Загадки лісової трагедії на Прикарпатті
Увечері 16 грудня в лісі неподалік від Микуличина правоохоронці виявили п’ять мертвих тіл: двох дорослих та трьох дітей. Усі застрелені з рушниці. Місцеві шепотілися: на людей влаштували полювання, а міліція у розстрілі сім’ї вбачає ритуальний обряд.
Мешканців Чернівців – 26-річного Віктора Богородецького, його 5-річного сина Юрка, громадянську дружину Тетяну Власюк з 4-річним сином Артемом і 5-річною дочкою Яною – знайшли вбитими пострілами з одноствольної мисливської рушниці. Всі вони лежали на стежці в микуличинському лісі за 130 кілометрів від рідної домівки.
В один кінець за тисячу гривень
В охоронця місцевого нафтового підприємства Едуарда Савіна під час об’їзду території поламалася машина. Підприємство розташоване глибоко в лісі, за кілька кілометрів від Микуличина. Поки він крутився біля авто, з лісу до нього почав гукати хлопчик. Через мить дитина зникла – малого покликав назад жіночий голос.
«Хлопчик плакав, кричав, кликав: «Дядя! Дядя!» Я до нього вирішив підійти, він від мене втік в ліс. Далі я не пішов, бо було темно, а я при собі нічого не мав», – розповідає Едуард. За якийсь час він почув постріл, подумав, що хтось вийшов на полювання. Охоронець зупинив попутку, яка взяла його машину на буксир, добрався до найближчих житлових хат та подзвонив за допомогою до друзів. Поки він разом з ними повернувся в ліс, минуло більше півгодини. Взявши ліхтарики, чоловіки пішли шукати дитину. На стежці недалеко від дороги вони побачили людей, що лежали в ряд, зрозуміли, що люди мертві, та викликали міліцію.
«Вони були, як звичайні туристи, – спортивний костюм, рюкзак. Коли чоловік з таксистом по телефону домовлявся про екскурсію, сказав, що розраховує витратити від тисячі до двох тисяч гривень. Зрозуміло, що це забагато для такої прогулянки, не зрозуміло, чому вони вирішили заплатити такі гроші», – розповідає працівник прокату лиж Микола Лозінський. До нього по обіді прийшла ця сім’я: двоє дорослих та троє дітей. «Батько сказав, що хоче «дітей відвезти на природу подивитися», запитав, чи можу я когось порадити. Я подзвонив знайомому таксистові», – додав Лозінський.
Поки батьки у придорожньому прокаті пили каву та чекали на машину, хлопчик у синій курточці (той, що згодом кликав «дядю») бігав уздовж складених в ряд лиж. Микола пригадує, що його звали Юрчик і він був непосидющий. Двоє інших дітей тулилися до мами, сиділи на лавці, звідти розглядали яскраве лижне спорядження.
Нічого особливого працівник прокату тоді не зауважив. Чоловік та жінка спокійно чекали на машину. У нього був чорний наплічник, у неї – жіноча сумочка. Звідки ці люди прийшли, Микола не бачив, але гадає, що, швидше за все, зі сторони села. Кажуть, що родина приїхала маршруткою та одразу ж прийшла замовити екскурсію. Бо в Микуличині ніхто не знав, де вони поселилися, речей у них практично не було.
Батько сімейства заплатив таксистові дві сотні гривень. А коли приїхали на місце, він ще тисячу витягнув. «Таксист каже: це забагато. На що чоловік відповів: все нормально, бери. Коли він запропонував їм номер телефону, аби забрати їх з лісу, люди відмовилися і байдуже на нього подивилися», – таку розмову нам переповів інший микуличинський таксист. За його словами, чоловік з жінкою попросили, аби водій їх залишив на галявині.
У лісі сутеніло, а галявина була за сім кілометрів від центральної дороги. Місцеві називають це «участок Полумистий». Тут полюбляють відпочивати не лише селяни, сюди завжди провозять туристів. Це невеличка поляна, на ній лавка, мангал та вихід до річки, а зліва – стрімкий захід до лісу…
Стежиною, де розігралася кривава трагедія, колись їхала карпатська вузькоколійка. Рейки та шпали люди розібрали, залишилась утрамбована доріжка. Тіла були складені в ряд, крові небагато, слідів волочіння не було.
Рідні не ймуть віри
На місці трагедії одразу працювали кінологи, криміналісти, експерти. Виявили, що тіло Тетяни було тепліше за інші. У чоловіка була прострелена голова під вухом. Одному хлопчику куля влучила під око, другого – вразила в потилицю, а дівчинку – в голову. У жінки вогнепальна рана під бородою. На місці вбивства знайшли вісім гільз, зброя не зареєстрована. Зважаючи на те, що рушницю знайшли біля тіла жінки, а також на положення її тіла, припускають, що вона могла застрелити всіх, а потім себе. За неофіційною інформацією, жінка вміла стріляти, цьому її навчив перший чоловік.
