Гіркий спомин про фірму-позичальницю залишився в її робітників-кредиторів
Колишні працівники спільного українсько-ізраїльського підприємства «ТОВ «Лісова компанія «Осмолода», яке понад десять років провадило свою виробничу діяльність у селищі Брошневі-Осаді на Рожнятівщині, вигравши у деревообробної компанії всі судові інстанції, кілька років марно намагалися повернути собі кошти, які свого часу позичили фірмі, уклавши договори поворотної фінансової допомоги на один рік у часі її занепаду.
А повернення цих кредитних коштів через законодавчі процедурні заковики — відкриття провадження у справі про банкрутство підприємства-позичальника і юридичну непоінформованість працівників уже стало неможливим, пише газета Галичина.
Хитрі маневри
Лісова компанія «Осмолода», засновниками якої офіційно значаться ТзОВ «Лісопромислова корпорація «Галичина-ліс» з Івано-Франківська та компанія «Максфілд холдінг лімітед» з кіпрського міста Лімасол, а директорами у селищі Брошневі-Осаді у різні роки були Михайло Левіт, Володимир Юрківський та Олександр Осіпов, для стабілізації фінансового становища у грудні 2011 року почала укладати зі своїми працівниками «договори поворотної фінансової допомоги». Такі договори між працівниками і підприємством — не новизна, а давня цілком правомірна практика в українському бізнесі. Фірми використовують цей прийом для формально законного «погашення» заборгованості із зарплат чи інших нарахувань і таким чином убезпечують себе від можливих невтішних через це юридичних наслідків.
Ініціаторами договорів поворотної фінансової допомоги можуть бути не лише робітники, а й роботодавці. Наприкінці 2011 року «Лісова компанія «Осмолода» в особі тодішнього директора Олександра Осіпова сама ініціювала укладення таких договорів зі своїми працівниками, позичаючи таким чином у них кошти, а через рік підприємство зобов’язувалося повернути людям позики. Компанія вдавалася до таких дій, очевидно, тому, що переживала не найкращі часи своєї господарської діяльності. Адже, як видно зі змісту договорів, позику люди надавали підприємству для придбання сировини, для використання у виробництві, оплати за комунальні послуги і паливно-мастильні матеріали, на виплату заробітної плати і погашення кредитів, митних, брокерських, транспортних, ремонтних, інформаційних та послуг зв’язку тощо.
Таким чином свою фінансову діяльність компанія покривала і за рахунок поворотних позик, наданих працівниками. Люди ж, допомагаючи своєму підприємству, і гадки не мали, що компанія перебуває за крок до банкрутства і про повернення своїх позик їм невдовзі доведеться лише мріяти. Але рік минав, а «Лісова компанія «Осмолода» свої зобов’язання перед людьми не виконувала — не повертала кошти. Натомість у 2012 році почалися звільнення працівників, зокрема і тих, хто уклав з компанією договори про поворотну фінансову позику.
Люди звернулися найперше в управління праці та соціального захисту населення Рожнятівської РДА, яке виявило порушення з боку «Омолоди». У ході перевірки було встановлено, що компанія не виплатила працівникам компенсації за невикористані робочі дні щорічної основної відпустки. Також провадила перевірку і Територіальна державна інспекція з питань праці в івано-Франківській області, яка, своєю чергою, також встановила порушення трудового законодавства. Оскільки компанія добровільно означені кошти поворотної фінансової допомоги не повертала, то деякі її колишні працівники, зокрема Юрій Кіпецький, Мирон Опайнич, Микола Орищин — з Брошнева-Осади і Роман Христонько — з села Голиня Калуського району та інші, вимушені були звернутися до суду.
За поворотом — новий поворот
Рожнятівський районний суд у квітні 2013 року захистив права працівників і задовольнив їхні вимоги — стягнути з підприємства кошти за договорами позики. Та представники спільного українсько-ізраїльського підприємства «ТОВ «Лісова компанія «Осмолода» оскаржили судове рішення в апеляційній інстанції. В підсумку ж у лютому 2014 року Київський вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалив касацію задовольнити частково, ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Тож у квітні 2014 крапку на цій судовій тяганині поставила колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області — скаргу представника ТОВ «Лісова компанія «Осмолода» відхилила, а рішення Рожнятівського районного суду від 2013 року, який задовольнив позов працівників-позичальників про стягнення з підприємства коштів за договором позики, залишила без змін.
