Луганський професор розповів франківцям, у чому різниця між Донбасом та Галичиною

Сьогодні у Франківську стартував круглий стіл під назвою «Схід і Захід України в умовах війни на Донбасі». Захід, організований громадською організацією «Поступовий гурт франківців», має на меті виявити причини загострення міжрегіональних протиріч між Сходом та Заходом та напрацювати шляхи досягнення соборності України.

Серед доповідачів - доктор соціологічних наук, професор Луганського національного університету ім. Т. Шевченка Ілля Кононов. Науковець розповів про соціологічні дослідження, які були проведенні у час, коли на Донбасі розгортались бойові дії.

За словами професора, головною відмінністю між мешканцями Донбасу та Галичини є різні бачення розвитку країни. Галичина бачить себе як етнонацію, тобто країну з однією національністю та мовою. У цьому конспекті інші етнічні групи мають пристосовують до цих умов.  Натомість Донбас бачить себе у проекті співгромадянства, тобто існування двох груп на рівних правах. Ці відмінності були виявлені ще в 2005 році.

«Першим це усвідомив Кучма і почав цим маніпулювати, здобуваючи прихильність то Сходу, то Заходу. Тому зараз Україні потрібна вісь, яка б нівелювала різницю між Сходом і Заходом», - зауважив Ілля Кононов.

Ілля Кононов каже, що після Майдану на Донбасі відбувся збій громадянського почуття. Люди бажали знайти екзистенційну безпеку, що певним чином змусили людей шукати захисту у агресора. На думку вченого, це можна охарактеризувати як «луганський синдром» (за прикладом відомого у психології терміну "стокголький синдром", коли людина співчує злочинцю і стає на його сторону).

Кононов вважає, що Україні потрібна вісь, яка б нівелювала різницю між Сходом і Заходом. Адже, зазначає професор, більшість і на Галичині, і на Донбасі бачить вирішення конфлікту саме у компромісі.

Що ж до виникнення стереотипів, то на думку Іллі Кононова, важливою складовою їхнього виникнення є те що 70% галичан ніколи в Донбасі не були. Водночас, 65% східняків ніколи не були на Галичині.