Як інтегрувати колишні задвірки Станіслава в сучасний Івано-Франківськ

Майже 0,14-гектарну земельну ділянку в цьому Богом і владою забутому кварталі давньої забудови взяло позаторік у суборенду приватне підприємство «Санліт—Захід», аби розгорнути тут сучасне житлове будівництво.

Проте спроби забудовників почати роботи, на що в них уже є всі необхідні дозвільні документи, наштовхнулися на опір частини мешканців будинків № 25 і 25-а на вул. М. Підгірянки, які прилягають до потенційного будмайданчика.

Водночас власники квартир ще одного прилеглого будинку, який тут називають «бараком», за адресою: Відкрита, 25,  навпаки, підтримують прагнення будівельної фірми. Адже їх реалізація дасть їм можливість переселитись із пристосованих під житло приміщень до сучасних помешкань. За словами місцевого жителя Михайла Марищука, вони готові хоч сьогодні переїжджати куди завгодно, лиш аби у пристойні оселі. Й навіть дорікають сусідам за те, що ті своїм спротивом перешкоджають їм поліпшити умови проживання.  
Справа набула медійного розголосу й додала клопоту депутатам міськради. При виконкомі створили спеціальну комісію для залагодження цього протистояння, яку очолив перший заступник міського голови Івано-Франківська Зіновій Фітель. Та оскільки напругу й досі не вдалося розрядити, і ситуація тут залишається невизначеною, керівники ПП «Санліт—Захід» організували своєрідний прес-тур місцями тієї «слави» і підтвердили «на камеру», тобто привселюдно, що реалізація цього будівельного проекту обернеться в підсумку вигодою як для тутешніх жителів, так і для міста загалом.

«Санліт—Захід» обіцяє компенсацію
— На означеній земельній ділянці плануємо спорудити шестиповерхову будівлю на 25 квартир з підземними гаражами, — розповідає виконавчий директор будівельної компанії «Приватне підприємство «Санліт—Захід» Василь ДЕЙЧАКІВСЬКИЙ. — Звісно, доведеться знести розташований тут напіврозвалений-напівобгорілий сарай на 11 комірок, декотрими з яких ще користуються тутешні мешканці. Але натомість рівно стільки ж і такого ж розміру господарських приміщень спорудимо в підвалі цього будинку. і надамо їх усім, хто підтвердить право власності на ті комірки. До речі, наразі до нас уже звернулися двоє із власників тих господарських приміщень, і з одним із них ми вже уклали відповідний договір.
Проте це тільки перша черга проекту, який збираємося тут здійснити. Коли ж розпочнемо будівельні роботи, то візьмемося й за переселення всіх 13 родин мешканців тутешнього «бараку» до сучасних помешкань у новобудовах міста. Надамо їм житло, наголошую, не в гуртожитках чи в так званих малосімейках і не в спорудах панельного типу, а в гарних цегляних будинках. З главами семи сімей уже підписали відповідні договори, з іншими ще тривають перемовини та загалом згоди дійшли. Причому дослухаємося до потреб кожної родини. Приміром, комусь із власників, скажімо, двокімнатних осель виділяємо такі самі помешкання, а комусь йдемо назустріч і надаємо замість однієї двокімнатної дві однокімнатні.
Коли ж таким способом викупимо приміщення «бараку», то матимемо право — і скористаємося ним — клопотати перед міськрадою про надання «Санліт—Заходу» в оренду земельної ділянки під цією спорудою для реалізації тут другої черги нашого проекту. Нині ще зарано говорити, яку саме житлову висотку заплануємо тут спорудити. Не варто забігати так далеко наперед тепер, коли ще не почали реалізацію й першої черги. Але наші наміри й далі провадити тут житлове будівництво — тверді. 
За таким же порядком, гадаю, дійде справа й до згадуваних будинків на вулиці М. Підгірянки. Бо коли зведемо поблизу них дві ошатні новобудови, то цілком імовірно, що про будівництво третьої нас попросять самі їхні мешканці. Отак працюватимемо, доки на місці кварталу старої забудови не виросте цикл житлових багатоповерхівок у сучасному стилі, а всі 40 тутешніх сімей не отримають комфортабельне житло. Причому це буде і впорядкована територія з належною інфраструктурою — дитячим та спортивним майданчиками, зеленими насадженнями... Все зробимо так, як того вимагають відповідні нормативи, щоб ліквідувати цей осередок запустіння в центрі міста і створити натомість ошатний архітектурний ансамбль.

