Як у франківському медунівері навчають реабілітологів

news-image: Як у франківському медунівері навчають реабілітологів
У франківському медуніверситеті уже два роки студенти навчаються за новою спеціальністю – «Фізична терапія, ерготерапія». За перший рік інтерес від вступників зріс утричі, а кафедра вже налагодила співпрацю з двома німецькими вишами.

Чому саме навчають молодих фахівців і яка робота чекає їх потім, дізнавався Репортер.

Вже готові практикувати

Завідувач кафедри фізичної реабілітації, ерготерапії та фізичного виховання, професор Ігор Чурпійрозповідає, що створення факультету і відкриття спеціальності – фізичної терапії і ерготерапії обумовлене часом.

«У спадок від СРСР нам дісталися виключно фізіотерапевтичні методи, з якими хоч раз у житті зустрічався кожен: УВЧ, магніт, кварц, – говорить Чурпій. – А реабілітацією після різних захворювань – інфаркт міокарда, інсульт чи після травми – системно не займалися. Мав пройти час, аби така спеціальність виникла».

Каже, схожий напрямок наразі є у фізкультурних чи педагогічних інститутах, але там майбутніх фахівців більше орієнтують на спортивні травми. Займаються вони відновленням і після захворювань, але менше.

«У медуніверситеті надзвичайно велика база – як матеріальна, так і наукова, – додає Ігор Чурпій. – І медпрацівники, і викладачі мають значний досвід, яким діляться зі студентами, чого не можуть запропонувати інші виші. З першого курсу студенти можуть піти в анатомку, бачити ті препарати, вивчаючи анатомію. Також ходять у клініки, де з ними займається викладач – терапевт чи кардіолог, який за свій досвід мав багато таких хворих, знає їхні особливості. Це наші лікарі – вони розкажуть, покажуть, звернуть увагу на деталі».

Якщо першого року на нову спеціальність вступило 30 студентів, то наступного набрали вже 86. Цього року очікують 100 вступників. За словами Чурпія, абітурієнти розуміють, що професія фізичного терапевта, ерготерапевта – перспективна. Вони не лише бачать себе в цій сфері, а й вже готові практикувати засвоєне. І кафед­ра дає їм таку можливість.

Для проходження ознайомчої практики є десять медзакладів, де студенти вивчають специфіку та отримують розуміння, чим там займаються.

«Вони відвідують, до прикладу, відділення фізіотерапії в обласній лікарні, басейн у дитячій лікарні, хоспіс, – говорить Ігор Чурпій. – На другому курсі ми ввели ще більше практики. Студенти їздили на кілька днів на курорт до Моршина, де знайомилися з роботою великої реабілітаційної бази, аналогів якої в нашій області немає. Все – комплексно і зосереджено в одному місці. Також знайомилися з методами грязелікування у Черче. За третій курс вони отримають ще більше практичних навиків і вже зможуть працювати своїми руками».

Готуватися краще з осені

Ще одне з напрацювань кафедри – окремий навчально-практичний центр.

«У нас є багатофункціональна клітка для витяжок – на Прикарпатті така ж лише в Коломиї, у госпіталі, – розповідає Ігор Чурпій. – Крім того, в центрі є бруси, сходи для відновлення ходьби, куточок з ерготерапії, шведська стінка, дошка Євмінова, багатофункціональне ліжко. Здається, просте завдання – пересадити хворого у візочок і навпаки – перекласти у ліжко. Але коли людина паралізована чи після інсульту, є парези чи наслідки травми, то треба знати, як стати, підняти, взяти – з чого почати: з рук або з голови».

На третьому курсі студенти проходитимуть курс класичного масажу, для якого якраз готують базу – не один масажний стіл на групу, а один стіл на пару студентів, тоді вони зможуть відпрацьовувати вивчене один на одному.

У випускників перспектив – море: від роботи у медзакладах до приватних структур – і як найманцем, і як засновником реа­білітаційного центру, каже Ігор Чурпій.

На спеціальність вступають за загальними правилами. До уваги беруть результати ЗНО, але звичної для медуніверситету планки у 150 балів немає. Радить визначатися з майбутнім фахом ще у вересні, бо до весни потрібно вже точно знати, куди хочеш йти, і готуватися відповідно.

Більшість вступників – випускники шкіл, але тут радо приймуть і з медучилищ. За словами Чурпія, медсестрі чи фельдшеру вчитися буде легше, бо ж залишиться вивчити лише спеціальні науки.

Вартість року навчання – 14 тис грн. На бакалавра треба вчитися чотири роки, на магістра – ще два.

Німецький досвід

Завкафедри загальної практики (сімейної медицини), фізичної реабілітації та спортивної медицини, професор, Василь Міщук був одним з ініціаторів впровадження спеціальності «фізична терапія, ерготерапія». Каже, надихнувся закордонним досвідом, нині налагоджує зв’язки з німецькими університетами Мюнстера і Бонна.

Передбачається, що і викладачі, і студенти зможуть побувати в Німеччині, а фахівці звідти приїжджатимуть до Франківська. Наприклад, у вересні франківських лікарів навчатиме координатор, член Європецської асоціації ерготерапевтів і реа­білітологів. А в кінці листопада приїде ціла німецька делегація, яка допомагатиме в організації навчального процесу.

Професор Пітер Ніланд із Боннського університету подарував франківцям свою навчальну програму і підручник, за яким навчаються європейські студенти. Програму адаптують і з наступного року студентів вчитимуть із врахуванням досвіду Німеччини.

«Проблем у сфері реабілітації нині є багато і перша – це відсутність спеціалістів, яких ми і готуємо. Друга – це те, що у світі підхід до реабілітації є комплексним. У нас, на жаль, створено багато реабілітаційних центрів, але вони займаються окремими напрямами, як от, іпотерапія, каністерапія, коли діти чи дорослі спілкуються з собаками, чи дельфінотерапія, – розповідає Василь Міщук. – А треба організовувати центри з комплексним методом, це знач­но ефективніше».

За підсумками перших двох років навчання вже видно добрі результати – студенти вміють чітко визначити порушення функцій і підібрати відповідні реабілітаційні програми. Тому в них є добра перспектива, зокрема й за кордоном, де такі спеціалісти також потрібні.

«Ми вчимо студентів, як правильно підібрати ортези, коляску чи милиці, користуватися ходунцями – це окрема спеціальність з багатьма особливостями. На другому курсі даємо класифікацію, клінічні прояви і вибір методів реабілітації дітей з аутизмом – спектр для роботи теж великий, – каже Міщук. – Також в Україні зростає кількість побутового травматизму, особливо внаслідок автомобільних аварій. Якщо вчасно провести реабілітацію, таких постраждалих можна швидко повернути до повноцінного життя. Коли в нас буде більше висококваліфікованих реабілітологів, то від цього виграє і держава, і люди».


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою і натисніть ctrl+Enter
Опубліковано: 09.07.2019 06:06




загрузка...