Яку професію обрати, щоб завтра не лишитись без роботи?
Яку професію обрати, щоб завтра не лишитись без роботи? «ЗК» дізнавався, кого потребуватиме місцевий ринок праці через п’ять років
Юлія – випускниця юридичного факультету місцевого вишу. П’ять років чесно відходила на пари, навчалась старанно, але те, що робота за спеціальністю не світить, зрозуміла ще задовго до випускного, пише ЗК
«Юристам роботу знайти не те що важко – нереально, – скаржиться дівчина. – Вакансій не пропонують навіть за «благодійний внесок» при працевлаштуванні. Або пропонують, але із заробітною платою нижчою, аніж у продавця на ринку».
Після півроку поневірянь на біржі праці дипломованому юристу Юлії у пригоді стали курси шиття, які вона закінчила ще у школі. Дівчина почала шити одяг на замовлення, спочатку знайомим, потім знайомим знайомих... Сьогодні це її основний заробіток. Не ззуваючи домашніх капців, Юлія заробляє 2-4 тисячі гривень на місяць.
«За гроші, які я витратила на виш, зараз могла б купити пристойну іномарку, – каже Юлія. – Нізащо не пішла б на юридичний, якби тоді мала сьогоднішній розум».
П’ять років тому Юлія, як і тисячі абітурієнтів, піддалася спокусі тодішніх тенденцій ринку освіти, коли спеціальності юриста та економіста переживали справжній бум. Останні нині активно перекваліфіковуються у бухгалтерів, а «жреці феміди» поступово заповнюють собою вакансії у найрізноманітніших сферах – послуг, ритейлу, нерухомості та ін.
Натомість фахівців зі спеціальностей, які п’ять років тому серед молоді вважалися непопулярними – електрики, зварювальники, слюсарі, помбури, – роботодавці готові хапати із тельбухами. Їм пропонують високу заробітну плату навіть за відсутності досвіду роботи. Для їх навчання в Івано-Франківську запрацювали оперативні дев’ятимісячні курси, і все через кадровий голод.
Нинішні випускники шкіл, пролистуючи списки пропонованих вишами спеціальностей, перебувають у сум’ятті. Спостерігаючи за тенденціями на місцевому ринку праці, багато з них узагалі готові відмовитись від вищої освіти на користь ПТУ, бурс або спеціалізованих курсів. Мовляв, кухар, манікюрниця чи бармен, на відміну від юриста, в наш час без роботи (добре оплачуваної) не залишиться. А через кілька років?
Вузи чи курси
«Престижність вищої освіти у наступні 5 років, безумовно, збережеться, – впевнена власник та директор кадрового центру «Персонал +» Тамара Кайгородцева. – Її наявність буде залишатися пріоритетом для отримання роботи. Але обов’язковість її як критерію, навіть для високооплачуваної роботи, відпаде».
Сьогодні умову «вища освіта» в оголошеннях роботодавці вказують радше через кому. Серед працедавців зростає попит на випускників середніх спеціальних навчальних закладів або тих, хто має за плечима досвід будь-якої некваліфікованої роботи – офіціанта, прибиральника, гувернантки. Наймач, що бачить перед собою кмітливого, енергійного, розумного, амбітного працівника, нехай і без диплома, візьме такого на роботу не задумуючись. Принаймні на випробувальний термін, давши можливість проявити себе.
«До мене приходять 20-річні шукачі роботи, за плечима яких коледж і кілька років досвіду роботи, плюс заочне навчання у вузі. Вони затребувані більше, ніж випускники стаціонару без жодного дня досвіду роботи», – каже Тамара Кайгородцева.
З цим погоджується генеральний директор консалтингового центру «Перспектива-М» Марічка Артиш.
«Щоб будь-який документ про освіту мав вагу при отриманні роботи чи кар’єрному рості, має значення не тільки практичний досвід. Особисто я звертаю увагу на внутрішню мотивацію молодої людини, на що вона витрачала час поза навчанням; чи має розуміння, від чого залежить, скільки вона буде заробляти і т. д», – каже Марічка Артиш.