Сарай — як останній бастіон...
Однак мешканці проблемної території слабо вірять у таку віддалену перспективу, оскільки, мовляв, будівельна компанія має документацію на забудову лише земельної ділянки, яка охоплює частину двору, утвореного зведеними у формі букви «П» будинками на вул. Відкритій та М. Підгірянки. Натомість вони жадали б усього й одразу. Якщо хочете тут будувати, кажуть люди, то спершу відселіть звідси мешканців усіх трьох будинків, влаштуйте їх в оселях міських новобудов, а відтак зрівняйте ці споруди з землею й будуйте що завгодно. Проте в «Санліт—Захід» переконують, що переселити відразу 40 родин просто немає змоги. Зрештою, якщо б і вишукали таку можливість, то все одно існують певні ризики, які не дозволяють братися за справу з таким розмахом. Скажімо, де гарантії, що земельну ділянку в центрі міста під майданчиком, готовим для зведення відразу трьох-чотирьох житлових багатоповерхівок, депутати міськради погодяться віддати в оренду саме тій фірмі, котра його облаштує? Чи не знайдеться хтось із її конкурентів, хто накине оком на цю територію? Живемо ж у непростий час, коли ні в чому не можна бути певним...
Отож таке діло, доводять керівники будівельної компанії, потребує поступовості й поетапності, але сумніватися в цих далекосяжних планах немає підстав. Вони запевняють, що коли розпочнуть зводити перший будинок, то вже не зупиняться на досягнутому й довершать проект, аби створити тут обіцяний житловий комплекс. Власне, для цього й починали цей рух. інакше для бізнесу було б невигідно обмежитися тільки однією шестиповерхівкою. Задля лише цього нічого було й тин городити...
Як підказують аналітики будівельного ринку міста, репутація ПП «Санліт—Захід», яке входить до групи компаній «Новий дім», аж ніяк не дає підстав підозрювати його в будівельних махінаціях чи іншій нечесній грі. Фірма вже спорудила відомий житловий комплекс на розі вулиць Мазепи й Гординського та багатоповерхівки на Новгородській і Залізничній в обласному центрі
Зрештою, судячи з тих масштабних зустрічних пропозицій забудовникам, протестувальники не проти б перебратися в комфортабельніші, ніж їхні нинішні помешкання, оселі.  Але, схоже, не воліють нічим для цього поступитися. Хочуть забудувати наше середовище проживання, обурюються вони. і тримаються за руїни сараю на своєму подвір’ї, мов за крайній бастіон. А також наводять останній «доказ королів»: якщо сюди почне курсувати важка будівельна техніка, якщо візьмуться рити котлован, то їхні столітньої давності будинки, які вже й так тріщать і осипаються, почнуть розвалюватися на очах. 
Безумовно ці побоювання людей цілком слушні. Та керівники фірми, профільні експерти твердять, що у накресленнях цього будівництва передбачено суворе дотримання всіх державних будівельних норм стосовно відстаней між краями майбутнього будмайданчика по всьому його периметру та прилеглими до нього будівлями різних категорій. і що фахівці компетентних організацій, які видавали ПП «Санліт—Захід» декларацію на початок будівельних робіт та інші дозвільні документи, все прискіпливо перевірили перед тим, як піти назустріч забудовникам, тому вважають, що ніякої загрози нічиєму житлу немає. Проте люди не хочуть дослухатися до цих аргументів. Натомість їм усюди ввижаються намагання обманути їх і лише нібито видурити в них дозвіл на забудову їхньої прибудинкової території.

