Вибори чи адмінреформа?

Українська влада власноруч загнала себе у глухий кут

Дискусія навколо перспективи об’єднання територіальних громад в області набирає обертів. У попередніх публікаціях «Галичина» сконцентрувалась на роз’ясненні законодавчих змін, пропозицій до перспективного плану районів та області загалом. Однак ключові параметри реформи, її ідеологія та завдання залишалися розмитими. Виявити деякі «підводні камені» реформи вдалося із несподіваного джерела — Ради Європи.

Європейський слід адмінреформи
Україна десятки років співпрацює з Радою Європи, зокрема з інституцією Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи. Ця установа представляє місцеві та регіональні влади 47 країн—членів Ради Європи. Найважливішою метою Конгресу є забезпечення участі муніципалітетів і регіонів у процесі європейської уніфікації та функціонуванні Ради Європи, просування демократії і співробітництва між органами влади різних рівнів і різних держав. Як випливає з офіційних повідомлень організації, нова українська влада висловила бажання розпочати політичний діалог з Конгресом для швидкого виконання його «Рекомендацій щодо місцевої та регіональної демократії в Україні». Зокрема, європейці взялися допомогти Україні передати повноваження на місця, забезпечити фінансову самостійність місцевого самоврядування та провести об’єднання територіальних одиниць. Щоб реалізувати всі ці завдання, експерти організації провели низку зустрічей з представниками української влади і виробили «Дорожню карту реформ». 
Нещодавно проект такої «Дорожньої карти» було опубліковано на офіційному сайті організації з перекладом на українську мову. Цей документ потрапив у пресу і став предметом обговорення, адже чимало тез цієї доповіді розкривають інформацію, яку не надавали представники нашого уряду. 

Війна як каталізатор перетворень
Почнемо з того, що європейці констатували: рішучість щодо проведення реформ у сфері місцевого самоврядування зросла, незважаючи на війну в східних регіонах країни. «Така рішучість підтримувалася готовністю здійснити глибокі реформи як у рамках «Мінських домовленостей-II», так і далеко поза їх межами», — йдеться у доповіді. Скандальні угоди у Мінську згадують ще у кількох місцях. «Наступні засідання, що відбувалися у Києві під егідою Міністерства регіонального розвитку, дали змогу розглянути стан політичного клімату та укріпитися у думці про налаштованість української влади на продовження дій з децентралізації. Зрозуміло, що ці зусилля зараз відповідають рекомендаціям «Мінських домовленостей-II», але стало очевидно, що принципове прагнення привести в дію загальний рух децентралізації зміцнилося у зв’язку із зростанням труднощів військового та економічного характеру», — йдеться в доповіді. Як бачимо, справжніми причинами називають війну та економічну кризу, а не солодкі обіцянки уряду наблизити послуги до населення чи забезпечити фінансову самостійність територіальних громад. 

Реформа вимагає змін до Конституції
Європейці вважають, що для проведення реформ місцевого самоврядування потрібно прийняти 50 законопроектів, які вже підготовлено на 70%. Однак ключовою проблемою є необхідність внесення змін до Конституції. За задумом європейців, всі ці зміни мають бути ухвалені до вересня цього року, знову ж таки відповідно до «Мінських домовленостей-II». Вересень називають невипадково, адже у цьому місяці має початися виборча кампанія до місцевих рад. Дату місцевих виборів сьогодні не затверджено у Верховній Раді. Однак Президент Петро Порошенко заявив, що вони відбудуться 25 жовтня 2015 року. Ця заява стала наслідком нетривалої дискусії всередині фракцій коаліції, де обговорювали можливість перенесення місцевих виборів на 2017 рік. 

Перенести вибори або відтермінувати реформу?
Разом з тим європейці усвідомлюють, що Конституційна комісія, яка розпочала роботу наприкінці березня, не зможе напрацювати зміни до місцевих виборів через занадто стислі терміни. «Делегація, як і українська влада, усвідомлює, що жодне рішення не є цілком задовільним, оскільки вважає, що виконання основних законодавчих актів, зокрема стосовно об’єднання громад, має розпочатися до проведення місцевих виборів. Однак враховуючи актуальність надання рішучого імпульсу країні, необхідно, щоб дуже швидко нові посадовці мали змогу приступити до виконання своїх обов’язків та компенсувати своїм динамізмом очевидну негнучкість українського суспільства, яке звільнилося від неповороткості та бюрократизму, успадкованих від колишнього СРСР», - йдеться у доповіді. Таким чином, європейці недвозначно натякають, що вибори мають відбутися на основі нового адміністративно-територіального устрою. 
Якщо ж адміністративна реформа не відбудеться і вибори не будуть відтерміновані, Україна втратить шанс провести зміни протягом наступних п’яти років (або до дати проведення позачергових місцевих виборів). Українська влада, яка до останнього відкладала реформу, сама завела ситуацію у глухий кут, з якого немає простих виходів. 

