Вогняні колеса, "кецка" та ритуальний вогонь: як святкують Юрія в Карпатах


У багатьох селах досі перед святом запалюють у дворах ритуальну юріївську ватру.

Про традиції карпатського святкування в мережі розповіла франківська журналістка Анна-Сабіна Ружицька.

За переконанням гуцулів, що для того, аби відібрати в корови молоко відьмі варто тільки здоїти чужу корову напередодні Юрія, і намастити краденим молоком вим’я власної худоби, яка в цього часу стане давати в три рази більше надоїв. Щоб не трапилося лиха, господарі обсипають подвір’я свяченим маком, а біля стайні розпалюють багаття, куди вкидають якнайбільше гілочок колючого глоду. Вважається що цим також можна захистити овець та корів від нечисті. Велику магічну силу. на думку горян, має і попіл із юріївської ватри, який розсівають по пасовиськах, щоби корови і вівці, споживши звідти сіна, «множилися як попіл».

У селах Бойківщини на Юрія ще спускають згори вогняні колеса. Місцеві хлопчаки заздалегідь збирають хмиз і зносять на найвищу гору в селі, аби розпалити вогнище.

Потім кидають на нього колесо і чекають поки воно запалає. Коли стемніє, колеса штовхають вниз. Дівчат та жінок на гору не пускають. На світанку люди вирушають збирати росу, яка, за повір’ями, теж має цілющі властивості, найбільше, кажуть, допомагає при різноманітних очних хворобах. Вмившись свят’юрською росою, господині йдуть до стаєнь та годують худобу посіченими жовтими квітами, які називають юр’ївками. Вим’я кожної корови і вівці змащують маслом або салом та дуже ретельно доять, бо стільки здоїш на Юрія, скільки матимеш цілий рік. 

На Юрія вперше після зимівлі виганяють худобу та коней на пасовище. Тепер цього звичаю дотримуються не всі й не всюди, бо все залежить від примхливої карпатської погоди. Але там, де це роблять, перед виходом зі стайні, кожній корові на роги ставлять вінок. Це обрядове дійство пов’язане з тим, що корову у вінку влітку не зачепить жоден звір. Виганяють худобу посвяченою перед Великоднем вербою. На ворота кладуть «кецку»--(дернину з весняними жовтими квітами, куди вставляють вербові гілки). І кецка стоїть на воротах аж до свята Івана, тобто до 7 липня.