Об’ємну нішу на місцевому ринку освіти зайняли різноманітні спеціалізовані курси.
Вимальовується тенденція, що поступово осідає у головах молодих-«зелених»: для того, щоб отримати добре оплачувану роботу, достатньо пройти кількамісячне навчання із нарощення вій, манікюру, макіяжу, крою і шиття, масажу, фотографії… Зробити інвестицію, купивши необхідне обладнання, і розправити кишеню для бурхливого грошового потоку від діяльності. Це поверхневий стан речей, впевнена Марічка Артиш, у наступні 5 років він не збережеться:
«Зазвичай такі тенденції завершуються перенасиченням ринку пропозицією і з часом залишаються тільки ті, хто є справді фахівцем своєї справи і має певну лояльну клієнтську аудиторію. Інші або виходять з ринку, або працюють практично в мінус».
Тільки курсів для заробітку точно буде замало. Бізнес має бути чітко «сфокусованим» та мати добре налагоджене управління всіма процесами, навіть якщо «бізнес» – це тільки одна людина.
На думку заступника директора з персоналу корпорації «Глобал консалтинг» Тетяни Муравйової, майбутнє вітчизняного ринку праці напряму залежить від трьох факторів: інвестиційного клімату, реорганізації в державних структурах, (реальної, а не декларованої) та, власне, системи освіти. А саме її готовності адаптуватися під вимоги часу.
«Якраз у цьому плані ми відстаємо, мінімум, на 10 років. І ніякі курси не допоможуть це в повній мірі компенсувати», – вважає Тетяна Муравйова.
Юристи будуть
Експерти ринку праці прогнозують значне зростання при працевлаштуванні ролі знання іноземних мов.
«В наступні 5 років на Прикарпатті буде динамічно розвиватися туризм, – вважає Тамара Кайгородцева. – Відтак, найбільш затребуваними будуть професіонали зі знанням 2-3 іноземних мов: перекладачі, екскурсоводи, менеджери готельно-ресторанних комплексів, керівники закладів громадського харчування».
А на думку Тетяни Муравйової, знання іноземних мов узагалі стане тотожним наявності освіти.
Найбільш перспективними галузями розвитку у наступних 5 років в Івано-Франківську буде харчова промисловість, будівельна галузь, сільське господарство, інформаційні технології та телекомунікації, легка промисловість. Найбільшим попитом серед роботодавців користуватимуться професії, пов’язані із виробничою діяльністю. Вони гарантуватимуть вищу заробітну плату і цілком реальну перспективу кар'єрного росту. Популярністю користуватимуться вихователі дитсадків, вчителі та няні-гувернантки, соціальні психологи.
«Буде розвиватися приватний сектор медицини, тому дуже затребуваними будуть фармацевти, медсестри без досвіду роботи», – додає Тамара Кайгородцева.
Але найпростіше влаштуватися на роботу буде фахівцям у сфері ІТ. Найзатребуванішою буде професія інженера програмного забезпечення (1-С). Також буде попит на фахівців у сфері IT-безпеки та веб-дизайнерів.
У найближчі 5 років в Івано-Франківську потрібні будуть інженери-будівельники, менеджери з продажу, маркетологи, фахівці в галузі нанотехнологій. На думку Тамари Кайгородцевої, це найперспективніший напрямок.
Зросте потреба ринку праці і у юристах, зокрема адвокатах. Це відбудеться за рахунок розвитку малого бізнесу та промисловості. Але в тренді будуть лише висококваліфіковані фахівці. Попит на посередність серед роботодавців у сфері юриспруденції не котуватиметься.
Незатребуваними через 5 років будуть робочі професії: білетер, паркувальник, оператор call-центру, ліфтер, листоноша, інспектор ДПС, фасувальник, виконроб. Серед інтелектуальних професій запит на ринку праці зникне на бібліотекарів, випробувачів, кошторисників, копірайтерів, турагентів.