Але рішення суду не було виконано через те, що тоді Господарський суд Івано-Франківської області вже порушив справу про банкрутство «Лісової компанії «Осмолода». І держвиконавці відділу Державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції зупинили виконавче провадження і перенаправили вимоги до арбітражного керуючого санацією підприємства ігоря Хлібейчука. Зверталися осібно до нього з листом і самі працівники, щоб внесли їх до списку кредиторів підприємства. Але їм відмовили, мотивуючи тим, що для внесення своїх письмових заяв з вимогами до реєстру кредиторів підприємства-боржника ті пропустили визначений для цього 30-денний термін з часу публікації оголошення в газеті «Урядовий кур’єр» 27 лютого 2013 року, передбачений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
«Ваша заборгованість виникла на підставі укладеного договору поворотної фінансової допомоги від 6 грудня 2011 року, та заява була направлена
21 січня 2014 року. Отже, Вами пропущено тридцятиденний строк подання заяви з майновими вимогами. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягаєѕ», — йдеться у відповіді працівникам арбітражного керуючого санацією ТОВ «Лісова компанія «Осмолода» ігоря Хлібейчука.
Відтак у червні 2014 року люди звернулися в районну прокуратуру із заявою про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами «Лісової компанії «Осмолода», проте прокурор переадресував заяву в міліцію, а у Рожнятівському РВ УМВС кримінальну справу не порушили, тому що не побачили складу злочину у відносинах роботодавців і робітників. У жовтні 2014 року Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив визнати ТОВ «Лісова компанія «Осмолода» банкрутом і почати процедуру ліквідації підприємства, яке провадило свою господарську діяльність у Брошневі-Осаді.
— Нині у компанії нові власники. Але саме завдяки порушеній свого часу судом процедурі банкрутства, — переконаний арбітражний керуючий ігор Хлібейчук, — на підприємстві збережено виробництво, а люди мають роботу. і для району це добре. Адже компанія «Осмолода» мала дуже багато банківських кредитів, тож наслідки могли б бути кардинально іншими. Що ж до колишніх працівників, з якими свого часу підприємство укладало договори поворотної фінансової допомоги, то прикро, що люди здебільшого згадують про закони вже після того, як зіткнуться з проблемами.
...А у людей — колишніх працівників підприємства Юрія Кіпецького, Мирона Опайнича, Миколи Орищина, Романа Христонька та ін. — на згадку про відносини з ТОВ «Лісова компанія «Осмолода» залишився хіба гіркий осад, адже поворотна фінансова позика для них уже стала безповоротною, а мовою закону — «погашеною».
За офіційною інформацією управління економічного розвитку і торгівлі Рожнятівської РДА, яке очолює Наталія Герасимчук, нині триває процес ліквідації ТОВ «Лісова компанія «Осмолода», його термін, згідно з чинним законодавством, строками не обмежений. Отож такої виробничої структури у Брошневі-Осаді, як підтвердив заступник начальника ДПі в Рожнятівському районі Мирослав Луб’янецький, вже не існує. Натомість на місці підприємства-банкрута провадять господарську діяльність нові власники — дві деревообробні фірми, одна з яких зареєстрована в Івано-Франківську, а друга — в Рожнятові. Однією з них, за інформацією ДПі в Рожнятівському районі, керує колишній директор ТОВ «Лісова компанія «Осмолода» Олександр Осіпов.
Та жоден закон не може змусити людей «погасити» своє ставлення до підприємства та його керівників, які у скрутний час скористалися людською допомогою у формі поворотної фінансової допомоги, вчасно не повернули позику через порушення справи про банкрутство підприємства за два тижні до означеної в договорі дати повернення, а відтак у судах відстоювали її «погашеність».
Описана історія, зокрема деякі епізоди з відносин бізнесу і людей, на нашу думку, може стати застереженням і наукою для тих, хто стрімголов — без юридичного супроводу і врахування можливих ризиків фірми — має намір зав’язати будь-які фінансові відносини з будь-яким підприємством.