Головна версія правоохоронців – вбивство дітей з подальшим самогубством дорослих. Ймовірно, батьки перебували у якійсь секті.
Він і вона народилися в один день – 20 листопада. Чоловік був на рік старший. Вдома у нього знайшли багато окультної літератури, тому правоохоронці схиляються до версії, що це ритуальне самогубство. Але також досліджують і інші версії.
Офіційно в прокуратурі ці дані не підтверджують, посилаються на таємницю слідства. Але родичі й односельці Тетяни спростовують її зв'язок з якими-небудь сектами. «Я вважаю, що книги їм підкинули», – повідомила через ЗМІ сестра Тетяни Валентина.
Рідні та знайомі загиблих – приголомшені. Кажуть, родина була цілком нормальною і мала плани на майбутнє. Як розповідає мати Тетяни Людмила Нищук, вранці 16 грудня Таня і Віктор з дітьми вирішили прогулятися в торговий центр, про що сказали матері Віктора. Обоє там працювали, але в той день у Віктора був вихідний, а Таня була на лікарняному. Напевно, хотіли закупитися до свята.
«Таня останніх сім років жила в Чернівцях, — розповідає Людмила Миколаївна. — Зі своїм першим чоловіком Славою Мельничуком розлучилася. Познайомилася з Віктором. Він був прекрасною людиною, добрим, правильним таким. Коли розлучався зі своєю першою дружиною, виховання та утримання сина Юри взяв на себе. Не пив ні краплі спиртного, був вегетаріанцем, захоплювався йогою і спортом. 20 листопада у Тані був день народження — їй виповнилося 26 років. Вона приїхала з Віктором до нас. Відзначили, погуляли… Незадовго до вбивства я говорила з Танею, вона була щаслива». Мати переконує, що діти готувалися відзначати Новий рік і Різдво, накупили ялинкових іграшок, подарунків, одягу собі і дітям.
Версій подій, які могли розгортатися в лісі, небагато. Для того, аби жінці вбити дітей та чоловіка, їй би довелося ставити їх в ряд. Бо, нагадаємо, слідів волочіння немає. Звідки з’явилась рушниця – також невідомо. Чоловік, який для них викликав таксі, бачив невеликий наплічник та жіночу сумочку. Експерти пояснюють, що одноствольна мисливська рушниця розкладається, в такому стані вона завдовжки до 80 сантиметрів, тому сховати її доволі просто. Також вони кажуть, що на перезарядку рушниці треба щонайменше 3 секунди, а недосвідченому – і до 10-ти.
Відомо, що вдалося втекти лише Юрчику, але і його жінка, буцімто, забрала назад. Від місця, де знайшли тіла, до місця, де він кликав на допомогу, треба пройти добрий шмат, зробити це 5-річному малюку в темному лісі непросто.
Родичі запевняють, що до окультизму і сектантства не було схильності ні у Віктора, ні у Тетяни, але міліція наполягає на іншому: у чоловіка знайшли книги про магію.
Місцеві люди подейкували, що їх вбили через борги. Але проблема в тому, що про місце, куди таксист завіз сім’ю на прогулянку, він нікому не повідомляв. Та й вони лісових галявин в околицях Микуличина не знали. Якби за ними їхала чужа автівка, побачили б одразу, бо дорога до лісу доволі вузька. До того ж, попри дорогу побудовано кілька котеджів, на території яких є камери спостереження. Якби була інша невідома машина або таксист у лісі затримався, правоохоронці дізналися б одразу.
Можливо, в душі у жінки відбувалось щось не те. В одному з останніх записів на її сторінці у соцмережі є такі слова: «Вибачте за весь мій біль. Вибачте за те, що я чекаю кінця цього болю. Вибачте за те, що дивлюся, як ви йдете... Вибачте за все».
20 грудня в Чернівцях поховали Віктора Городецького і його 5-річного сина Юрка, а в селищі Першотравенськ на Житомирщині — Тетяну Власюк з 4-річним сином Артемом і 5-річною дочкою Яною.
Микуличинські люди трагедією родини з Чернівців шоковані. «У нас такого ніколи не було, і дай Боже, аби не було», – каже Надія Годорак. Вона цією стежкою ходить збирати ягоди та гриби і на місце загибелі родини принесла свічку, прийшла помолитися за душі померлих…
Ірина Тимчишин, Галицький кореспондент
