Де туристам варто побувати на Тлумаччині

news-image: Де туристам варто побувати на Тлумаччині
Тлумацький район має багато цікавих місць, які варто побачити туристам.

Перебуваючи на Тлумаччині багато туричтів не знають куди можна піти і на що подивитися. Тож Бліц-Інфо рекомендує кілька цікавих варіантів для екскурсії, з порталу igotoworld.com.

Музей-кімната Марійки Підгірянки, Тлумач

Невелике провінційне містечко Тлумач, що знаходиться в 28 км від Івано-Франківська, досить древній: перша згадка про нього датована 1213 роком. У районах Тлумача в різний час з`явилися на світ скульптор М. Бриньскій, український мовознавець Б. Кобилянський, перекладач і поет К. Климкович, також тут жила і працювала вчителькою поетеса Марійка Підгірянка.

У 1991 році при районній дитячій бібліотеці був заснований музей-кімната Марійки Підгірянки (справжнє ім`я - Марія Ленерт-Домбровська), присвячений її життю і творчості. В основному Підгірянка писала для дітей. Головні теми її віршів - оспівування красот рідного краю, карпатської природи, мрії про світле майбутнє. У самої поетеси була велика сім`я, в якій виросло четверо дітей: троє синів (Остап, Роман і Маркіян) і дочка Дарина.

Експозиція музею представлена ​​документами та особистими речами поетеси, виданнями її книг, власноруч написаними дидактичними матеріалами. Додатково в експозиції зібрані близькі за своєю тематикою роботи художників, скульпторів і композиторів, а з 2006 року музей-кімната поповнилася ще одним стендом. 


Музей-кімната Марійки Підгірянки, Тлумач

Адреса музею-кімнати: Івано-Франківська область, м Тлумач, вул. Шевченка, 12а.

Музей етнографії та побуту, Тлумач 

За багаторічну історію існування міста Тлумач (Івано-Франківська область) люди, у різний час жили в ньому, встигли пережити безліч подій, починаючи з найдавніших часів. І саме музей етнографії може показати переходи від однієї епохи до іншої, продемонструвати ті досягнення, які були напрацьовані на кожному з етапів розвитку.

Народний дім - так в дореволюційній Росії називали клубну установу, де розміщувалися зазвичай бібліотека, лекційний зал, недільна школа, чайна і т.д. Приблизно таким же культурно-просвітницьким цілям присвячений такий будинок в Тлумачі. Саме тут, у двох кімнатах, розташований музей етнографії та побуту, його відкрили в 1981 році.

Його автентичні речі і предмети оповідають про багату історію цієї землі. Також тут демонструються національний одяг, вишивки, полотна місцевих художників, верстати, які колись використовувалися в промислових цілях.

Тлумач дійсно має багатющу історію. Цей райцентр, який до 1940 року називався Товмач - одне з найстародавніших поселень в прикарпатському Покутті. Вперше про нього йдеться в літописах 1213. Втім, допускається, що містечко ще давніше, оскільки в 30-ті роки минулого сторіччя на околицях археологи виявили поховання часів бронзового століття.

За переказами, на цій землі з часів правління князя галицького Ярослава Осмомисла жили Товмач (перекладачі), які несли митну службу, супроводжували його і вели переговори з добиратися сюди по Дністру закордонними купцями, галицькими князями з приводу торговельних угод.

У 1448 році місто отримало Магдебурзьке право, а в 1511 - привілей на проведення щорічних і щотижневих ярмарків. У той час тут стояв розкішний замок. Але він не зберігся. Про існування замку нагадують хіба що гарматні ядра, які довгий час знаходили місцеві жителі.

З середини 16 століття Тлумач став містом умільців, великим центром всіляких ремесел. Тут відкривають свою справу ковалі, столяри, малярі, брадобреи. У 1810 році місто потрапляє у власність поляків знатного роду Дзедушицьких, що володіли ним до 50-х років 19 століття. У 1838 році тут побудували цукровий завод, який був одним з найбільших в Європі.

Це лише найголовніші віхи в історії Тлумача. Експонати музею етнографії та побуту відображають їх. Тлумач - невелике містечко, в якому архітектурних пам`яток практично не залишилося. Колишній, давній Толмач старожилам нагадують хіба що старовинна будівля музею, а також приміщення міськради і кілька будівель у центрі міста.

Музей етнографії та побуту, Тлумач

Водоспад Дівочі сльози, село Ісаків 

Водоспад «Дівочі сльози» – один із улюблених природних об’єктів на туристичних маршрутах Прикарпаття, який принишк поблизу села Ісаків Тлумацького району Івано-Франківської області між нестримним повноводдям Дністра і густими лісовими хащами. Не варто плутати його із двома іншими однойменними водоспадами: «Дівочі сльози» є ще поблизу Яремче та на Тернопільщині.

Зачарування викликає спостереження за маленькими потічками, які пробиваються крізь вапнякові породи і спадають вниз по травертиновій брилі. Омиваючи її багаторічні мохові нарости, кам’яніють і роблять брилу об’ємнішою. Краплини, які спадають, переливаються всіма кольорами веселки від променів сонця навесні та  влітку, а від морозного подиху взимку створюють продовгуваті бурульки, що нагадують дівич-плач. Тому приїхати сюди можна будь-коли, і, пройшовши облаштованими еко-стежками, допитливі краєзнавці побачать диво, створене багаторічним норовом природи.

Водоспад у цифрах і фактах

Основа брили – травертин. Це мох, який ріс сотнями років, відмирав і перетворювався в камінь, стаючи основою для наступного розростання шару моху. Протяжність брили – 3,5–4 метри. Струмочки води, спустившись з водоспаду впадають в Дністер. Водоспад входить до переліку пам’яток регіонального природного парку «Дністровський». Поруч печера монаха-відлюдника, який колись відмовився від мирського життя і прожив в печері наодинці з молитвою Богу.

Легенди водоспаду

За словами фольклористів, історія виникнення водоспаду «Дівочі сльози» поблизу Ісакова говорить про те, що колись давно татари забрали в полон українських дівчат. Вели їх Чорним лісом і зупинилися перепочити на ніч біля берегів велета-Дністра. Юні бранки, огорнені відчаєм, піднялися на найближчу скелю, з якої кинулися стрімголов вниз, аби померти на своїй рідній землі, а не в полоні прислужувати яничарам. Відтоді зі скелі почали падати краплі, що нагадували дівочі сльози.

Але, якщо зустрітися і поговорити з місцевими старожилами, то можна поринути в інші не менш таємничі та вражаючі легенди, пов’язані з язичництвом. Зокрема, маревом, яке створюють русалки, які водяться в тамтешніх лісах.

Водоспад Дівочі сльози, село Ісаків

Як доїхати автомобілем: їхати з Івано-Франківська до Ісакова 1 годину дорогою Н18 і Р20, відстань – 50 км.

Пішки: з села Ісаків необхідно йти облаштованою еко-стежкою, орієнтуючись на марковані вказівники. Дорога насипана гравієм, уздовж якої туристи зустрінуть невеличкі містки, є один крутий спуск. Довжина всього маршруту складає 3,5 км. Відвідавши водоспад, можна перепочити, спустившись, на березі Дністра в 6 альтанках, звідки відкриваються неймовірні пейзажі. 


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 03.05.2019 06:15




загрузка...