В Івано-Франківську медична реформа відбудеться без шкоди для людини?

Реформу потрібно провести так, щоб пересічні мешканці чи міста, чи села, не відчули жодних незручностей.

Останнім часом ведеться чимало розмов про реформу у медичній сфері. Як і кожне нововведення, ця реформа має чимало плюсів і мінусів. Особливо суперечливим є реформування сфери швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Головний лікар станції швидкої  та невідкладної медичної допомоги Івано-Франківська  Ігор Ковалюк наголошує: реформа  має чимало позитивних рис, адже повинна першочергово вдосконалити надання екстренної медичної допомоги сільському населенню.

Згідно законодавства, реформа швидкої допомоги має вивести на однаковий рівень стан доступності до цієї галузі як мешканців міста, так і мешканців села. В цьому однозначно є позитивний аспект, адже на сьогоднішній день така доступність мешканців сіл дещо обмежена.

Медики зазначають: не в кожній місцевості діє телефонний номер „103”, тому людям часто доводиться телефонувати на інші сільські чи районні телефони. Часто проблематичним є виклик карети швидкої медичної допомоги через стільникову мережу у т.ч. для учасників дорожнього руху, що вкрай актуально при дорожньо-транспортних пригодах.

У інших районах є свої проблеми: „швидка” може взагалі не виїхати  до пацієнта і немає доказової  бази: викликали лікарів чи ні. Натомість  у Івано-Франківську таких питань не виникає, адже ще 4 роки тому, при активному сприянню головного лікаря міста Івано-Франківська Тараса Масляка, були закуплені спеціальні комп’ютерні програми, які фіксують та проводять мовну реєстрацію кожного дзвінка.

Реформа у швидкій допомозі і  народилася, власне,  через проблеми  у сільській місцевості. Нововведення передбачає об’єднання усієї служби, усіх структурних підрозділів швидкої та невідкладної допомоги під єдиний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф.

Станом на сьогодні в області працюють три станції швидкої медичної допомоги (у Івано-Франківську, Калуші та Коломиї) і відділення центральних районних та номерних лікарень. Адже при наявності тільки декількох машин нема потреби утворювати потужну станцію, окреме відділення районної лікарні цілком справлялося з роботою.

За планом, у центрі екстреної  медичної допомоги і медицини катастроф  буде єдина диспетчерська області. Якщо на сьогодні диспетчер у кожному  районі приймає виклик від свого  територіального населення і  використовує наявні можливості відділення центральної районної лікарні, то після реформи центральна диспетчерська в обласному центрі прийматиме усі телефонні виклики, визначатиме, яка машина є найближчою до проблеми і відправлятиме її на виклик.

Тобто мешканець, скажімо Верховини, уже дзвонитиме не у Верховину, а до Івано-Франківська. Цей виклик реєструватиметься, фіксуватиметься і уже диспетчер з Івано-Франківська відправлятиме машину, яка надаватиме хворому допомогу.

Лікарі занепокоєні: чи існуватиме достатній контроль за новоствореною системою. Адже невеликі підрозділи перевіряти зручніше. І чи завжди керівництво Івано-Франківська зможе відстежити, як працюють медики в тому чи іншому районі. Наразі усі покладають великі сподівання на впровадження системи навігації. Проте і далі невідомо, як проконтролювати роботу окремих водіїв чи фельдшерів, а не тільки місце знаходження санітарного автомобіля.

Саме тут і закладений камінь спотикання. Нормативно-правова база постанови Кабміну передбачає дві можливі форми організації служби швидкої допомоги. Центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф може бути унітарним, тобто самостійним, закладом, який об’єднає усю службу. Тоді існуючі станції позбуваються права на будь-яку самостійну господарську діяльність.

Друга форма – територіальне  медичне об’єднання, на чолі якого  знаходиться центр екстреної  медичної допомоги і медицини катастроф. Він об’єднає господарюючі суб’єкти і, на правах юридичних осіб, вони проводитимуть самостійне господарювання. На думку головного лікаря ЦМКЛ Тараса Масляка, ліквідація чи будь-яка реорганізація діючих станцій швидкої допомоги, як юридичних осіб, є вкрай ризикованою та недоцільною. Проблемною вбачається організація роботи в питаннях додержання законодавства з охорони праці, обліку та обігу наркотичних середників, матеріально-технічного забезпечення віддалених структурних підрозділів. Підтвердженням вищевикладеного може слугувати досвід реформування служби в Рівненській області і про це доповів на всеукраїнській конференції головний лікар центру ектренної медичної допомоги та медицини катастроф Рівного Олег Ушкевич.

Міська рада Івано-Франківська прийняла рішення передати станції швидкої медичної допомоги в центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф, як юридичну особу. Проте таке рішення усіх не влаштовує.

На станції швидкої медичної допомоги Івано-Франківська працює штат, який досі обслуговував лише місто. Кількість посад розрахована  лише на міське населення. У поточному році жодна додаткова посада на Центр екстренної медичної допомоги не передбачена. Тобто тому персоналу, який сьогодні працює на станції швидкої допомоги м. Івано-Франківська, можливо, після реформи доведеться обслуговувати не 18 машин, а більше 100. Це надзвичайно складно і, якщо не буде збільшення чисельності штату, то люди просто не справляться з поставленими завданням.

Окрім того, не секрет, що сьогодні у  Івано-Франківську, завдяки підтримці міського голови Віктора Анушкевичуса та депутатського корпусу міської ради, працює один з найкращих автопарків карет швидкої допомоги в Україні. Звісно, коли цей транспорт почне їздити по селах, де суцільне бездоріжжя, сподіватися на покращення надання екстренної медичної допомоги (а невідкладної й поготів) не доводиться.

Проте найбільша проблема реформи, на сьогоднішній день, це те, що вона не має коштів. Лікарі визнають: в цьому  році станція швидкої медичної допомоги отримала на 30% менше фінансування, ніж у минулому році. І в такому розрізі говорити про ефективну реформу важко.

Занепокоєння викликає і те, що у трьох пілотних областях, Вінницькій, Київській та Донецькій, де розпочинали  реформу швидкої допомоги, вона не отримала результатів. Побачити, як реально працює в нових умовах швидка допомога, неможливо. Центральна оперативна диспетчерська у вищезгаданих пілотних регіонах не дала очікуваних результатів.

Чи виправдає себе медична реформа, зараз говорити важко. Лікарі однозначні в одному – будь-які зміни виправдані тільки тоді, коли вони добре обдумані. І головне зараз – не зруйнувати ту систему, яка працює, яка приносить людям користь. Адже за кожним дзвінком на службу „103” – життя людини. А це значить, реформу потрібно провести так, щоб пересічні мешканці чи міста, чи села, не відчули жодних незручностей.