Володимир Бакун. — І це зовсім не правда, що вони холодні і мокрі, а навпаки — приємні на дотик, причому кожен вид інший. А щодо температури, то змії нагріваються до температури зовнішнього середовища. Тобто, щоб ви уявляли, на дотик їх шкіра — як шкіряна сумка чи куртка. Змії у ролі домашніх улюбленців підійдуть і алергетикам, адже не мають жодного запаху, хіба водяні. 

Чоловік каже, негативне ставлення до змій нав’язане суспільством. Діти ж змій не бояться, доки батьки їх не налякають ними. 

Звісно, за увесь час утримання екзотичних тварин вдома, не обходилося без курйозів. Одного разу два полози втекли з тераріуму і прожили в квартирі “на вільних хлібах” півроку. Чоловік думав, вже втекли десь назовсім, аж доки за півроку не побачив одного на батареї. За годину приповз і другий. З того часу поміняв тераріуми, деякі заклеїв скотчем, аби в подальшому таких ситуацій уникнути і не лякати сусідів, запитуючи, чи не бачили, бува, в себе вдома змію. 

— Сусіди можуть не хвилюватися, — каже чоловік. — Я стежу постійно за тим, щоб змії не втекли: тераріуми закриваються на ключ, маленьких змій тримаю в контейнерах, які надійно закриваються. Безпека людей і їхній комфорт — понад усе! 

“Змія буває кусюча”

Разом з тим, все ж є і певні заходи безпеки, яких варто дотримуватися, якщо ви вирішили й собі завести вдома плазуна або просто прогулятися лісом чи полем. Так, не варто дратувати змій чи проявляти до них надмірну увагу.

— Хочу розчарувати багатьох — змії не дресируються, вони лише звикають до умов. А ще — змії глухі, тож під музику танцювати не будуть. Вони вловлюють лише вібрації. А з допомогою язика відчувають смак і запах. Так само і з зором — у деяких він нормальний, у деяких — майже відсутній, — прокоментував Володимир Бакун. — Треба пам’ятати, що змії кусають. Звісно, якщо не отруйні, нічого страшного не буде, бо укус не болючий. 

А от з ядовитими, каже чоловік, варто бути обережними. Початківцям не варто тримати отруйних змій вдома, оскільки ризик бути вкушеним є постійно. А на природі слід дотримуватися певних правил. Так, наприклад, змії переважно виповзають прогрітися вранці і увечері. Вдень, коли спека, ніяка гадюка на сонце не виповзе, тож при температурі близько 30 градусів на сонці, можна сміливо йти до лісу чи у поле не боячись.

— Змія сама вас боїться, — коментує Володимир Бакун. — Тому вона переважно старається втекти, уникнути конфліктної ситуації, не нападати, бо для неї укус — теж удар для організму. І після кожного укусу їй треба поновлювати сили. Тому кусає гадюка хіба тоді, коли ви не залишаєте їй виходу. Звісно, кожного року фіксуються укуси, деколи вони закінчуються фатально. Але якщо ставитися до змій гуманніше і мудріше, укусів можна уникнути. Порада для всіх — не ризикувати, а поводитися зі зміями обережно: дотримуватись елементарної поведінки в лісі, дивитись під ноги. І не треба незаслужено копати змій, топтати їх. Собаки кусають людей частіше, та їм чомусь більше пробачають. Зміям же не пробачають нічого. 

“Мода на екзотику — біда”

Узагалі ж Володимир “поселив” вдома й інших екзотичних тварин: морських свинок, щурів, мишей. У своїй колекції чоловік має плазунів вітчизняних, але переважна більшість — з-за кордону: полози з Таїланду і штату Флорида, вуж з Мадагаскару, змії з Мексики, пітони з Австралії, удав з Південної Америки, Королівські змії з Каліфорнії. Бере переважно пару, замовляє в Інтернеті чи обмінюється з такими ж любителями плазунів з допомогою соціальних мереж і різноманітних форумів. 

— Узагалі екзотичні тварини привертають увагу людей дедалі більше, — аналізує Володимир. — І в цьому проблема. Бо останнім часом діти мріють не про цуценя, а, скажімо, про ігуану чи вужа. Проте така мода на цих тварин робить погану справу — дітям швидко набридає, вони викидають тварин на вулицю. Або тримають, не цікавлячись здоров’ям тварини, доки вона не здохне. Так би не мало бути. За кордоном інакше: аби придбати змію (чи іншу тварину), треба пройти відповідне навчання, мати ветеринарний документ на тварину. А для утримання отруйних змій потрібен ще й відповідний дозвіл.  За кордоном закон захищає тварин. Бо тварини — не іграшки. Сподіваюся, в нас  колись теж так буде.