Втроє менше районів, у вісім разів менше громад
За час дискусії щодо адміністративної реформи ми неодноразово ставили посадовцям запитання: що країна має отримати на виході і скільки громад має утворитися в підсумку? Чітких відповідей на ці запитання не давали ні посадовці центрального рівня, ні місцеві чиновники. Відповіді зводились до того, що об’єднання є добровільним і невідомо, скільки громад захочуть сформувати люди. Однак з’ясувалося, що конкретні цифри таки існують. Якщо вірити європейській доповіді, передбачено залишити нинішні області, які зазначені в Конституції, натомість кількість районів скоротити до 150 замість 490 нинішніх, а кількість громад (міських, селищних та сільських) із майже 11,5 тисячі — до 1500. Причому європейці усвідомлюють складність цього завдання і закликають українську владу «не недооцінювати масштаби завдання або справжню «революцію» структур і менталітету, які вона передбачає».

Облрада розгляне план на 74 громади
До Івано-Франківської обласної ради надійшов проект рішення «Про перспективний план формування територій громад області», підготовлений за участю Офісу реформ. Цей документ оприлюднено на сайті обласної ради. З нього випливає, що в області можуть створити 74 територіальні громади. П’ять громад сформують міста Івано-Франківськ, Калуш, Коломия, Бурштин, Болехів, Яремче. У Богородчанському районі передбачили п’ять громад: Богородчанську, Солотвинську, Старобогородчанську, Старунську, Яблунську. Також є окрема пропозиція створити Манявську громаду. На Верховинщині планують п’ять громад: Верховинську, Білоберізьку, Зеленську, Красноїльську та Яблуницьку. В Галицькому районі має бути дві: Галицька і Більшівцівська. Але також є пропозиція створити Дубовецьку громаду. У Городенківському районі бачать сім громад: Виноградську, Городенківську, Далешівську, Олієво-Королівську, Серафинецьку, Чернелицьку та Чернятинську. В Долинському районі передбачили три громади: Вигодську, Витвицьку і Долинську. У Калуському районі є два варіанти об’єднання: перший — одна громада з центром у Калуші, другий — п’ять громад: Вістівська, Войнилівська, Голинська, Верхнянська, Новицька. У Коломийському районі планують створити сім громад: Гвіздецьку, Отинійську, Печеніжинську, Корницьку, Нижньовербізьку, Раківчицьку та П’ядицьку. У Косівському — також сім громад: Косівську, Космацьку, Кутську, Пістинську, Рожнівську, Смоднянську, Яблунівську. У Надвірнянському районі передбачають п’ять громад: Надвірнянську, Переріслянську, Ланчинську, Зеленську та Делятинську. Бути окремими громадами хочуть Пнівська та Тисменичанська. У Рогатинському районі планують три громади: Рогатинську, Верхньолипицьку та Букачівську. У Рожнятівському районі створять чотири громади: Рожнятівську, Брошнів-Осадську, Перегінську та Спаську. У Снятинському районі хочуть створити вісім громад: Снятинську, Хутір-Будилівську, іллінецьку, Вовчківську, Джурівську, Заболотівську, Задубрівську, Стецівську. У Тисменицькому районі пропонують вісім громад: Тисменицьку, Єзупільську, Лисецьку, Вільшаницьку, Підпечерівську, Старокривотульську, Черніївську, Ямницьку. У Тлумацькому — чотири громади: Тлумацьку, Нижнівську, Олешанську та Обертинську. 
Перспективний план формування територіальних громад облрада планує розглянути вже 5 червня. Питання стоїть першим у порядку денному. Без сумнівів, що обговорення буде дуже емоційним і складним. Прогнозуємо, що прийняти рішення не вдасться. Напередодні місцевих виборів депутати не зберуть більшості голосів за непопулярну реформу, яка може зменшити їхні шанси бути переобраними на новий термін.

Газета Галичина