Чому прикарпатці вірять у фейки про викрадення дітей і не тільки

У середу, 6 березня, в соціальних мережах з’явилась інформація нібито в Івано-Франківську двоє чоловіків намагалися вкрасти дитину із дитячого садочку.

Інформація отримала безліч поширень, та навіть з'явилась у місцевих ЗМІ. Втім, пізніше стало відомо, що дитину ніхто й не намагався викрасти. А причиною такого повідомлення став конфлікт у сім'ї.

У прес-службі управління Нацполіції в області розповідають, що правоохоронці вирішили перевірити інформацію та зв’язались з мамою хлопчика. Від неї стало відомо, що хлопчик знаходиться вдома.

«За вказаною публікацією правоохоронці проводять перевірку та перевіряють інформаціяю щодо наявного конфлікту в сім'ї», - каже прес-секретар Лідія Бойко.

Водночас в прес-службі управління СБУ в області вважають, що подібні фейки не що інше, як звичайна технологія дестабілізації суспільства від росіян.

Прес-офіцерка УСБУ Марія Римар зауважує, що останнім часом у мережі з’являється дуже багато інформації про спроби викрасти дітей. Втім, вона ніколи не підтверджується. Навіть поверховий пошук в інтернеті показує, як мінімум чотири області, де поліція спростовувала такі фейки.

"Звісно ж, викрадення дітей можуть бути. На жаль. Втім, зазвичай у цих повідомленнях немає навіть частини правди, це звичайна технологія дестабілізації суспільства від росіян, спрямована викликати емоції та вимкнути розум, спровокувати панічні настрої, підірвати довіру. Чому діти? Бо ніщо так не може дестабілізувати людей, як загроза життю її дитини. Коли їде сплеск емоцій менше місця залишається в підсвідомості на роботу мозку. В такі моменти можна вливати якусь іншу інформацію, вона пройде повз когнітивну складову розуму та зразу буде діяти на підсвідомість" - впевнена Марія Римар.

Психологиня Наталія Чаплинська додає, що фейки – це реальна психологічна зброя, такий собі інформаційний вірус.

"Ми живемо в час коли багато інформації є неправдивою, тож її потрібно ретельно перевіряти. До того ж, люди вірять всьому, що стосується дітей, адже хочуть їх захистити. Тому насамперед треба звернути увагу на те, які емоції викликає новина. Якщо інформація піднімає емоції дуже збурено, варто задуматись чому саме. Як правило, фейки розраховані на емоційне включення людини. Це технологія, яка працює з масовою свідомістю. Також фейки розраховані на те, що її з однієї сторони легко перевірити, а з іншої – важко. Потрібно знайти першоджерело», - каже психологиня.

За її словами, фейкова інформація розрахована на легконавіюваних людей. Такими є близько 50 – 60% населення. Також є проблема в інформаційній грамотності та юридичному невігластві суспільства.

«Зазвичай, у фейках 20 – 30% правдивої інформації. Далі до неї докидають те, що потрібно. Тому людей важко переконати у неправдивості інформації. Насправді їх вкидають для того, щоб перевірити, як зреагує суспільство. Це може бути провокація задля підриву довіри до влади, правоохоронців та медіа зокрема», - акцентує Наталія Чаплинська.

Також Наталя Чаплинська вважає великою проблемою бажання людей розповісти про себе побільше у соцмережах. Адже цим можуть скористатися шахраї та виманити гроші під будь-яким приводом. Відтак, психологиня закликає людей менше викладати про себе та своїх дітей інформації у соціальні мережі.