Рушійна сила веремії?
Звичайно, коли на об’єкті запрацюють будівельники, то тутешнім мешканцям справді гарантовані всілякі труднощі й незручності. Але вони будуть тимчасовими, і їх можна просто перетерпіти. Заразом у цій історії впадають в око кілька дивних моментів, які задля об’єктивності не можна обійти. Передусім стверджувати, що існує аж такий уже масовий рух жителів проти намагань модернізувати цей старий житловий глухий кут, який ніби заховався за пристойним фасадом кінотеатру «Космос» було б перебільшенням. Виступає переважно група «громадських уповноважених». І цікаво, що першу скрипку серед них грає активіст, котрий не проживає в жодному з тих будинків, які фігурують у справі. Проти нього вже й кримінальне провадження порушили за перешкоджання веденню будівництва й підбурювання людей до цього. Та він і далі енергійно захищає «скривджених». Чого б це? 
З другого боку, на подіум «випливли» два металеві гаражі, розташовані у дворі в межах ділянки, наданої під забудову, які є невідомо чиїми. Втім, деякі громадяни кажуть, що то їхнє майно, та вони не можуть пред’явити свідоцтва про право власності на нього. Оскільки ті «малі архітектурні форми» ніде не значаться на мапах міста, є всі підстави демонтувати їх як незаконно встановлені споруди.
Ясна річ, що цього не можуть допустити позірні власники «нічийних» конструкцій. і чи не є саме цей інтерес рушійною силою великої веремії у малому кварталі? Скидається на те, що, виступаючи проти перебудови на сучасний лад давнього житлового закутка, його мешканці насправді захищають лише «анонімні» гаражі. Як виглядає, люди воліють, аби ті бовваніли тут ще стільки часу, скільки простояли, а вони самі й надалі залишались у становищі застряглих на задвірках колишнього Станіслава, або, як влучно зазначила «Галичина» у згадуваній публікації, «між XIX і XXI століттями». Лиш аби ніхто нічого не рушив в їхньому усталеному житті. Але яка тоді в них перспектива, якщо через їхній опір «Санліт—Захід» відмовиться від наміру будувати тут житло? Напевно, вони втратять усіляку надію отримати нормальні квартири, хоча на нові оселі, які їм давно обіцяли, чекають-сподіваються ще з 80-х років минулого століття. 
— Підстави для нагнітання соціальної напруги в цьому мікрорайоні цілковито надумані, — підкреслив у коментарях до ситуації для журналістів директор ПП «Санліт—Захід», депутат обласної ради Роман ЯКОВИНА. — Людей штучно ворохоблять, розповідають їм байки про нас, що ми буцімто обманюємо, не виконуємо своїх зобов’язань та обіцянок і т. д., чого ніколи не було. Немає сумніву, що ті, хто це робить, які навіть не є мешканцями будинків, прилеглих до нашої земельної ділянки, мають у цьому свої інтереси. Задля їх задоволення вони й намагаються зірвати будівництво, виставляючи нас у непринадному світлі. і не задумуються, що своїми діями, по суті, позбавляють пристойного майбутнього як жителів «барака», так і інших будинків того острівка давньої забудови.
Мешканців будинку на вул. Відкритій, 25 ми запланували переселити в міські новобудови вже до кінця нинішнього року. Що ж до другої та третьої черг нашого проекту, то жителі цієї старої частини міста можуть не сумніватися — то цілком реальна перспектива. Навіть за умови відселення почергово, протягом кількох років поспіль, 40 сімей і забезпечення їх модерним житлом для нас цей проект все одно зостається вигідним ділом. Лише нам потрібні гарантії міської влади, що земельні ділянки на вул. М. Підгірянки під забудову нададуть таки нам, а не комусь іншому. 
Річ ще й у тому, що восени мають відбутися вибори до місцевих рад. Невідомо, які політичні процеси тоді відбуватимуться в місті, хто прийде до влади в обласному центрі і як він вирішуватиме такі складні питання. Тому труднощі є й, очевидно, ще будуть, але вони об’єктивні. і спільно з людьми їх можна долати. Проте коли до наших аргументів не дослухаються, не йдуть на жоден компроміс, а натомість висувають ультиматуми, вимагаючи негайного переселення всіх мешканців кварталу, то це для нас абсолютно неприйнятне. Адже закон — на нашому боці. 
Зрештою, такі максималістські вимоги навряд чи є конструктивним підходом і для розв’язання проблеми  старої забудови в центрі міста загалом. Але то клопіт передусім міської влади, яка мала би сказати в цьому своє вагоме слово, а не забудовника «Санліт—Захід».

P. S. Поки матеріал готували до друку, 30 квітня робітники будівельної компанії спробували огородити ділянку в старому кварталі міста, надану підприємству під забудову, захисним парканом. Однак місцеві жителі не дозволили їм це зробити. Перший заступник міського голови Зіновій Фітель, який побував на місці протистояння, запевнив сторони конфлікту, що найближчим часом у кварталі старої забудови відбудеться виїзне засідання погоджувальної комісії МВК, яка спробує досягти компромісу між забудовниками та мешканцями будинків у районі вулиць Відкритої та М. Підгірянки.

Газета Галичина